Постанова
Іменем України
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 461/10686/20
провадження № 61-3659св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство "Ідея Банк",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 лютого 2021 року в складі Мисько Х. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 березня 2022 року в складі колегії суддів: Цяцяки Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк") та просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М. від 30 червня 2020 року про стягнення з нього на користь АТ "Ідея Банк" невиплачених в строк грошових коштів на підставі кредитного договору № Z.29.00205.004292750 від 13 вересня 2018 року, укладеного між ним та банком, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 13 вересня 2018 року між ним та АТ "Ідея Банк" укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 259 332,00 грн.
Із постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 серпня 2020 року він дізнався, що 30 червня 2020 року вчинено виконавчий напис нотаріуса, яким запропоновано стягнути з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором за період з 24 листопада 2019 року по 12 травня 2020 року включно в загальній сумі 266 966,53 грн.
Вважав, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений без правових підстав, зокрема, на кредитному договорі, який не посвідчений нотаріально, а заборгованість за кредитним договором не є безспірною.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 09 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки такий вчинений з дотриманням установленого законом порядку, а безспірність заборгованості за кредитним договором позивачем не спростована.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 березня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 916/3006/17, від 27 листопада 2019 року в справі № 343/3051/14-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 703/4889/15-ц, від 15 січня 2020 року в справі № 305/2082/14-ц, від 29 січня 2020 року в справі № 686/9367/16-ц, від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року в справі № 158/2157/17, від 06 травня 2020 року в справі № 320/7932/16-ц, від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18, від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17, від 08 грудня 2021 року в справі № 751/5727/20; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, зокрема, не врахували, що спірний виконавчий напис нотаріуса вчинений на підставі договору, укладеного в простій письмовій формі, тоді як законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на підставі договорів, які не посвідчені нотаріально, у зв`язку з чим помилково відмовили в задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 червня 2022 року справа № 461/10686/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ "Ідея Банк" укладено кредитний договір, на підставі якого позивач отримав кредит на поточні потреби в сумі 259 332,00 грн строком на 36 місяців.
13 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинено виконавчий напис № 1504, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк" невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору від 13 вересня 2018 року за період з 24 листопада 2019 року по 12 травня 2020 року включно в розмірі 266 966,53 грн.
28 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62907031 з виконання виконавчого напису нотаріуса.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.