Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 180/2132/21
провадження № 61-2729св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2021 року у складі судді Янжула О. С.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із померлою та факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заінтересовані особи: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви вказав на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополі померла рідна племінниця ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Оскільки м. Севастополь є тимчасово окупованою територією України, то свідоцтво про смерть ОСОБА_4 відповідно до форми, встановленої закладом охорони здоров`я України або судово-медичною установою України, що визначена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2016 року № 545 (форма № 106/о), не видавалось. Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовив у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_4 на підставі поданих документів. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки, грошові кошти та інше майно. Діти померлої ОСОБА_4 (повнолітні дочка та син) тривалий час не проживають на території України, у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон та наміру повертатись до України не мають. Відомим спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 на земельні ділянки є ОСОБА_2 . Натомість ОСОБА_1 також має намір подати до приватного нотаріуса Марганецького міського нотаріального органу Дніпропетровської області заяву про прийняття спадщини після померлої племінниці щодо іншого майна, однак у наявних у заявника документах, що підтверджують її родинні зв`язки із племінницею, є неточності та помилки, які є перешкодою для відкриття спадкової справи.
Тому представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив суд встановити факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою м. Марганець Дніпропетровської області, та її тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою м. Марганець Дніпропетровської області; встановити факт смерті ОСОБА_4, громадянки України, уродженки м. Марганець Дніпропетровської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополі, визначивши дату її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 о 06 годині 00 хвилин, у віці 64 роки.
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки метою встановлення факту родинних відносин заявника з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є оформлення спадщини, що залишилась після її смерті, то наявний спір про право щодо спадщини. Тому заявниці треба звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території відбувається на підставі Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", і чинний процесуальний закон не передбачає можливості одночасного розгляду справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України та встановлення факту родинних відносин.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- безпідставно відмовили у доступі до правосуддя заявнику та захисті її прав та інтересів у порядку окремого провадження;
- дійшли помилкового висновку про наявність спору про право та відмовили у відкритті провадження у справі з порушенням норм процесуального права;
- не врахували, що чинне законодавство України не забороняє одночасний розгляд справи про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території;
- не звернули увагу на те, що єдиним ефективним способом захисту прав заявника є встановлення фактів родинних відносин з померлою та смерті особи на тимчасово окупованій території України;
- не надали належної оцінки тому, що встановлення фактів, про які просить заявник, автоматично не породжує право заявника на спадщину, а є лише підставою (одним із необхідних документів) для звернення з відповідною заявою до нотаріуса.
Станом на момент розгляду справи відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано матеріали справи № 180/2132/21 із Марганецького міського суду Дніпропетровської області; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У травні 2022 року матеріали справи № 180/2132/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року справу № 180/2132/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вказував на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополі померла рідна племінниця ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Оскільки м. Севастополь є тимчасово окупованою територією України, то свідоцтво про смерть ОСОБА_4 відповідно до форми, встановленої закладом охорони здоров`я України або судово-медичною установою України, що визначена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2016 року № 545 (форма № 106/о), не видавалось. Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовив у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_4 на підставі поданих документів. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належні їй земельні ділянки, грошові кошти та інше майно. Діти померлої ОСОБА_4 (повнолітні дочка та син) тривалий час не проживають на території України, у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон та наміру повертатись до України не мають. Відомим спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 на земельні ділянки є ОСОБА_2 . Натомість ОСОБА_1 також має намір подати до приватного нотаріуса Марганецького міського нотаріального органу Дніпропетровської області заяву про прийняття спадщини після померлої племінниці щодо іншого майна, однак у наявних у заявника документах, що підтверджують її родинні зв`язки із племінницею, є неточності та помилки, які є перешкодою для відкриття спадкової справи.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту родинних відносин із померлою ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки метою встановлення факту родинних відносин заявника з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є оформлення спадщини, що залишилась після її смерті, то наявний спір про право щодо спадщини. Тому заявниці треба звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Верховний Суд не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанції з огляду на таке.