ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 400/2423/19
адміністративне провадження № К/9901/21668/21
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00025651305, №00025671305, №00025711305, №00025681305, №00025691305 від 16.04.2019 року, №00053551305 та №00053561305 від 10.07.2019 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00025651305 від 16.04.2019 року, в частині визначення податкового зобов`язання з податку на доходи на суму 1 644 844,55 грн та штрафу 411 211,14 грн.
Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00025711305 від 16.04.2019 року, в частині визначення податкового зобов`язання з акцизного податку на суму 47 666,94 грн та штрафу 11 916,74 грн.
Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00025681305 від 16.04.2019 року, в частині визначення податкового зобов`язання з військового збору на суму 137 070,37 грн та штрафу 34 267,59 грн.
Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00053561305 від 10.07.2019 року, в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 532 303,96 грн та штрафу 383 075,99 грн.
Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00053551305 від 10.07.2019 року, в частині визначення штрафу на суму 836 799,67 грн.
В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2019 року №00025671305 з податку на доходи та №00025691305 з військового збору - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх в цій частині скасувати, а позов задовольнити. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач просить залишити без змін.
У судове засідання, призначене на 22 грудня 2022 року, учасники справи не прибули.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, колегія суддів вирішила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження (частина дев`ята статті 205 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 18.02.2019 року по 01.03.2019 року (термін перевірки продовжувався з 04.03.2019 року згідно наказу №413 від 26.02.2019 року) ГУ ДФС у Миколаївській області провело документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, результати якої були оформлені Актом №383/14-29-13-05/ НОМЕР_1 від 18.03.2019 року.
За наслідками проведення планової перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог ПК України, а саме, порушення:
- п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177 ПК України, п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, а саме неведення книги обліку та витрат;
- п.177.1 п.177.2, пп.177.4.4, пп.177.4.5, ст.177 ПК України, заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 4 592 862,71 грн;
- п.51.1 ст.51 п.п. "б" п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку, не було включено до Податкових розрахунків, нарахованого (сплаченого) на користь платників і сум утриманого з них податку;
- п.167.2, ст.167, п.173.1, ст.173 ПК України, що виразилось у заниженні податку з доходів фізичних осіб за ставкою 5% з суми доходів від продажу об`єктів рухомого майна, на загальну суму 83 621,75 грн;
- п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що виразилось у заниженні військового збору від операцій з продажу об`єктів рухомого майна, в загальній сумі 25 086,53 грн;
- п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, заниження військового збору на загальну суму 382 738,56 грн;
- порушення п.1, п.2 ч.2 ст.6 п.2 ч.1 ст.7 абз.3 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" заниження єдиного внеску на загальну суму 330 022,44 грн;
- п.п. "а" п.185.1 ст.185 п.п. а, п.187.1 ст.187 п.п. г) п.198.5 ст.198 п.198.6 ст.198 ПК України занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3 140 604 грн, завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 2 313 556 грн;
- п.213.1.1 п.213 ст.213 п.214.1 ст.214 ПК України занижено акцизний податок на загальну суму 51 551,52 грн;
- п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не проведення розрахункових операцій на суму 879 203,51 грн, через реєстратор розрахункових операцій за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року;
- п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 та п.44.3 ст.44 ПК України, щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують понесені витрати за період 2016-2018 роки;
- п.63.3 ст.63 ПК України, ФОП ОСОБА_1 не повідомив про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку;
- абз.3 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що виразилось у несвоєчасній сплаті із затримкою суми податку в розмірі 2,28 грн та 8 448 грн,
- п.203.2 ст.203 ПК України, що виразилось у несвоєчасній сплаті податку на додану вартість сплачував несвоєчасно, а саме сума нарахованого податку на додану вартість за серпень 2017 року в розмірі 19 428 грн сплачена несвоєчасна;
- в порушенні п.201.10 ст.201 ПК України, розрахунок коригування сум податку на додану вартість за липень 2018 року на загальну суму 30 894,96 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_1 не зареєстрував.
