Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 456/2541/19
провадження № 61-9550св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5,
відповідачі: Стрийська міська рада Львівської області, Арбітражний керуючий Козій Володимир Юрійович,
треті особи: Комунальне підприємство "Управляюча компанія "Надія", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником - адвокатом Мазуром Василем Васильовичем, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року про зупинення провадження у справі у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стрийської міської ради Львівської області, Арбітражного керуючого Козія В. Ю., треті особи: Комунальне підприємство "Управляюча компанія "Надія" (далі - КП "УК "Надія"), ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати за ним право користування кімнатою АДРЕСА_1 (справа № 456/2541/19).
У жовтні 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від свого імені та від імені малолітньої дитини ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Стрийської міської ради, треті особи: КП "УК "Надія", ОСОБА_1, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили визнати за ними право проживання та користування жилими приміщеннями - кімнатами № 5, 6, 7, 8 в гуртожитку по АДРЕСА_2 (справа № 456/3939/19).
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 травня 2020 позовні вимоги у справі № 456/3939/19 об`єднано з позовними вимогами у справі № 456/2541/19 та присвоєно справі № 456/2541/19.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 вересня 2021 року узадоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право проживання та користування жилими приміщеннями - кімнатами № 5, 6, 7, 8, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діяла в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі за об`єднаним позовом правомірно, відповідно до вимог житлового законодавства отримали житло на підставі виданих їм ордерів № 1 від 03 квітня 2013 року та № 5 від 11 червня 2002 року, вселились у спірне житло, тому мають право користування та проживання у ньому.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 вересня 2021 року до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі.
Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що наказом командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1" Міністерства Оборони України від 02 травня 2022 року № 90 ОСОБА_1 визнано таким, що прибув 28 квітня 2022 року до військової частини НОМЕР_1 до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1", які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупуванні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань на підставі бойового розпорядження від 25 квітня 2022 року № 76, у звʼязку з чим на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Збройних Силах України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
28 вересня 2022 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Мазур В. В., звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, оскільки підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Доводи інших учасників справи
18 листопада 2022 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Арутюнова Н. Ф., надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Зазначав, що твердження заявника є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
09 листопада 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.