Постанова
Іменем України
16 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 761/34905/20
провадження № 61-20830св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року у складі судді Саадулаєва А. І. та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що позивача звільнено наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 29 вересня 2020 року № 1062-к, на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку із одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, з 29 вересня 2020 року.
Позивач вважав, що звільнення здійснено з грубим порушенням вимог чинного трудового законодавства, на підставі висновків, які не відповідають дійсності та є наслідком протиправного тиску третіх осіб на роботодавця.
Відповідно до змісту наказу про звільнення позивача підставою для звільнення зазначено незадовільну роботу з організації закупівлі під час укладення та виконання договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» (далі - ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») на будівництво ЦСВЯП (централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива), що призвело до значних перевитрат коштів. Позивач зазначав, що відповідне формулювання зроблено на підставі акта службового розслідування від 05 серпня 2020 року, а також декількох наказів під одним номером та датою (28 серпня 2020 року). При цьому позивач вказував на суперечливість останніх, оскільки в одному зазначено про необхідність позивача приступити до виконання повноважень на посаді, а в іншому - ні.
Передумовою для проведення службового розслідування щодо діяльності відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» (далі - ВП «Атомпроектінжиніринг» або ВП АПІ) під час укладення та виконання договорів з TOB «БК «Укрбудмонтаж» на будівництво ЦСВЯП став лист Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 16 червня 2020 року № 01-142/21236, згідно з яким повідомлено, що досудовим розслідуванням встановлюються обставини, відповідно до яких заступник генерального директора - директор з нових ядерних установок ВП АПІ ОСОБА_1 , ймовірно, використовуючи надане йому службове становище, шляхом встановлення специфічних дискримінаційних вимог в тендерній документації та написання різних рекомендацій та побажань до тендерного комітету, забезпечив перемогу підконтрольного колишньому народному депутату ОСОБА_2 TOB «БК «Укрбудмонтаж» (кінцевим бенефіціарним власником підприємства до березня 2019 року була дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ) у публічних закупівлях з будівництва ЦСВЯП та всіх наступних закупівель на проведення допоміжних робіт за вказаним об`єктом, за що отримав від ОСОБА_2 три об`єкти нерухомого майна (квартири) в місті Києві.
Тобто за змістом листа НАБУ кримінальне провадження порушено стосовно ОСОБА_2 щодо ймовірного надання ним неправомірної вигоди фізичним особам, зокрема й ОСОБА_1 . Позивач зазначав про те, що в дійсності підставою звільнення була відмова позивача надавати свідчення у вказаній кримінальній справі, яка супроводжувалась погрозами позивачу з боку детективів. Звільнення позивача є наслідком вимог детективів НАБУ до керівництва відповідача щодо звільнення позивача, у зв`язку з чим листи НАБУ щодо одержання неправомірної вигоди позивачем знайшли своє, майже дослівне, відображення у акті службового розслідування, а потім й у наказі про звільнення. Це не відповідає дійсності та не могло братись до уваги при прийнятті рішення про звільнення, адже, незважаючи на принцип презумпції невинуватості особи, відображений у статті 62 Конституції України, позивача фактично звільнено за вчинення кримінального правопорушення іншою особою та без наявності обвинувального вироку суду.
Позивач вказував, що у висновках акта перевірки зазначено, що комісією не встановлено порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а тому позивач не міг заподіяти жодних збитків.
Також позивач звертав увагу на те, що він діяв відповідно до вимог посадової інструкції. Згідно з посадовою інструкцією першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ВП АПІ до посадових обов`язків ОСОБА_1 не входить проведення чи організація закупівель, у тому числі погодження ціни закупівлі обладнання (будь-яких фінансових питань). Тому, навіть за умови допущення порушень закону або нормативно-правових актів щодо погодження ціни закупівлі обладнання, або погодження постачальників, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків, тим більше за незадовільну роботу з організації закупівлі під час укладення та виконання договорів з TOB «БК «Укрбудмонтаж» на будівництво ЦСВЯП.