На підставі Акту перевірки від 18.03.2019 року, ГУ ДФС у Миколаївській області 16.04.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №00025651305 про визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 5 741 078,39 грн, з яких 4 592 862,71 грн за податковим зобов`язанням, а 1 148 215,68 грн за штрафними санкціями;
- №00025671305 про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 114 527,19 грн, з яких 83 621,75 грн за податковим зобов`язанням, а 20 905,44 грн за штрафними санкціями;
- №00025711305 про визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з акцизного податку в сумі 64 439,40 грн, з яких 51 551,52 грн за податковим зобов`язанням, а 12 887,88 грн за штрафними санкціями;
- №00025681305 про визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з військового збору в сумі 478 423,20 грн, з яких 382 738,56 грн за податковим зобов`язанням, а 95 684,64 грн за штрафними санкціями;
- №00025691305 про визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з військового збору в сумі 31 358,16 грн, з яких 25 086,53 грн. за податковим зобов`язанням, а 6271,63 грн. за штрафними санкціями.
Крім того, 10.07.2019 року уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області прийняті податкове повідомлення-рішення №00053551305 про визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з штрафу за не реєстрацію податкових накладних в сумі 958 244,50 грн, а також податкове повідомлення-рішення №00053561305 про визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 391 950 грн, з яких 1 913 560 грн за податковим зобов`язанням, а 478 390 грн за штрафними санкціями.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
В ході перевірки було встановлено, що до декларації про майновий стан і доходи, ФОП ОСОБА_1, в колонку №5 - вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використанні у виробництві продукції, у 2016 році включені витрати, які ревізори визначали як зайві в сумі 7 640 498,90 грн, а саме: 5 735 160,82 грн - вартість транспортних засобів, власником яких є фізична особа ОСОБА_1, 3852,68 грн - продукти харчування (чипси, кіндери тощо, які не були реалізовані); 186166,50 грн - твердопаливний котел, товар для дому, які не відносяться до здійснення діяльності, 220000 грн - жниварка, яка не була використана в діяльності, 387500 - трактор, власником якого є фізична особа (громадянин ОСОБА_1 ); 1107818,92 грн - документально непідтверджені витрати.
Крім того, перевіркою встановлено, що до декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік в колонку №5 включені зайві витрати в сумі 8601627,34 грн, з них: 5686400,73 грн - вартість транспортних засобів, власником яких є фізична особа ОСОБА_1, 1814773,05 грн - запчастини, автошини, ремонт авто, які відносяться на утримання засобів подвійного призначення; 451583,84 грн - продукти харчування (чипси, кіндери тощо, які не були реалізовані), 259248,18 грн - товари для дому, які не відносяться до здійснення діяльності, 12165,00 грн - ігрова приставка, яка не відноситься до здійснення діяльності, 134083,33 грн - система кондиціонування, яка не відноситься до здійснення діяльності, 243373,21 грн - документально непідтверджені витрати.
Також контролюючим органом встановлено зайве включення до декларації про майно і доходи за 2018 рік витрат на суму 8394574,16 грн, з них 5261746,35 грн - вартість транспортних засобів, власником яких є фізична особа ОСОБА_1, 2972411,35 грн - запчастини, автошини, ремонт авто, які відносяться на утримання засобів подвійного призначення; 102356,19 грн - продукти харчування (чипси, кіндери тощо, які не були реалізовані), 47439,97 грн - товари для дому, які не відносяться до здійснення діяльності, 10620,30 грн - документально непідтверджені витрати.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування податкового повідомлення-рішення №00025651305 від 16.04.2019 року, зокрема, в частині визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1644844,55 грн та штрафу 411211,14 грн.
Так, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст.177 ПК України.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2016 році, ст.177 ПК України, жодним чином не відокремлювала витрати на придбання автомобіля, а також його обслуговування та ремонт. Однак, протягом 2017-2018 років, діяла інша редакція ст.177 ПК України, відповідно до якої не включаються до складу витрат підприємця - витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею.
Дійсно, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, п.177.4 ст.177 ПК України доповнено, зокрема, пп.177.4.5-177.4.6, згідно з якими, зокрема, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
В свою чергу, відповідно до пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, а саме тих, які визначені у ст.177 ПК України: земельних ділянок, об`єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулюються Законом України від 5 квітня 2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III).
В розумінні ст.1 цього Закону, автомобільним транспортним засобом є колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб).
Згідно із визначенням, наведеним у ст.1 Закону №2344-III автомобілем вантажним є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Таким чином, основною ознакою вантажного автомобіля, в порівнянні з іншими транспортними засобами, є його використання з метою перевезення вантажів.
Разом з тим, відповідно до Закону №2344-III транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на такі різновиди:
загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів, до якого, в тому числі, відноситься напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу;
спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів, до яких, в тому числі, відноситься сідельний тягач);
спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій.