Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 944/5494/20-ц
провадження № 61-8906св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року у складі судді Поворозника Д. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 01 грудня 2016 року між нею та ОСОБА_2 укладений попередній договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого сторони зобов`язали у строк до 15 березня 2017 року укласти основний договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом садового будинку на АДРЕСА_1, в садовому товаристві "Черона Рута", загальною площею 106,1 кв. м, та земельної ділянки загальною площею 0,0272 га, що розташована за адресою: Рясне-Руська сільська рада, Яворівський район, Львівська область, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер 4625887500:02:000:3033, на умовах встановлених попереднім договором.
Проте ОСОБА_2 не виконала умов попереднього договору, а саме: не зареєструвала право власності на зазначені об`єкти, уникала зустрічей, на вимоги про укладення договору купівлі-продажу, або повернення авансу, не реагувала, що змусило її звернутися до Залізничного районного суду м. Львова із позовом про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору від 01 грудня 2016 року.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 березня 2019 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у сумі 351 000,00 грн та 2 100,00 дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України, станом на день ухвалення рішення суду, становило 56 291,55 грн, та 9 077,22 грн судових витрат. Постановою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року рішення залишено без змін.
Приватний виконавець Пиць А. А. 26 грудня 2019 року відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошових коштів у розмірі 351 000,00 грн та 2 100,00 дол. США.
Під час виконавчого провадження їй стало відомо, що ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_3 як земельну ділянку, так і об`єкт незавершеного будівництва - зблокований садовий будинок АДРЕСА_2, відповідно до договорів купівлі-продажу від 28 серпня 2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Чорним І. О. зареєстрованими за номерами 1888 та 1889. Таким чином, ОСОБА_2 після пред`явлення до неї позову про стягнення заборгованості за невиконання умов попереднього договору та після винесення Залізничним районним судом м. Львова рішення від 01 березня 2019 року про стягнення грошових коштів відчужила своє майно. Після відчуження майна у неї відсутнє інше майно, за рахунок якого вона може відповідати за своїми зобов`язана перед нею.
Сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідачка діяла недобросовісно, зловживаючи своїми правами на шкоду її правам та законним інтересам як кредитора, оскільки відчуження належного їй майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника. Тобто ОСОБА_2 вчинено фраудаторні правочини, які повинні бути визнані недійсними.
Враховуючи викладене, позивачка просила визнати недійсними укладені між відповідачами договори купівлі-продажу: земельної ділянки від 28 серпня 2019 року № 1888, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І. О.; об`єкта незавершеного будівництва від 28 серпня 2019 року № 1889, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І. О.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на незавершене будівництво - зблокований садовий будинок АДРЕСА_2, та земельну ділянку площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, яка розташована в садовому товаристві "Червона рута" на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_4 відчужила ОСОБА_3 земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва. Договори, на підставі яких вона набула права власності на ці об`єкти нерухомого майна, є оспорюваними. Водночас відповідач не позбавлена права і можливості відчужити майно третім особам, яке вона набула за оспорюваними правочинами, що надалі у разі задоволення судом позову істотно ускладнить виконання рішення суду. Тому, єдиним ефективним превентивним заходом від таких дій є забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на незавершене будівництво - зблокований садовий будинок АДРЕСА_1, незавершений будівництвом готовністю 47 %, що знаходиться на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області. Накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,0272 га, кадастровий номер 4625887500:02:000:3032, яка розташована на території садового товариства "Червона Рута" Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених його прав (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду. У випадку відчуження ОСОБА_3 зазначеного майна третій особі, право власності на яке вона набула на підставі договорів, укладених з ОСОБА_2, які оспорює ОСОБА_1, для відновлення її прав необхідно буде вчинення додаткових дій, які потребують значних зусиль, часу і ресурсів.
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року ухвала суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, зважаючи на те, що відповідачем уже відчужувалося спірне нерухоме майно під час розгляду в суді апеляційної інстанції справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору, що перешкодило належним чином виконати рішення суду, у тому числі і за рахунок відчуженого нерухомого майна, а отже, існує реальна загроза подальшого відчуження спірного нерухомого майна.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.