ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/9445/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ліпинський О.В.)
від 23.06.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Чередко А.Є., судді: Коваль Л.А., Кузнецова В.Ф.)
від 10.10.2022
у справі № 904/9445/21
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооперативів "Лівобережний-2"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_2 ;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" про визнання незаконним та недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" від 03.04.2021, оформлене протоколом №2.
1.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує порушенням вимоги закону щодо його належного повідомлення про скликання й проведення загальних зборів, внаслідок чого, його було позбавлено можливості належним чином підготуватися з питань порядку денного, серед яких виявилось питання обрання голови правління кооперативу на 2021-2022 року. Крім того, Позивач стверджує про існування безумовних підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення з огляду на вирішення зборами питань, які не були включені до порядку денного зборів.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2022, позов задоволено частково. Рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" від 03.04.2021, оформлене протоколом № 2 визнано недійсним в частині рішень, прийнятих з питань пункту дев`ятого порядку денного зборів. В решті позову відмовлено.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що у загальних зборах 03.04.2021 фактично взяли участь 42 із 61 членів кооперативу, що становить більше 50% загальної їх кількості на дату проведення цих зборів, а отже, доводи позивача щодо неправомочності оскаржуваних зборів не знайшли свого підтвердження, а також тим, що недотримання порядку повідомлення про скликання оскаржуваних загальних збрів у даному випадку не призвело до порушення прав позивача на участь в управлінні кооперативом, що виключає підстави для задоволення позовних вимог з указаних мотивів.
При цьому господарські суди врахували, що оскільки пункт дев`ять порядку денного не дає можливості усвідомити суті питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах, рішення прийняті загальними зборами 03.04.2021 за наслідками розгляду питання під номером дев`ять "Різне", порушують права членів кооперативу на попереднє ознайомлення з переліком питань, що виносяться на голосування, тому підлягає визнанню недійсним у відповідній частині.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2022, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 02.05.2018 у справі №912/3133/16, від 27.11.2018 у справі №912/2837/17, від 06.02.2020 від 906/307/19, від 06.08.2020 у справі №918/636/19, від 21.04.2021 від 902/1051/19, від 11.11.2021 у справі №904/2354/20.
Також підставою касаційного оскарження зазначив п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норми абзацу 10 статті 15 Закону України "Про кооперацію".
Крім того, підставою касаційного оскарження зазначає п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не взято до уваги долучені відповідачем до матеріалів справи документи.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Обслуговуючий кооператив "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2".
Відповідно до протоколу загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" № 2 03 квітня 2021 року були проведені загальні збори членів кооперативу.
Вказаним протоколом зафіксовано, що за списком загальна кількість членів кооперативу становить 74 особи. На зборах присутні 52 особи, згідно з положеннями п. 5.2. абз. 3 статуту збори вважаються повноважними.
До протоколу зборів № 2 від 03.04.2021 року складено Додаток 1 (список членів ОК "АГК Лівобережний-2"). Зазначений список містить підписи від імені осіб, що зареєструвалися для участі у зборах, із зазначенням прізвища ім`я та по батькові, члена кооперативу (його представника).
До порядку денного зборів включені такі питання:
1. Прийняття в члени кооперативу.
2. Звіт голови правління за 2020 рік.
3. Звіт ревізійної комісії про проведення фінансово-господарської діяльності на 2020 рік.
4. Вибори голови правління на 2021-2020 р.р.
5. Вибори членів правління кооперативу на 2021-2022 р.р.
6. Вибори членів ревізійної комісії на 2021-2022 р.р.
7. Затвердження бюджету на 2021 рік.
8. Затвердження норми представництва.
9. Різне.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" про визнання незаконними та недійсними рішень загальних зборів Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" від 03.04.2021, оформлених протоколом №2.
5.3. Однією з підстав позову ОСОБА_1 визначив те, що відповідачем не було дотримано вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, внаслідок чого було порушено права позивача, адже він не міг належним чином підготуватися до питань порядку денного, серед яких виявилось і питання виборів голови правління Кооперативу на 2021-2022 роки. При цьому позивач зазначає, що він також мав думку запропонувати свою кандидатуру учасникам загальних зборів на голову Кооперативу.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи наведені доводи позивача, виходили з такого.
