1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/318/20

адміністративне провадження № К/9901/22163/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року (головуючий суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді - Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" (далі - ТОВ "Фірма "Дісна") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому просило просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року №0006101403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4 578 630,20 грн, від 13 грудня 2019 року №0002551403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 78 078,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю висновків акту перевірки з огляду на те, що документи щодо розмежування двох різних об`єктів господарської діяльності ТОВ "Фірма "Дісна" у вигляді оптової та роздрібної торгівлі, а саме розмежування Складу та Склад-магазину №2 перевіряючими органами не запитувались. Як зазначав позивач, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розповсюджується саме на Склад-магазин №2, а не на Склад, оскільки на складі розрахункові операції не проводяться.

ТОВ "Фірма "Дісна" 30 січня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року № 0006111403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн, за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України та від 13 грудня 2019 року №0002551403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 78 078,20 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Фірма "Дісна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Фірма "Дісна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема, у скарзі позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не взято до уваги, що місце зберігання та оптової торгівлі не було та не могло бути об`єктом фактичної перевірки, оскільки будь-які розрахункові операції не здійснювалися позивачем на місці зберігання товару. ТОВ "Фірма "Дісна" використовує реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) лише для роздрібного продажу товару, який обліковується за Складом-магазином №2, в той час як через Склад здійснюється лише оптова торгівля товаром, який обліковується лише на Складі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Офісом ВПП ДПС здійснена фактична перевірка складу - магазину, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Електротехнічна, 47, в якому здійснює діяльність ТОВ "ФІРМА "ДІСНА", за результатами якої 22 серпня 2019 року складено Акт №0129/28/10/РРО/31566495 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що на складі-магазині проводиться реалізація алкогольних напоїв за готівковий та безготівковий розрахунок через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО).

В Акті перевірки зазначено про не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Вибірковим оглядом товарно-матеріальних цінностей на складі-магазину встановлено, що в приміщенні де застосовується РРО знаходились на реалізації не обліковані у встановленому порядку алкогольні напої на суму 6103,70 грн (додаток №1 до Акту перевірки) та в приміщенні, де зберігаються для реалізації оптом алкогольні напої на суму 2283211,40 грн. Загальна сума алкогольних напоїв, які знаходилися на реалізації на складі-магазині не облікованих у встановленому порядку, складає 2289315,10 грн, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР).

На підставі висновків Акта перевірки Офісом ВПП ДПС 19 вересня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0006101403, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 4578630,20 грн та № 0006111403, яким застосовано штрафні у розмірі 510 грн, за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Фірма "Дісна" подало скарги до Державної податкової служби України (далі - ДПС України).

Рішенням Державної податкової служби України від 29 листопада 2019 року №11256/6/99-00-8-05-05 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року №0006101403 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 2 грудня 2019 року №11568/6/99-00-8-05-05 про результати розгляду скарги, скарга ТОВ "Фірма "Дісна" задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС від 19 вересня 2019 року №0006101403 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 4500552 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

В подальшому, на підставі висновків Акта перевірки та рішення ДПС України від 2 грудня 2019 року №11568/6/99-00-8-05-05, Офісом ВПП ДПС 13 грудня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002551403, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 78078,20 грн, за встановлене порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 19 вересня 2019 року №0006101403 та від 13 грудня 2019 року №0002551403, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом правомірно та обґрунтовано застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) відносно позивача, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2019 року №0002551403 є правомірним та скасуванню не підлягає. В обґрунтування рішення суд зазначив, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку оформлені у відповідності до вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які до початку проведення перевірки вручені під підпис особисто директору ТОВ "Фірма "Дісна". Згідно вказаного наказу об`єктом перевірки були господарські об`єкти ТОВ "Фірма "Дісна", які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 47, з чого вбачається, що перевірці підлягали і Склад і Склад-магазин №2.

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 вказаного Закону, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що позивачем не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що є порушенням вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом вручено ТОВ "Фірма "Дісна" запит від 12 серпня 2019 року №1 щодо зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та надання для вивчення первинних документів, регістрів, що використовуються у бухгалтерському обліку підприємства.

Директором ТОВ "ФІРМА "ДІСНА" на запит №1 надано копії прибуткових накладних: від 1 серпня 2019 року, 2 серпня 2019 року, 5 серпня 2019 року, 6 серпня 2019 року, 7 серпня 2019 року, 8 серпня 2019 року, 12 серпня 2019 року та копії митних декларацій за період 1 серпня 2019 року - 12 серпня 2019 року. Видаткові накладні на реалізацію алкогольних напоїв не надані. У проведенні вибіркового зняття залишків товарно-матеріальних цінностей відмовлено. Надані прибуткові накладні від постачальників виписані на алкогольні вироби із зазначенням місця поставки вул. Електротехнічна, 47.

На повторний запит №2 від 15 серпня 2019 року щодо зняття залишків товарно - матеріальних цінностей та надання для вивчення первинних документів, регістрів, що використовуються у бухгалтерському обліку позивачем, в яких відображені залишки товарно - матеріальних цінностей на складі-магазині на підставі підпунктів 20.1.6, 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України, директором ТОВ "Фірма "Дісна" в їх наданні та у знятті залишків відмовлено, про що 15 серпня 2019 року складено Акт про відмову від надання документів, їх копій, що належать до предмету перевірки або пов`язані з ним.

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлене під час перевірки контролюючим органом порушення, а також підтверджували ведення позивачем, в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ТОВ "Фірма "Дісна" не надано.

Водночас, аргументи позивача щодо протиправності застосування відносно нього штрафних санкцій зводяться до того, що він проводить свою діяльність на двох різних об`єктах, а саме: на Складі, де позивач здійснює оптовий продаж алкогольної продукції на підставі ліцензії та довідки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру та на Складі-магазині №2, де здійснює роздрібну торгівлю алкогольною продукцією.

За твердженням позивача, податковим органом знято залишки товарно-матеріальних цінностей на Складі ТОВ "Фірма "Дісна", проте, на думку позивача, рух товарів у місцях зберігання та оптової торгівлі не є об`єктом фактичної перевірки. Також ТОВ "Фірма "Дісна", зазначало, що саме на Складі-магазині №2 факт обліку товару у місці роздрібної торгівлі не перевірявся.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).


................
Перейти до повного тексту