Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 389/3653/21
провадження № 61-9552св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина НОМЕР_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2022 року в складі судді Савельєвої О. В та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1, оформлене протоколом № 13 від 19 серпня 2021 року, та пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1622 від 13 вересня 2021 року в частині зняття його зі складом сім`ї з трьох осіб з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, а також зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії поновити його зі складом сім`ї з трьох осіб на такому обліку.
Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1, оформлене протоколом № 13 від 19 серпня 2021 року, в частині зняття штаб-сержанта ОСОБА_1 зі складом сім`ї з трьох осіб з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Скасовано пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1622 від 13 вересня 2021 року "Про зняття військовослужбовців, а також осіб, звільнених в запас або відставку військової частини НОМЕР_1 та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1" в частині зняття з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, штаб-сержанта ОСОБА_1 з наступним складом сім`ї з трьох осіб: дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та внесення змін в списки обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії поновити ОСОБА_1 зі складом сім`ї з трьох осіб на квартирному обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 26 березня 2009 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 перебував на обліку для поліпшення житлових умов, календарна вислуга років у Збройних Силах України становить понад 20 років, підстави, визначені законом для зняття позивача з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, відсутні. Відповідач не надав докази на підтвердження тієї обставини, що за період військової служби позивач був забезпечений постійним житлом, або йому була виплачена грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення.
Встановлені обставини дають підстави для висновку, що за час перебування на військовій службі позивач не реалізував своє право на житло, передбачене частиною першою статті 12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2022 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказував, що особи, які забезпечені житлом для постійного користування, яке відповідає встановленим санітарно-технічним вимогам, втрачають право на перебування на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 зі складом сім`ї з трьох осіб.
З огляду на наведене, позивач забезпечувався житлом для постійного користування, тому рішення житлової комісії, оформлене протоколом від 19 серпня 2021 року № 13 щодо зняття позивача зі складом сім`ї з трьох осіб з черги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного забезпечення, відповідає вимогам, передбаченими нормативно-правовими актами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
02 листопада 2022 року справа № 389/3653/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом для захисту своїх житлових прав.
Однак при цьому суди залишили поза увагою, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення його прав та гарантій військовослужбовця, а саме невиконання відповідачем обов`язку забезпечення належним жилим приміщенням (зняття з черги на покращення житлових умов військової частини НОМЕР_1 ), який є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").