У зв`язку із не встановленням відповідальних осіб, не проведенням перевірки його посадових повноважень, позивач зазначав про упередженість проведення самої перевірки та заздалегідь визначення її результатів.
Позивач наполягав, що при його звільненні не з`ясовано всіх обставин, які мають значення для справи, внаслідок заздалегідь упередженого ставлення відповідача до всіх обставин справи та бажання настання такого наслідку, як звільнення позивача.
Окрім цього, позивач зазначав про порушення вимог трудового законодавства під час притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарне стягнення застосовано після спливу строку для притягнення до відповідальності, відповідно до статті 148 КЗпП України (датою виявлення порушень (проступку) є акт службового розслідування від 05 серпня 2020 року, датою застосування дисциплінарного стягнення є 29 вересня 2020 року). Також з дня вчинення проступку, погодження закупівлі листом від 25 лютого 2020 року № 03-46/624 пройшло більше ніж 6 місяців.
Посилаючись на зазначене, позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» від 29 вересня 2020 року № 1062-к про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» з 29 вересня 2020 року; стягнути з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29 вересня 2020 року по дату винесення рішення у цій справі; стягнути з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» від 29 вересня 2020 року № 1062-к про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ВП «Атомпроектінжинірінг» ДП «НАЕК «Енергоатом» із 30 вересня 2020 року.
Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 вересня 2020 року до 29 червня 2021 року у розмірі 791 533,04 грн (сума зазначена без урахування зборів та обов`язкових платежів) та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Зазначено, що рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що застосування дисциплінарного стягнення здійснено після спливу строку для притягнення до відповідальності в порушення статті 148 КЗпП України. Приймаючи рішення про звільнення позивача із займаної посади, відповідач надав правову оцінку дисциплінарному проступку без з`ясування усіх обставин його вчинення. Суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що характер порушення, який покладено в основу звільнення позивача, носив тривалий характер, а тому не може підпадати під критерій одноразового грубого порушення. Присуджуючи відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із факту порушення прав працівника у сфері трудових відносин.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково, оскільки позивач просив суд про поновлення його на посаді з 29 вересня 2020 року, проте вказана вимога, як зазначив суд, не підлягає задоволенню, оскільки вважається, що працівник в день звільнення працював, а тому поновленим на роботі він може бути лише з наступного дня (30 вересня 2020 року).
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 8 634,55 грн витрат зі сплати судового збору та 42 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове судове рішення, вказав, що матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем витрат на оплату правової допомоги в розмірі 42 000,00 грн. Водночас позивач просив суд стягнути з відповідача 52 000,00 грн витрат на правову допомогу, зазначаючи, що 10 000,00 грн буде сплачено позивачем після отримання компенсації від роботодавця за рішенням суду, згідно з додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги, оскільки у позивача відсутні кошти. Суд першої інстанцій відмовив у стягненні цих 10 000,00 грн, оскільки позивач не надав доказів понесення витрат на правову допомогу у цьому розмірі. Проте, оскільки при зверненні до суду із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідач не виконав свого обов`язку щодо доведення неспівмірності витрат, тому таке клопотання суд першої інстанції не задовольнив.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що характер порушення, який покладено в основу звільнення ОСОБА_1 , носив тривалий характер, тому не може підпадати під критерій одноразового грубого порушення; застосування дисциплінарного стягнення здійснено після спливу строку для притягнення до відповідальності відповідно до статті 148 КЗпП України, оскільки акт службового розслідування складено 05 серпня 2021 року, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано 29 вересня 2021 року. З урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із порушенням законодавства про працю.
