Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 185/7227/19
провадження № 61-7701св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Савченка Сергія Анатолійовича на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2019 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що її рідна сестра - ОСОБА_2 разом з дітьми були зареєстрованіу квартирі АДРЕСА_1 . Після смерті матері між сестрами склалися неприязні відносини, ОСОБА_2 створювала їй перешкоди у користуванні спірною квартирою, у зв`язку з чим вона вимушена була переїхати до свого чоловіка на тимчасове проживання. У липні 2018 року їй стало відомо, що заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року у справі № 185/3942/17 позов ОСОБА_2 було задоволено та визнано її такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . В подальшому розпорядженням органу приватизації Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року № 30060 згадану квартиру було передано ОСОБА_2 та її дітям у спільну часткову власність, чим фактично позбавлено її права на житло. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 просила: визнати недійсним та скасувати розпорядження органу приватизації Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року № 30060, яким квартиру АДРЕСА_1 було передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 та її дітям; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , видане Відділом по обліку комунального майна та житлової площі Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 23 лютого 2018 року на підставі розпорядження органу приватизації Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року № 30060; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Щербиною М. І. 30 березня 2018 року, номер запису про право власності 25552542, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1522334612124.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано розпорядження органу приватизації Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року № 30060, яким квартиру АДРЕСА_1 було передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , видане відділом по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 23 лютого 2018 року згідно з розпорядженням органу приватизації Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року № 30060. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Щербиною М. І. 30 березня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1522334612124. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що через неприязні відносини з сестрою ОСОБА_5 була позбавлена можливості постійно проживати у квартирі АДРЕСА_1 , проте вона не втратила інтерес до згаданого житла. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року у справі № 185/3942/17 було скасовано заочне рішення цього суду від 17 листопада 2017 року, яким ОСОБА_5 визнано такою, що втратила право користування вищевказаною квартирою. Таким чином, перестали існувати юридичні підстави для зняття позивача з реєстрації місця проживання у квартирі і було відновлено її право користування спірним житлом.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 15 грудня 2021 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 095,80 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ставка судового збору при зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто в даному випадку становить 3 457,80 грн. Оскільки ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 1 362 грн, то їй необхідно доплатити 2 095,80 грн (3 457,80 грн - 1 362 грн).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року постановлено вважати неподаною і повернути заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана ОСОБА_2 на адресу: квартира АДРЕСА_1 . Однак за вказаною адресою заявник не отримує поштову кореспонденцію. Інформації щодо іншої адреси перебування відповідача суду не надано і матеріали справи не містять. Разом з тим 07 лютого 2022 року копія вищезгаданої ухвали від 27 січня 2022 року була надіслана ОСОБА_2 на зазначену нею в апеляційній скарзі електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник не з`являється ні до поштового відділення, ні до суду для отримання копії ухвали від 27 січня 2022 року, що свідчить про втрату нею інтересу до апеляційної скарги, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом. Враховуючи, що протягом встановленого строку зазначені в ухвалі недоліки не було усунуто, ОСОБА_2 не зверталася до апеляційного суду із заявами про продовження строку для усунення недоліків, про звільнення від сплати судового збору, про розстрочку чи відстрочення сплати судового збору, то наявні підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Савченко С. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник заявника вказав, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана електронним листом на особисту електронну пошту ОСОБА_2 не 07 лютого, як про це безпідставно зазначив апеляційний суд, а 28 квітня 2022 року. Оригінал платіжного доручення про доплату судового збору в розмірі 2 095,80 грн заявником було направлено на адресу суду 09 травня 2022 року, тобто в межах наданого строку. Вказане поштове відправлення апеляційний суд отримав 31 травня 2022 року. Крім того, з 24 лютого 2022 року на території України оголошено воєнний стан, в умовах якого ОСОБА_2 вимушена була залишити місце проживання з метою збереження життя.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
28 листопада 2022 року справа № 185/7227/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її ОСОБА_2 , апеляційний суд керувався нормами статей 185, 357 ЦПК України і виходив з того, що отримавши 07 лютого 2022 року на особисту електронну пошту ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, заявник не виконала зазначені в ній вимоги в частині доплати судового збору в наданий строк.
Вказаний висновок зроблений з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення заяви у разі неусунення її недоліків у встановлений судом строк).
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.