ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/26359/21
адміністративне провадження № К/990/23361/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року (головуючий суддя - Федорчук А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Костюк Л.О., Степанюк А.Г.)
у справі №640/26359/21
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування розпорядження.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Антимонопольного комітету України від 17 червня 2021 року № 13-рп "Про виправлення описки".
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року, клопотання представника Антимонопольного комітету України задоволено. Закрито провадження у справі. Роз`яснено учасникам судового розгляду, що даний спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
3. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
4. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
5. Зазначав, що в контексті статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція Окружного адміністративного суду міста Києва поширюється не на всі публічно-правові спори, де відповідачем є Антимонопольний комітет України, а лише на спори у яких оскаржуються виключно його рішення з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання.
6. Розгляд справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стосувався реалізації світлих нафтопродуктів. Після виявлення описки в пункті 211 рішення, комітетом 17 червня 2021 року прийнято розпорядження № 13-рп про її виправлення та замість "обсягу реалізації світлих нафтопродуктів і газу в Україні" зазначено слова "обсягу реалізації світлих нафтопродуктів в Україні".
7. Оскільки оскаржувані дії не стосуються рішення Антимонопольного комітету України з розгляду скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель або державної допомоги суб`єктам господарювання, тому дана справа не відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду.
8. Натомість позивачем фактично оскаржуються дії Антимонопольного комітету України що виникають з відносин, пов`язаних з захистом економічної конкуренції, що відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України віднесено до компетенції господарських судів.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що під виглядом виправлення описки члени комітету фактично вчинили дії, направлені на внесення докорінних змін до рішення Антимонопольного комітету України № 178-р, які вплинули на збільшення розміру частки учасників паливного проекту "Авіас" на ринку пального України та призвели до порушення конкурентного законодавства. Такі зміни до рішення №178-р могли бути внесені тільки за результатами перегляду комітетом свого рішення, а не шляхом виправлення описки.
10. Спір у цій справі виник у зв`язку із неналежним виконанням комітетом своїх публічно-владних управлінських функцій (всупереч вимогам закону) при розгляді справи, яка перебуває у його провадженні, шляхом прийняття його членами (посадовими особами) незаконного рішення, що призвело до порушень прав позивача. Тому позов у цій справі було подано з метою вирішення саме публічно-правового спору.
11. Натомість суди попередніх інстанцій знівелювали приписами статей 2, 4, 19 КАС України та посилаючись на норми пункту 7 частини першої статті 20 ГПК України і статтю 27 КАС України, надали їм хибного тлумачення, та ще й не врахували настанови та практику Європейського суду з прав людини.
12. Звернення із позовною заявою у цій справі не стосувалося спору між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" та іншими суб`єктами господарювання (наприклад відповідачами у справі № 143-26.13/153-16) щодо наявності чи відсутності переваги одного над іншим у певній сфері господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів (фізичних та юридичних осіб).
13. За своєю правовою природою розпорядження є відмінним від рішення актом комітету, і ні норми ГПК України, ні норми КАС України не встановлюють особливості його оскарження. Тому, беручи до уваги, що оскаржуване розпорядження № 13-рп підпадає під загальні критерії статей 2, 19 КАС України, то існують всі процесуальні підстави для розгляду такого спору у порядку адміністративного судочинства.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість висновку судів про те, що спір не належить до адміністративної юрисдикції.
15. Звертав увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо визначення юрисдикції у спорах, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, відповідно до яких всі справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі справи включають не лише спори, безпосередньо пов`язані з оскарженням рішень Комітету, та справи за заявами органів комітету з питань, віднесених законом до їх компетенції, але також і інші спори, у тому числі пов`язані з оскарженням інших дій або бездіяльності органів комітету.
16. Звертає увагу на те, що оскаржуване розпорядження про виправлення описки є невід`ємною складовою рішення органу комітету. Доводи позивача є безпідставними, оскільки спонукають суди різних юрисдикцій розглядати фактично одну категорію спорів, коли рішення про визнання вчинення порушення оскаржується до господарського суду, а дії комісії під час проведення розслідування, які передують прийняттю рішення або розпорядження про виправлення описок у такому рішенні, в адміністративному суді, що неминуче викликає юрисдикційний конфлікт судової практики адміністративного та господарського судів.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
19. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням розпорядження Антимонопольного комітету України від 17 червня 2021 року № 13-рп, яким було виправлено описку у пункті 211 рішення Антимонопольного комітету України від 30 березня 2021 року № 178-р за результатами розгляду справи № 143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".