Окрім цього, апеляційний суд погодився із судом першої інстанції в частині задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, а щодо додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року зазначив, що воно ухвалено з дотримання норм процесуального права, тому немає підстав для його скасування.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2021 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою (у січні 2022 року - уточненою касаційною скаргою на виконання ухвали Верховного Суду від 19 січня 2022 року) на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. У касаційній скарзі заявник також просив зупинити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року, додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм статті 148 КЗпП України, зокрема без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Водночас заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначеної норми у правовідносинах, подібних до тих, що склалися між сторонами (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У своїй уточненій касаційній скарзі заявник також зазначає, що:
(1) позивача звільнено з дотриманням встановленого статтею 148 КЗпП України місячного строку, оскільки подання щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення внесено службовою запискою тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ВП АПІ Божка М., як безпосереднього керівника позивача, від 31 серпня 2020 року № 02-46/2222 «Щодо дисциплінарного стягнення» на ім`я тимчасово виконуючого обов`язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом». Суди дійшли помилкового висновку, що датою виявлення проступку є 05 серпня 2020 року - дата акта службового розслідування, оскільки повний склад дисциплінарного проступку виявлено роботодавцем, який наділений правом звільнення позивача (у даному випадку - тимчасово виконуючим обов`язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом»), 31 серпня 2020 року, коли він отримав подання щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;
(2) незадовільна робота, за яку звільнено позивача, пов`язана з проведенням закупівлі устаткування для ВП АПІ та полягала у порушенні затвердженої «Процедури закупівлі устаткування», що встановлено в акті службового розслідування від 05 серпня 2020 року, отже, порушення підпадає під критерій одноразовості. Вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок не відповідає ознакам триваючого правопорушення - позивач не перебував у стані безперервного продовження дії, коли правопорушення неможливо припинити, оскільки безпідставне узгодження генеральному підряднику закупівлі устаткування було завершено фактом такого узгодження та має конкретні наслідки у вигляді перевитрат коштів відповідача на суму 19,6 млн грн;
(3) позивач, на порушення вимог статті 81 ЦПК України, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та обставин, які визначають її характер та обсяг. Позивач не довів наявності моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, а також наявності чи необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, що стали наслідком, на думку позивача, його звільнення. Суди, у свою чергу, не встановили причинно-наслідковий зв`язок між звільненням і шкідливими наслідками, про які стверджує позивач; не вказали, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір моральної шкоди саме у сумі 20 000,00 грн, та якими доказами це підтверджується;
(4) у позовній заяві взагалі відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно заявлена позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення до відшкодування сума судових витрат у розмірі 52 000,00 грн істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, - 0 грн. Тому суди, на підставі частини четвертої статті 141 ЦПК України, повинні були відмовити позивачу у відшкодуванні судових витрат в повному обсязі;
(5) відповідач подавав до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, проте суди не врахували, що ця справа є трудовим спором, у якому характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають встановлення та дослідження великої кількості фактичних обставин справи і доказів, якими ці обставини обґрунтовуються; представник позивача не подавав значної кількості письмових заяв при розгляді справи; у справі відбулося лише чотири судові засідання. Таким чином, стягнутий додатковим рішення суду розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн є необґрунтованим, непропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, неспівмірний зі складністю справи та явно завищений, що дає підстави суду касаційної інстанції для його зменшення до 10 000,00 грн.
У лютому 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом», в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 19 січня 2022 року про надання строку для усунення недоліків, зокрема уточнення обґрунтування підстав касаційного оскарження) відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 761/34905/20 із Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання ДП «НАЕК «Енергоатом» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень задоволено частково, зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року, за виключенням поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року матеріали справи № 761/34905/20 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Щодо суті спору
Суди попередніх інстанційвстановили, що наказом від 22 березня 2012 року № 24-к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ВП «Атомпроектінжиніринг» ДГІ «НАЕК «Енергоатом», а наказом від 31 січня 2019 року № 99-к - переведено з 01 лютого 2019 року на посаду першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом».
18 червня 2020 року на адресу відповідача надійшов лист НАБУ від 16 червня 2020 року № 01-142/21236 щодо встановлення на досудовому слідстві у кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07 квітня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною першою статті 369 та частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, обставин використання службового становища першим заступником генерального директора - директором з нових ядерних установок ВП АПІ Орловим І. Ф. щодо діяльності ВП АПІ під час укладання та виконання договорів з TOB «БК «Укрбудмонтаж» на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).