В силу вимог статті 15 Закону України "Про кооперацію" про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
На підтвердження дотримання вимог закону щодо здійснення повідомлення про скликання загальних зборів, Відповідач надав суду копію відповідної об`яви, яка за його доводами була розміщена на дошці оголошень кооперативу, а також надав скриншот із месенджера "вайбер" із зображенням оголошення про скликання зборів.
Здійснивши оцінку доводів Відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені вище докази не можуть достовірно свідчити про те, що оголошення (об`ява) дійсно була розміщена на дошці оголошень Кооперативу, і позивач був ознайомлений з його змістом. Щодо оголошення в месенджері "вайбер" суд встановив, що воно не містило даних щодо питань порядку денного зборів, а відтак не може свідчити про дотримання відповідачем вимог статті 15 Закону України "Про кооперацію".
З огляду на викладене, доводи позовної заяви про порушення Відповідачем вимог закону щодо повідомлення Позивача про скликання оскаржуваних зборів, визнані судом першої інстанції встановленими.
Разом із тим, місцевий господарський суд врахував, що згідно із сталою судовою практикою Верховного Суду, допущені порушення порядку повідомлення учасника (члена) товариства про скликання загальних зборів, можуть бути підставою для визнання недійсним відповідного рішення, лише в разі якщо такі порушення призвели до неможливості його участі в загальних зборах. У разі ж встановлення судом факту присутності учасника (члена) на загальних зборах, зазначені порушення не можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними. Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у справах №916/2584/18 та №906/307/19.
Як встановив суд першої інстанції, надані до матеріалів справи докази свідчать про те, що Позивач був присутній на оскаржуваних загальних зборах та приймав участь в їх проведенні, як від власного імені, так і від імені іншого члена кооперативу ( ОСОБА_3 ) за довіреністю.
З урахуванням наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що недотримання порядку повідомлення про скликання оскаржуваних загальних збрів, не призвело до порушення прав позивача на участь в управлінні кооперативом, що виключає підстави для задоволення позовних вимог з указаних мотивів.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що критично оцінює доводи Позивача з посиланням на те, що порушення порядку повідомлення завадило йому запропонувати свою кандидатуру для обрання головою правління кооперативу, адже як свідчить зміст протоколу оскаржуваних зборів, висування кандидатів на відповідну посаду відбувалося безпосередньо під час обговорення відповідного питання порядку денного, в зв`язку із чим Позивач, який брав участь у зборах, не був позбавлений можливості запропонувати свою кандидатуру.
Суд апеляційної інстанції, крім того, зазначив, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, а для визнання недійсними рішень загальних зборів повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника кооперативу.
У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи і не заперечується ОСОБА_1, він був присутній на спірних загальних зборах, відтак не був позбавлений права на участь в управлінні кооперативом, а також надання своїх пропозицій або заперечень, при цьому відсутність такої можливості апелянтом не доведена, належні докази в розумінні ст. 74, 77 ГПК України в обґрунтування цієї обставини останнім не надано.
5.4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в цій частині, скаржник підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 02.05.2018 у справі №912/3133/16, від 27.11.2018 у справі №912/2837/17, від 06.02.2020 № 906/307/19, від 06.08.2020 у справі №918/636/19, від 21.04.2021 від 902/1051/19, від 11.11.2021 у справі №904/2354/20 та від 27.11.2019 № 917/171/19.
Так, у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правову позицію, відповідно до якої своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
Наведена правова позиція врахована також в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 від 902/1051/19, на яку також посилається скаржник.
У постанові від 02.05.2018 у справі №912/3133/16 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про порушення рішенням загальних зборів учасників товариства по пункту шостому порядку денного: "Інше" прав позивача, як учасника товариства, на належне його повідомлення про питання, яке є порядком денним; неможливість підготуватися до розгляду зазначеного питання у зв`язку з необізнаністю щодо суті такого питання. Окрім того, з урахуванням фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи не підтверджується фактичне проведення загальних зборів учасників товариства, що є безумовною підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень. При цьому Верховний Суд зазначив, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
У постанові від 27.11.2018 у справі №912/2837/17 Верховний Суд виходив з того, що встановивши, що внаслідок неналежного повідомлення позивачів, як акціонерів Товариства, про проведення загальних зборів акціонерів були порушені права позивачів на внесення пропозицій щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства та щодо нових кандидатів до складу органів товариства, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень. При цьому Верховний суд зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Права учасника товариства щодо управління ним [товариством], у розумінні частини 1 статті 167 Господарського кодексу України, можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів у разі, якщо учасник товариства не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.