Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 522/18609/19
провадження № 61-13950св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ректор Одеської Національної музичної академії ім. А. В. Нежданової Олійник Олександр Леонідович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року у складі судді Свяченої Ю. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової (далі - Одеська національна музична академія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ректор Одеської національної музичної академії Олійник О. Л., про поновлення на роботі та стягнення компенсації у розмірі середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що на підставі контракту від 02 червня 2017 року, укладеного між нею та Одеською національною музичною академією, вона працювала на посаді декана вокально-хорового факультету Одеської національної музичної академії. Цей контракт було укладено строком до 01 червня 2022 року.
У зв`язку із реорганізацією факультетів, проведеною в Одеській національній музичній академії, посаду декана вокально-хорового факультету було ліквідовано. Внаслідок цього 14 червня 2019 року її було переведено на посаду декана факультету заочної та магістерської підготовки до проходження конкурсу на зайняття вказаної посади.
Наказом Одеської національної музичної академії від 17 жовтня 2019 року № 140 о/с ОСОБА_1 декана факультету заочної та магістерської підготовки звільнено за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (закінчення строку трудового договору) 16 жовтня 2019 року.
ОСОБА_1 зазначала, що її звільнено на тій підставі, що вона не пройшла за конкурсним відбором на посаду декана факультету заочної та магістерської підготовки. Також до вересня 2019 року вона мала паралельно ставку доцента кафедри соціального співу та працювала за сумісництвом, з якої була звільнена з підстав прийняття співробітника на постійній підставі.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає своє звільнення з посади декана факультету заочної та магістерської підготовки незаконним, оскільки їй не було запропоновано переведення на іншу вакантну посаду в Одеській національній музичній академії, не було надано попередньої згоди профспілковою організацією на її звільнення, а строк дії контракту, укладеного між нею та Одеською національною музичною академією від 02 червня 2017 року, на час її звільнення продовжував діяти.
Ураховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, на підставі статей 42, 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 просила суд поновити її на посаді декана факультету заочної та магістерської підготовки в Одеській національній музичній академії; стягнути з Одеської національної музичної академії на її користь компенсацію у розмірі середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року, з урахуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2021 року про виправлення описки, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що наказом Одеської національної музичній академії від 14 червня 2019 року № 77 о/с ОСОБА_1, у зв`язку із скороченням посади декана вокально-хорового факультету, яку вона обіймала на підставі строкового трудового контракту, переведено на новостворену посаду декана заочної та магістерської підготовки з 14 червня 2019 року до обрання за конкурсом. Дії адміністрації Одеської національної музичної академії щодо повідомлення про її звільнення 14 червня 2019 року та наказ про переведення її на новостворену посаду вона не оскаржувала.
За результатами проведення конкурсу ОСОБА_1 не пройшла за конкурсом на заміщення посади декана факультету заочної та магістерської підготовки, тому рішенням Вченої ради Одеської національної музичної академії, оформленим протоколом від 16 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 було звільнено за пунктом 2 статті 36 КЗпП України (у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору) як таку, що не пройшла за конкурсом на заміщення посади декана факультету заочної та магістерської підготовки, про що 17 жовтня 2019 року ректором Одеської національної музичній академії Олійник О. Л. видано наказ за № 140 о/с.
Норми трудового законодавства та спеціальні норми, які регулюють трудові правовідносини у вищих навчальних закладах, передбачають, зокрема обіймання посад науково-педагогічних працівників виключно шляхом проходження працівником конкурсного відбору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Оскільки відповідно до наказу Одеської національної музичної академії від 14 червня 2019 року № 77 о/с ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням посади декана вокально-хорового факультету, яку вона обіймала, переведено на новостворену посаду декана заочної та магістерської підготовки з 14 червня 2019 року до обрання за конкурсом, який відбувся за її участі, то за таких обставин строк дії трудового договору з нею закінчився, а отже, Одеська національна музична академія мала право припинити трудовий договір з ОСОБА_1
ОСОБА_1 не є членом профспілкової організації і попередня згода профспілки на її звільнення не потрібна. Таким чином, Одеською національною музичною академією було дотримано порядок звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували вимоги статей 42, 49-2 КЗпП України до спірних правовідносин.