На підставі вказаного листа НАБУ та наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» від 23 червня 2020 року № 476 (інв. 117303) «Про проведення службового розслідування» (зі змінами, внесеними наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 24 червня 2020 року № 481) створено комісію для проведення службового розслідування щодо діяльності ВП АПІ під час укладення та виконання договорів з TOB «БК «Укрбудмонтаж» на будівництво ЦСВЯП.
За результатами службового розслідування складено акт від 05 серпня 2020 року, затверджений 07 серпня 2020 року тимчасово виконуючим обов`язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом».
Відповідно до висновків акта, порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації та проведення процедур закупівлі будівельних робіт по проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України» не встановлено.
Водночас перевірка питання закупівлі генеральним підрядником обладнання виявила, що процес погодження ВП «Атомпроектінжиніринг» носив формальний характер. Зокрема, таке погодження в окремих випадках відбувалося без наявних специфікацій та номенклатури обладнання, а вартість закупівлі у 2-11 перевищувала середньоринкові ціни. Як наслідок, сума перевитрат коштів становила лише по 9-ти дослідженим закупівлям щонайменше 19,6 млн гривень.
Також встановлено, що у ВП «Атомпроектінжиніринг» порушується внутрішній установлений порядок погодження проектів договорів.
У вказаному акті зроблено посилання на підпункт 2.15.6 «Положення про порядок укладання та ведення договорів (контрактів)» ПЛ-Д.46.029-18 та вказано, що проект договору візується керівником відповідного структурного підрозділу ВП АПІ (або особою, що її заміщує) або в письмовому вигляді надаються зауваження та пропозиції із заповненням відповідного розділу маршрутного аркуша.
Фактично, за відсутності керівників відповідного структурного підрозділу ВП АПІ, які зобов`язані візувати проекти договорів, - особи, що їх заміщували, не призначались, і деякі договори та додаткові угоди, перелічені в акті, залишались частково без розгляду та погодження.
Відповідно до підпункту 2.15.40 «Положення про порядок укладання та ведення договорів (контрактів)» ПЛ-Д.46.029-18: «якщо договори (додаткові угоди) підписані уповноваженими особами без погодження та візування в установленому Положенням порядку, або без усунення усіх зауважень, які були надані відповідними структурними підрозділами ВП АПІ, вся повнота відповідальності за відповідність таких договорів діючому законодавству та інтересам компанії покладається на посадових осіб, які їх підписали».
За змістом цього акта «першим заступником генерального директора - директором з нових ядерних установок ОСОБА_1 під час узгодження генеральному підряднику закупівлі обладнання, що призвело до перевитрат коштів Компанії на суму 19,6 млн грн., та окремих недоліків будівельного характеру порушено вимоги пункту 4.1.3 в частині неналежного управління проектом АЕС будівництва (чи створення) централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, пункту 4.1.4 в частині неналежної організації та управління ВП АПІ в області капітального будівництва ЦСВЯП, пункту 4.2.19 в частині неналежного здійснення контролю та супроводу робіт, що забезпечуються Замовником, пункту 4.3.5 в частині неналежного здійснення супроводження виконання договорів, а також пунктів 6.2.1, 6.2.3 та 6.2.11 щодо відповідальності за невиконання, неповне та неналежне виконання посадових обов`язків Посадової інструкції першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ІП-К. 46.330-19».
Згідно з пунктами 1, 3 заключної частини акта, комісією запропоновано: тимчасово виконуючому обов`язки генерального директора ВП «Атомпроектінженіринг» Божку М., за результатами опрацювання акта службового розслідування, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності працівників ВП АПІ, які були відповідальними за погодження вартості закупівлі генеральним підрядником обладнання та відповідальних за контроль та приймання робіт; за порушення вимог пунктів 4.1.3, 4.1.4, 4.2.19, 4.3.5, 6.2.1, 6.2.3 та 6.2.11 Посадової інструкції першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ІП-К.46.330-19 розглянути питання доцільності перебування ОСОБА_1 на посаді першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок.
Пояснення по суті акта позивач надав у пояснювальній записці від 17 серпня 2020 року № 03-46/2087 на ім`я тимчасово виконуючого обов`язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом».
