ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8121/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Кім Г.В.,
відповідача - Ластіна Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 (у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В. (головуючий), Чус О.В., Іванов О.Г.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2022 (суддя Загинайко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Містобудівник"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
про визнання відсутнім права на нарахування та стягнення плати за електричну енергію,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Містобудівник" (далі - Позивач, ТОВ "ДБК "Містобудівник") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Відповідач, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") про визнання відсутності прав Відповідача на нарахування та стягнення з Позивача плати за електричну енергію на підставі договору постачання електричної енергії № 7390/18-394 від 09.07.2008.
1.2. Позовна заява обґрунтована тим, що договір № 7390/18-394 від 09.07.2008 є розірваним з 01.08.2012, що встановлено рішеннями суду у справі № 904/5791/18; після 01.08.2012 цей договір сторонами не виконувався, а тому у Відповідача відсутнє право на нарахування та стягнення з Позивача плати за електричну енергію за цим договором.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у справі № 904/8121/21, позов задоволено частково. Визнано відсутність прав АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на нарахування ТОВ "ДБК "Містобудівник" плати за електричну енергію на підставі договору № 7390/18-394 від 09.07.2008 про постачання електричної енергії. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимога Позивача про визнання відсутності права Відповідача на нарахування плати за електричну енергію на підставі вищезазначеного договору є такою, що відповідає ефективному способу захисту прав Позивача, що унеможливить припинення Позивачу постачання електричної енергії.
Натомість вимога про визнання відсутності права стягнення з Позивача плати за електричну енергію на підставі цього договору стосується правовідносин сторін, що можуть виникнути у майбутньому, а тому є безпідставною та не підлягає задоволенню.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 910/23527/17 та від 07.10.2019 у справі № 359/8381/16-ц.
На переконання заявника позовна вимога про визнання відсутнім права на нарахування за договором не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, оскільки вона пред`явлена за відсутності визначення, на захист яких прав та інтересів вона подана, тобто відсутній спір про право.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ДБК "Містобудівник" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення попередніх інстанцій - без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2022 у справі № 904/8121/21 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 21.09.2022.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги до 26.10.2022.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України було зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/14224/20.
4.4. У зв`язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі, ухвалою Верховного Суду від 01.12.2022 поновлено провадження з розгляду вищезазначеної касаційної скарги і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.12.2022.
4.5. Ураховуючи зазначене, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Обставини встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 09.07.2008 між Закритим акціонерним товариством "Дніпропетровська будівельна компанія "Містобудівник", правонаступником якого є ТОВ "ДБК "Містобудівник" (споживач) та Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", яке було змінено в подальшому на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (постачальник) укладений договір № 7390/18-394 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача потужністю 308 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік знаття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
5.2. Відповідно до пунктів 9.8, 9.8.1 договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
5.3. Постановою Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 904/5791/18 за позовом ТОВ "ДБК "Містобудівник" до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-3 Дніпро", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-7" про визнання розірваним договору про постачання електричної енергії від 09.07.2008 №7390/18-394 було встановлено наступні обставини:
"6.7. Судами встановлено, що позивач є будівельною організацією, яка збудувала та ввела в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок № 3 по пр. Миру у м. Дніпрі і спірний договір укладався саме для забезпечення проведення будівельних робіт.
6.8. Водночас судами встановлено, що після закінчення будівництва житлового будинку № 3 по пр. Миру у м. Дніпро, для здійснення його повноцінного обслуговування ТОВ "Містобудівник", як забудовник, 27.12.2010 за актом приймання-передачі передав цей будинок на баланс ОСББ "Миру-7", про що позивач неодноразово повідомляв відповідача як передбачено пунктом 2.3.8 договору №7390/18-394.
6.9. При цьому судами встановлено, що відповідач з вересня 2012 року не виставляв позивачу рахунків про сплату електричної енергії за спірним договором.
6.10. Встановивши зазначені обставини та врахувавши добросовісну поведінку позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що укладений між сторонами договір №7390/18-394 є розірваним за ініціативою ТОВ "Містобудівник", що відповідає пункту 9.8.2 спірного договору, пункту 6.18 Правил користування електричною енергією та вимогам частини 3 статті 651 ЦК України.
6.11. З огляду на викладене, у суду були відсутні підстави для прийняття рішення про розірвання договору № 7390/18-394, який вже є розірваним з 01.08.2012".
5.4. 29.11.2018 між Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець) укладений договір про нестандартне приєднання ("під ключ") до електричних мереж системи розподілу № 0050072319, відповідно до умов якого до електричних мереж виконавця послуг, оператора малої системи розподілу або іншого власника електричних мереж (основного споживача) приєднується трисекційний житловий будинок, місце розташування об`єкта: м. Дніпро, вулиця Бєляєва, земельна ділянка 8, кадастровий номер 1210100000:01:435:0161.
5.5. Згідно з пунктом 7.1 договору №0050072319 з урахуванням додаткової угоди до нього від 19.11.2020 він набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше, ніж до 01.06.2021.
5.6. 20.09.2021 Позивач отримав попередження про припинення розподілу електричної енергії споживачу № 39307/1001 від 20.09.2021, в якому повідомлено, що у зв`язку з несплатою ним заборгованості за реактивну електроенергію за серпень 2021 року згідно виданого рахунку у розмірі 4 800,16 грн та за активну електроенергію за період 2018 року згідно виданих рахунків у повному обсязі у розмірі 599 912,93 грн буде припинено постачання електричної енергії відповідно до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, договору постачання електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу з 10:00 годин з 30.09.2021 - 31.10.2021. Також у попередженні додатково повідомлено, що у відповідності до пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
5.7. Позивач вважає такі дії Відповідача незаконними, адже договір про постачання електричної енергії від 09.07.2008 № 7390/18-394 є розірваним з 01.08.2012, про що Відповідач обізнаний належним чином.
5.8. Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання відсутності прав АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на нарахування та стягнення з ТОВ "ДБК "Містобудівник" плати за електричну енергію на підставі договору постачання електричної енергії № 7390/18-394 від 09.07.2008.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
6.3. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
6.4. Суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.
6.5. Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв`язку з поняттям суб`єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
6.6. Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об`єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб`єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов`язкам, тобто виступає як "суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому".
6.7. Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначив, що і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
6.8. Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов`язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
6.9. Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов`язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами.
6.10. У цій справі Позивач звернувся до суду за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах з Відповідачем за договором постачання електричної енергії № 7390/18-394 від 09.07.2008.
6.11. При цьому, за змістом касаційної скарги АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" не оскаржує висновки судів щодо наявності/відсутності заборгованості, її періоду, інших розрахунків тощо. Фактично доводи скаржника зводяться до того, що Позивачем у справі обрано неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення його порушеного права, що не було враховано судами при прийнятті оскаржуваних рішень.
Таким чином, колегія суддів розглядає зазначену справу згідно з вимогами статті 300 Господарського процесуального кодексу України саме в наведеній частині та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформованих у постанові від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20, до якої зупинялось касаційне провадження у справі, яка переглядається.