Також ОСОБА_1 вважає, що реорганізація в Одеській національній музичній академії була здійснена штучно, з метою створення умов для її звільнення, проходження конкурсу суттєво погіршувало її становище за попередніми умовами трудового договору (контракту), який був чинний.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ректор Одеської національної музичної академії Олійник О. Л. зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від Одеської національної музичної академії не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року залишено без руху для усунення недоліків.
У жовтні 2021 року заявник у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунула.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року і витребувано із Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/18609/19.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи
02 червня 2017 року між ОСОБА_1 та Одеською національною музичною академією укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду декана вокально-хорового факультету, терміном дії з 02 червня 2017 року до 01 червня 2022 року (а. с. 7-9).
З метою впорядкування структури Одеської національної музичної академії, на підставі рішення Вченої ради Одеської національної музичної академії від 26 грудня 2018 року, наказом Одеської національної музичної академії від 13 червня 2019 року № 105 "Про введення в дію нового штатного розпису Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової на 2019 рік" відбулася реорганізація, в тому числі вокально-хорового факультету та скорочено посаду декана вокально-хорового факультету.
Згідно з пунктом 4.2 наказу Одеської національної музичної академії від 13 червня 2019 року № 105 введено нову посаду декана заочної та магістерської підготовки (а. с. 57).
Наказом Одеської національної музичної академії від 14 червня 2019 року № 77 о/с у зв`язку із скороченням посади декана вокально-хорового факультету, на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 14 червня 2019 року, її переведено на новостворену посаду декана заочної та магістерської підготовки з 14 червня 2019 року до проходження конкурсу (а. с. 55, 67).
ОСОБА_1 про звільнення її з посади декана вокально-хорового факультету з підстав скорочення вказаної посади, яку вона обіймала за контрактом від 02 червня 2017 року, та з пропозицією адміністрації про переведення її на новостворену посаду декана заочної та магістерської підготовки до проходження конкурсу ознайомлена під особистий підпис 14 червня 2019 року. Дії адміністрації про повідомлення її про звільнення 14 червня 2019 року та наказ про переведення її на новостворену посаду ОСОБА_1 не оскаржувала, про що свідчить лист про ознайомлення від 14 червня 2019 року.
Наказом Одеської національної музичної академії від 02 липня 2019 року № 88 о/с продовжено трудові відносини на умовах строкового трудового договору з 03 липня 2019 року до 31 серпня 2019 року з ОСОБА_1 за сумісництвом на посаді доцента кафедри сольного співу.
Наказом Одеської національної музичної академії від 30 серпня 2019 року № 110 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади доцента кафедри сольного співу, яку вона обіймала за сумісництвом, на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а. с. 67).
Відповідно до наказу Одеської національної музичної академії від 30 серпня 2019 року № 134 оголошено конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Одеської національної музичної академії - декана факультету заочної та магістерської підготовки (а. с. 61).
Згідно з наказом Одеської національної музичної академії від 03 жовтня 2019 року № 133 о/с ОСОБА_1 допущено до участі у конкурсному відборі на заміщення посад науково-педагогічних працівників Одеської національної музичної академії на посаду декана факультету заочної та магістерської підготовки (а. с. 62).
Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання Вченої ради Одеської національної музичної академії від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 не пройшла за конкурсом на посаду декана факультету заочної та магістерської підготовки (а. с. 64).
Наказом Одеської національної музичної академії від 17 жовтня 2019 року № 140 о/с ОСОБА_1 декана факультету заочної та магістерської підготовки звільнено за пунктом 2 статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору) 16 жовтня 2019 року, оскільки не пройшла за конкурсом на посаду декана факультету заочної та магістерської підготовки. Підставою наказу є рішення Вченої ради Одеської національної музичної академії, оформлене протоколом від 16 жовтня 2019 року (а. с. 66).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.