У даних поясненнях зазначено про те, що всі проекти договорів, які надходили до ВП АПІ відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок укладання та ведення договорів (Контрактів) ПЛ-Д.46.029-18 ВП АПІ (далі - Положення про договори), за резолюцією генерального директора обов`язково спрямовувались відповідальним підрозділам ВП АПІ на опрацювання.
Після відповідного опрацювання підрозділом-куратором проекти договорів передавались до інших структурних підрозділів згідно з розподілом функціональних обов`язків і відповідальності при укладанні і веденні договорів, що укладаються у ВП АПІ, визначених у пункті 5 Положення про договори, для перевірки на вказані у пункті 5 вимоги у послідовності, визначеній підпунктом 2.15.5 Положення про договори.
Після всебічного опрацювання проект договору візувався керівником відповідного структурного підрозділу за умов відсутності зауважень (або формулювались відповідні зауваження та повертався проект договору для опрацювання зауважень) із заповненням відповідного розділу маршрутного аркуша. Якщо керівник відповідного підрозділу на цей час був відсутній на роботі з поважних причин (лікарняний, відпустка, відрядження та ін.) на маршрутному аркуші робилася відповідна відмітка. Візування проекту договору за відсутності керівника можливо лише іншою особою, яка його заміщує. Видання відповідних наказів на заміщення посадових обов`язків відсутнього керівника структурного підрозділу у ВП АПІ відноситься виключно до повноважень генерального директора ВП АПІ. Відповідно до пункту 2.15.40 Положення про договори вся повнота відповідальності за відповідність договорів чинному законодавству та інтересам компанії покладається на посадових осіб, які їх підписали. Всі договори підписувались генеральним директором ВП АПІ.
Відповідно до пункту 2 наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» від 28 серпня 2020 року № 678 «Про вжиття заходів за результатами службового розслідування» за порушення пунктів 4.1.3, 4.1.4, 4.2.19, 4.3.5 посадової інструкції першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ІП-К.46.330-19 позивачу скасовано надбавку за високі досягнення в праці з 01 серпня 2020 року.
Цим же наказом (пункт 1.3) зобов`язано тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ВП АПІ Божка М. розглянути питання відповідності ОСОБА_1 займаній посаді та за необхідності внести відповідне подання.
У зв`язку з цим службовою запискою тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ВП АПІ Божка М. від 31 серпня 2020 року № 02-46/2222 «Щодо дисциплінарного стягнення» на ім`я тимчасово виконуючого обов`язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Котіна П., внесено подання щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Відповідно до резолюції керівника ДП «НАЕК «Енергоатом» від 01 вересня 2020 року на цьому документі погоджено звільнення позивача.
Згідно зі службовою запискою від 31 серпня 2020 року № 02-46/2222, наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 29 вересня 2020 року № 1062-к за незадовільну роботу з організації закупівлі під час укладення та виконання договорів з TOB «БК «Укрбудмонтаж» на будівництво ЦСВЯП, що призвело до значних перевитрат коштів, позивача звільнено з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
У період з 02 вересня 2020 року до 11 вересня 2020 року позивач перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності.
Відповідач листом від 30 вересня 2020 року № 13000/07 повідомив позивача про необхідність отримати трудову книжку, про що свідчить текст листа та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Порушення позивачем посадових обов`язків стосувалося закупівель, які проводилися згідно з «Процедура закупівлі устаткування» від 21 березня 2018 року № ПЗУ.ЦСВЯП.02.3146021700073, яка прийнята на виконання умов договору підряду (надалі - Процедура).
