Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 161/4965/20
провадження № 61-16922св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та
в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідачі: Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Ірина Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
треті особи: Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, Державне підприємство «Сетам», Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року в складі судді Кирилюк В. Ф. та постанову Волинського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І.,
Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У березні 2020 року ОСОБА_1 , у своїх інтересах та
в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Луцький РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області), приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального
округу Волинської області Дехтярук І. В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), треті особи: Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, Державне підприємство «Сетам», Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації Волинської області, про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування постанови, акту, свідоцтв, рішень, скасування записів про право власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого
є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), та ОСОБА_1 06 травня 2008 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 170 000 дол. США зі строком повернення до 06 травня 2036 року та сплатою 13 % річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 06 травня 2008 року, відповідно до умов якого в іпотеку передано належне їй нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 0722884800:01:001:2652), що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору факторингу від 12 грудня 2011 року право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ПАТ «УкрСиббанк» до
ТОВ «Кей-Колект».
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2014 року у справі № 161/13094/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 як боржника та поручителів ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором від 06 травня 2008 року
в розмірі 202 155,12 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1 614 208,63 грн. З метою виконання зазначеного судового рішення було видано виконавчий лист, який передано до Луцького РВ ДВС ГТУЮ
у Волинській області.
Під час примусового виконання проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки, які двічі: 11 січня 2018 року та 21 лютого 2018 року не відбулися за відсутності допущених учасників торгів.
Луцький РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області06 березня 2018 року прийняв постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та склав акт про передачу майна стягувачу, на підставі яких 18 квітня
2018 року приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. видала свідоцтва № 758, 759 про право власності на спірні житловий будинок і земельну ділянку, відповідно до яких це майно належить ТОВ «Кей-Колект».
Зазначені документи позивач вважає незаконними, оскільки судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відносно
неї як позичальника не виносилося, тому державний виконавець не
мав права реалізовувати зазначене майно у межах виконавчого
провадження про стягнення заборгованості. Крім того, всупереч в вимог
статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня
2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) державний виконавець передав майно стягувачу, не провівши треті електронні торги. Помилковим є посилання державного виконавця на норми Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV (далі - Закон № 898-IV), оскільки до цих правовідносин повинні бути застосовані норми Закону № 1404-VIII. Крім того, державний виконавець не звертався до органів опіки і піклування про надання згоди на примусову реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти позивача, які як на дату відкриття виконавчого провадження, так і на дату реалізації нерухомого майна були зареєстровані та проживали у спірному будинку.
На підставі викладеного ОСОБА_1 , у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , просила:
- визнати незаконними дії Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області щодо прийняття постанови від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні № 47037472 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу
від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні № 47037472;
- визнати незаконною та скасувати постанову Луцького РВ ДВС ГТУЮ
у Волинській області від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні № 47037472 про передачу стягувачу ТОВ «Кей-Колект» іпотечного майна,
а саме: житлового будинку загальною площею 305,9 кв. м та земельної ділянки площею 0,117 га, кадастровий номер якої 0722884800:01:001:2652, що знаходяться на АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати акт Луцького РВ ДВС ГТУЮ
у Волинській області про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні № 47037472;
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 квітня 2018 року № 758, видане приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В.;
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2018 року за індексним номером 40696363, прийняте приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В., згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною
площею 305,9 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис про право власності від 18 квітня 2018 року № 25780026
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно;
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 квітня 2018 року № 759, видане приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В.;
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2018 року за індексним номером 40696798, прийняте приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В., згідно якому здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,117 га, кадастровий номер якої 0722884800:01:001:2652, що знаходиться на
АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект»;
- скасувати запис про право власності від 18 квітня 2018 року № 25780311
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. не є належним відповідачем у цьому спорі. Під час здійснення в межах виконавчого провадження примусової реалізації предмета іпотеки державний виконавець повинен керуватися спеціальними правилами,
які визначені у Законі № 898-IV. Ці правила передбачають, що іпотекодержатель (стягувач у виконавчому провадженні) має право залишити за собою предмет іпотеки під час перших, других та третіх прилюдних торгів, за відповідною початковою ціною цих торгів.
ТОВ «Кей-Колект» як стягувач у виконавчому провадженні та єдиний іпотекодержатель майна скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 49 Закону № 898-IV, та залишив за собою предмет іпотеки після визнання такими, що не відбулися, других прилюдних торгів.
Дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки, а не на момент реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Станом на час укладення договору іпотеки будь-яких неповнолітніх осіб у спірному будинку не було зареєстроване, тому і не вимагалося дозволу органу опіки та піклування на його укладення. Також
у договорі іпотеки позивач зазначила, що укладенням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, в тому числі права та законні інтереси інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких іпотекодавець зобов`язаний утримувати за законом або договором. Вселяючи та реєструючи неповнолітніх осіб у спірний будинок після укладення договору іпотеки та без згоди іпотекодержателя, позивач як законний представник дітей була обізнана з правовим статусом цього майна, а саме, що воно перебуває під обтяженням іпотекою, а отже на нього може буде звернено стягнення у примусовому порядку. Будучи обізнана про такі обставини, але все одно вселяючи та реєструючи неповнолітніх дітей, вона погодилася з можливістю подальшої втрати права проживання у будинку у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Постановою Волинського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня
2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що для реалізації на електронних торгах державним виконавцем передавалося арештоване майно, яке перебувало в іпотеці, і стягувач ТОВ «Кей-Колект» був його іпотекодаржателем, що узгоджується з нормами матеріального права. Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок
№ 2831/5), з урахуванням особливостей, визначених Законом № 898-IV.
У разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.
Станом на час укладення договору іпотеки в спірному будинку не були зареєстровані неповнолітні діти. Подальша реєстрація позивачем у спірний будинок неповнолітніх дітей не є підставою для виникнення у них будь-яких майнових прав на це майно, оскільки така реєстрація здійснена всупереч пункту 2.4.6 договору іпотеки, яким встановлена заборона іпотекодавцю на реєстрацію будь-яких осіб у житлі без згоди на це іпотекодержателя. А такої згоди позивач ОСОБА_1 від іпотекодержателя не отримувала. Позивач як законний представник дітей, вселяючи та реєструючи їх у спірному будинку, була обізнана з правовим статусом цього майна, а саме, що воно перебуває під обтяженням іпотекою, отже на нього може буде звернено стягнення у примусовому порядку. Будучи обізнаною про такі обставини, вона погодилася з можливістю подальшої втрати права користування цим будинком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
18 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивач посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 04 лютого 2015 року у справі № 6-238цс14, від 15 березня 2018 року у справі № 915/1071/14. Вказувала, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не дали їм належну оцінку.
Касаційна скарга також мотивована тим, що судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відносно позивача не виносилось, тому суди помилково застосували Закон № 898-IV. Нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, передбачено, що прилюдні торги у випадку не реалізації майна на попередніх торгах проводяться тричі. Проте у порушення імперативних вимог закону організатор торгів після підписання протоколу повторних електронних торгів, що не відбулися, не виставив нерухоме майно на реалізацію, а приватний виконавець після других електронних торгів, що не відбулися, безпідставно виніс постанову від 06 березня 2018 року та підписав акт від 06 березня 2018 року про передачу вказаного майна стягувачу. Законом № 1404-VIII не передбачено права стягувача на отримання постанови про передачу іпотечного майна в рахунок погашення боргу за виконавчим документом після проведення других торгів з його реалізації за відсутності дотримання виконавцем та організатором торгів процедури проведення повторних торгів. Виконавча служба порушила статтю 61 Закону № 1404-VIII.
Луцький РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області до виставлення нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти, на примусову реалізацію на прилюдних торгах та передачу вказаного майна в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Кей-Колект» був зобов`язаний звернутись до органу опіки та піклування із заявою про надання згоди на відчуження нерухомого майна, проте таких дій не вчинив, що є підставою для задоволення заявлених у справі вимог.
Позиції інших учасників
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо касаційної скарги, відзиву на неї до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого
є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 06 травня 2008 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит
у розмірі 170 000 дол. США зі строком повернення до 06 травня 2036 року та сплатою 13 % річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 06 травня 2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано належне їй нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 0722884800:01:001:2652), що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору факторингу від 12 грудня 2011 року право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ПАТ «УкрСиббанк» до
ТОВ «Кей-Колект».
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2014 року у справі № 161/13094/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 як боржника та поручителів ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором від 06 травня 2008 року
в розмірі 202 155,12 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить
1 614 208,63 грн.
На підставі вказаного судового рішення 20 березня 2015 року видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 , який подано до Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області (виконавче провадження № 47037472).
Призначені у межах цього виконавчого провадження електронні торги
з реалізації предмета іпотеки (спірних житлового будинку та земельної ділянки) двічі (11 січня 2018 року та 21 лютого 2018 року) не відбулися
у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Листом від 03 березня 2018 року ТОВ «Кей-Колект» надало згоду на залишення за собою нереалізованого на електронних торгах майна.
Постановою Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні № 47037472 передано стягувачу
ТОВ «Кей-Колект» у рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 161/13094/14-ц, виданим Луцьким міськрайонним судом Волинської області, належний боржнику ОСОБА_1 спірний житловий будинок і земельну ділянку, складено акт про передачу цього майна стягувачу.
На підставі акта про передачу майна стягувачу приватний нотаріус
Дехтярук І. В. 18 квітня 2018 року видала свідоцтва про належність на праві власності ТОВ «Кей-Колект» спірних житлового будинку і земельної ділянки, зареєстровані в реєстрі за №№ 758, 759, та провела державну реєстрацію
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суди також встановили, що станом на 06 травня 2008 року неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спірному будинку не був зареєстрований. Діти позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилися після укладення договору іпотеки.
Пунктом 2.4.6 договору іпотеки встановлена заборона іпотекодавцю на реєстрацію будь-яких осіб у житлі без згоди на це іпотекодержателя. Такої згоди позивач від іпотекодержателя не отримувала.
ОСОБА_1 вселила та зареєструвала неповнолітніх дітей у спірному будинку без згоди іпотекодавця.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також пра