ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2493/18
адміністративне провадження № К/9901/19886/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2019 року у складі судді Мартиць О.І. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Довгополова О.М. (головуючий), суддів: Гудими Л.Я., Судової - Хомюк Н.М. у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільській області №ТР1436/331/АВ/ТД-ДФ від 2 листопада 2018 року у розмірі 223380,00 грн.
1.1 На обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірна постанова винесена на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ТР1436/331/АВ від 16 жовтня 2018 року, уважає її неправомірною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки відповідачем не доведено факту допуску до роботи двох працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору в порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та не обґрунтовано визначено розмір застосованої штрафної санкції.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 8 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності спірної постанови.
3. Суди попередніх інстанцій встановили:
3.1 Управлінню Держпраці у Тернопільській області, згідно листа Головного управління ДФС у Тернопільській області №8437/19-00-13-02/20552 від 4 жовтня 2018 року "Про надання інформації", надіслано перелік суб`єктів господарювання для проведення спільних перевірок, по яких встановлено розбіжність між наявними робочими місцями та кількістю офіційно зареєстрованих найманих працівників, що свідчить про можливі порушення вимог законодавства про працю України. У зазначеному списку є ФОП ОСОБА_1, основний вид діяльності (КВЕД) якого 26.66.0 "Виробництво інших виробів з бетону" та, як встановлено в судовому засіданні, місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 .
3.2 9 жовтня 2018 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області, ураховуючи вказаний лист, видано наказ №635 про проведення інспекційних відвідувань, у якому пунктом 3 визначено Шевчуку Ю.Н. - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з 11 по 17 жовтня 2018 року провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП ОСОБА_1 .
3.3 9 жовтня 2018 року видано направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) №ТР1436/331 інспектору праці головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Тернопільській області Шевчуку Ю.Н. за участю інспектора праці - начальника відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Тернопільській області Бандури О.П. Примірник направлення ФОП ОСОБА_1 отримано 12 жовтня 2018 року, про що свідчить його особистий підпис.
3.4 11 жовтня 2018 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ТР1436/331/НД/АВ, підписаний ОСОБА_4 12 жовня 2018 року.
3.5 Того ж дня, 11 жовтня 2018 року винесена вимога про надання/поновлення документів за №ТР1436/331/ПД, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 16 год. 45 хв. 16 жовтня 2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування за списком. Примірник отримано позивачем 12 жовтня 2018 року.
3.6 За результатами проведеного заходу державного контролю (інспекційного відвідування) складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, №ТР1436/331/АВ від 16 жовтня 2018 року.
3.7 У ході інспекційного відвідування встановлено порушення законодавства про працю, зокрема частини третьої статті 24 КЗпП України, яке є предметом розгляду в даній адміністративній справі, що відображено в акті №ТР1436/331/АВ від 16 жовтня 2018 року.
3.8 Згідно наданих пояснень, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали у підприємця ОСОБА_1 і виконували роботи по вкладанню бруківки на різних об`єктах м. Тернополя і Тернопільського району. ОСОБА_2 працював з 15 квітня 2018 року, ОСОБА_3 - з середини червня 2018 року і припинили трудові відносини в кінці липня 2018 року. Отримували авансові виплати готівкою, а заробітної плати за виконані роботи у повному обсязі не отримали.
3.9 Відповідно до наданого підприємцем ОСОБА_1 пояснення, громадяни ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у нього не працювали і заробітної плати від нього не отримували. На роботу ОСОБА_2 приймав ОСОБА_5, а ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ..
3.10 ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах із підприємцем ОСОБА_1 з 8 по 17 травня 2018 року, а ОСОБА_6 - з 20 липня 2018 року по цей час. Також ФОП ОСОБА_1 надано копію цивільно - правового договору від 20 липня 2018 року №20/07/18, укладеного із ОСОБА_6 на виконання роботи бригадира. Відповідно до пункту 1.3 вищевказаного договору: "Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг (виконання робіт). Послуги (роботу) зазначених фахівців виконавець оплачує за власний рахунок, згідно із домовленістю з даними особами".
3.11 Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, №ТР1436/331/АВ від 16 жовтня 2018 року підписано позивачем ФОП ОСОБА_1 власноручно, про що свідчить його особистий підпис та у відповідній графі зазначено "зауважень не маю".
3.12 Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295), якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
3.13 Зауважень або заперечень щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта позивачем так і не подавалось.
3.14 25 жовтня 2018 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області ФОП ОСОБА_1 надіслано повідомлення про розгляд справи, у якому зазначено, що розгляд справи про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю відбудеться 2 листопада 2018 року о 10:00 год.
3.15 2 листопада 2018 року заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області розглянуто справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, №ТР1436/331/АВ від 16 жовтня 2018 року щодо порушень у ФОП ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення штрафу №ТР1436/331/АВ/ТД-ФС у розмірі 223380,00 грн.
3.16 Позивач уважає цю постанову незаконною, відтак звернувся до суду із відповідним позовом про визнання її протиправною та скасування.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами безпідставно не взято до уваги пояснення працівників позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
8. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
9. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
10. Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язані виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що передбачено законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.