У відзиві на позовну заяву зазначено, що рішенням тендерного комітету ДП «НАЕК «Енергоатом» затверджено тендерну документацію на закупівлю: ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (ДК 021:2015 45213000-3 Будівництво торгових будівель, складів і промислових будівель, об`єктів транспортної інфраструктури). Надалі, між ВП АПІ та TOB «БК «Укрбудмонтаж» укладено договір підряду від 18 жовтня 2017 року № 3-146-02-17-00073 на суму 928 997 128,00 грн, у т. ч. ПДВ (далі - Договір підряду). Через необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які через непередбачувані обставини стали необхідними для виконання проекту будівництва ЦСВЯП, за період з 01 січня 2018 року до 30 вересня 2019 року ВП АПІ паралельно Договору підряду уклав сім договорів з TOB «БК «Укрбудмонтаж» по об`єкту «Будівництво ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС Україна» на здійснення додаткових будівельних робіт на загальну суму 431 685 794,45 грн, з ПДВ, в якій було застосовано переговорну процедуру закупівель. На виконання вимог Процедури, Генпідрядник листами направляв до ВП АПІ на узгодження протоколи засідання тендерної комісії ТОВ «БК Укрбудмонтаж» з ціновими пропозиціями щодо вартості устаткування та постачальників цього устаткування, які ВП АПІ листами погоджував закупівлю та її вартість. У рамках службового розслідування проведено порівняльний маркетинговий аналіз вартості устаткування, яке закуповувалось ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» за відповідними погодженнями ВП АПІ. Відповідно до змісту вказаного акта виявлено, що першим заступником генерального директора - директором з нових ядерних установок ОСОБА_1 під час узгодження генеральному підряднику закупівлі обладнання, що призвело до перевитрат коштів Компанії на суму 19,6 млн грн, та окремих недоліків будівельного характеру порушено вимоги підпункту 4.1.3 посадової інструкції («управління проектом АЕС будівництва (чи створення) централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива») в частині неналежного управління проектом АЕС будівництва (чи створення) централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, підпункту 4.1.4 посадової інструкції («організація і управління діяльністю ВП АПІ в області капітального будівництва ЦСВЯП, енергоблоків Х3/Х4, інших об`єктів нового будівництва, реконструкції і модернізації об`єктів промислового та непромислового призначення, що експлуатуються») в частині неналежної організації та управління ВП АПІ в області капітального будівництва ЦСВЯП, підпункту 4.2.19 посадової інструкції («здійснювати контроль та супровід робіт, що забезпечуються Замовником (у термінології договору на створення ЦСВЯП»)) в частині неналежного здійснення контролю та супроводу робіт, що забезпечуються Замовником, пункту 4.3.5 посадової інструкції («здійснювати супроводження виконання договорів у межах своїх функціональних обов`язків») в частині неналежного здійснення супроводження виконання договорів, а також підпунктів 6.2.1 («невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання своїх посадових обов`язків, а також невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання посадових обов`язків підлеглим персоналом»), 6.2.3 («необґрунтоване невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання вимог нормативної, виробничої та організаційно-розпорядчої документації Компанії, розпоряджень керівників») та 6.2.11 («за невиконання, неповне або несвоєчасне виконання своїх службових обов`язків, визначених цією посадовою інструкцією, заступник генерального директора - директор з нових ядерних установок несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України») посадової інструкції щодо відповідальності за невиконання, неповне та неналежне виконання посадових обов`язків згідно з посадовою інструкцією першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ІП-К.46.330-19.
Відповідно до долучених відповідачем доказів, листів, якими погоджувались зазначені закупівлі, такі листи складалися та підписувалися, починаючи з квітня 2018 року і до травня 2019 року.
Зі змісту позовної заяви та як було установлено в судовому засіданні в суді першої інстанції, заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що внаслідок несправедливого звільнення він відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві та виробничі зв`язки, що призвело до значних душевних переживань та вимагало значних зусиль для відновлення попереднього стану. У зв`язку з цим позивач вважав, що незаконними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 20 000,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції
Позивач на підтвердження наданих адвокатом послуг надав копії таких документів:
договору про надання правової допомоги від 09 жовтня 2020 року з додатковою угодою № 1, яким погоджено розмір винагороди 2 000,00 грн за годину фактично витраченого часу на надання консультацій, підготовку документів, участь у судових засіданнях;
акта приймання-передачі робіт (послуг) від 03 листопада 2020 року про витрачання чотирнадця