1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 645/1319/19

провадження № 61-252св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Максимов Микола Ігорович, на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року у складі судді Бондарєвої І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що 08 жовтня 2018 року між ним та ОСОБА_2 укладено усний договір підряду на ремонт пристроїв "DPI 620 GENІI" та "DPI 620 IS", загальна узгоджена вартість яких становила 500 000,00 грн, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 17 листопада 2018 року.

Позивач указав, що ОСОБА_2 повинен був повернути йому після ремонту згадані пристрої 16 листопада 2018 року, чого не зробив, мотивуючи це тим, що їх було викрадено, про що ним подано заяву до поліції. На момент звернення до суду з указаним позовом особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, не встановлено.

Зазначав, що положенням частини першої статті 841 ЦК України передбачено обов`язок підрядника забезпечувати збереження та схоронність майна, і викрадення предмета, що передається підряднику на ремонт, не відноситься до обставин непереборної сили, що виключають вину підрядника. Вартість приладів узгоджена між сторонами та відповідає їх ринковій вартості. Ні прилади, ні грошову компенсацію йому не повернуто.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн та судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу.

У клопотанні від 21 липня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Максимов М. І. просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в орієнтовному розмірі 15 400,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки між сторонами не було укладено договору підряду.

Між сторонами існувала лише усна домовленість, письмового договору щодо виконання відповідачем конкретних робіт у певний строк та за певну плату сторони не укладали, грошових коштів за надання послуг ОСОБА_1 ОСОБА_2 при передачі приладів та в подальшому не сплачував, що сторони також визнають.

Оскільки досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору підряду на ремонт калібраторів та, відповідно, укладення такого договору не доведено, у ОСОБА_2 не виникло зобов`язання за таким договором, і він не може нести відповідальність за втрату переданого йому майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У грудні 2020 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Максимов М. І., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неналежним чином встановили характер правовідносин сторін у справі. Позивач обґрунтовував вимогу про відшкодування вартості приладів, які були передані відповідачу для проведення ремонтних робіт. Суди неправильно встановили з пояснень позивача, що вказані прилади були передані відповідачу саме на діагностику.

Чинним законодавством України не встановлено обов`язкової письмової форми договору підряду, а також не обмежено учасників подібних правовідносин у визначенні форми здійснення оплати за виконану роботу.

Суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення статей 837, 843, 846 ЦК України.

Відповідач не спростував наданий позивачем звіт експертного товарознавчого дослідження від 27 лютого 2020 року № 02/26, клопотань про проведення відповідної судової експертизи не подавав.

Суди не застосували до спірних правовідносин положення частини першої статті 841 ЦК України та помилково зазначили про можливість позивача захистити своє право відповідно до статті 1212 ЦК України або вимагати відшкодування завданої йому шкоди як потерпілому у кримінальному провадженні.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2021 року, представник ОСОБА_2 адвокат Бєлоус Л. В. заперечувала проти доводів ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Максимов М. І., просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У додаткових поясненнях, поданих на відзив на касаційну скаргу у червні 2021 року, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Максимов М. І., пояснив суду, що відповідач жодного разу не з`явився до суду, не надав докази виникнення між сторонами правовідносин з надання послуг, а не підрядних відносин, а також докази щодо стану обладнання, у якому воно було передано або його дійсної вартості.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Максимов М. І., залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

У лютому 2021 року заявник у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунув.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу № 645/1319/19.

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 08 жовтня 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 два багатофункціональних прилади для перевірки та калібрування вимірювальних приборів і датчиків (калібратори) "DPI 620 GENIІ" та "DPI 620 IS".

Як вбачається з копії розписки ОСОБА_2 від 17 листопада 2018 року, у жовтні 2018 року він отримав вказані прилади у комплекті із зарядним пристроєм та дротами для ремонту від ОСОБА_1 та повинен був їх повернути 16 листопада 2018 року. Вартість приладів визначено у розмірі 500 000,00 грн (а. с. 7, т. 1).

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що ці прилади він надав ОСОБА_2 для безоплатного діагностування, прилади були несправними, їх вартість йому невідома.

17 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про крадіжку майна з його автомобіля. На підставі вказаної заяви 18 листопада 2018 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого частиною першої статті 185 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, станом на 31 травня 2019 року винні особи не встановлені (а. с. 110-112, т. 1).

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 від 18 листопада 2018 року вбачається, що він отримав від свого сусіда ОСОБА_1 калібратори для діагностики та можливого ремонту. 15 листопада 2018 року він повідомив ОСОБА_1, що не зможе відремонтувати прилади та домовився щодо їх повернення 16 листопада 2018 року. Однак увечері 16 листопада 2018 року не виявив приладів у своєму автомобілі (а. с. 113, т. 1).

Згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження № 02/26, складеного 27 лютого 2020 року суб`єктом оціночної діяльності - оцінювачем ОСОБА_3 на замовлення представника ОСОБА_1, ринкова вартість ненаданого на дослідження багатофункціонального калібратора "DPI 620 GENIІ multifunction calibrator+HART", 2015 року випуску, станом на 17 листопада 2018 року з урахуванням зносу складала 205 715,75 грн з ПДВ; ринкова вартість ненаданого на дослідження багатофункціонального калібратора "DPI 620 IS communication protocol - HART", 2012 року випуску, станом на 17 листопада 2018 року з урахуванням зносу складала 240 826,14 грн з ПДВ (а. с. 179-190, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 520/17094/14-ц (провадження

№ 61-6837св18) та від 13 листопада 2019 року у справі № 136/2220/16-ц (провадження 61-27673 св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року та постанова Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.


................
Перейти до повного тексту