1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/20675/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" представник позивача -Трохимчук О.І., адвокат, ордер № 1026869 від 28.04.2020,

відповідач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"

представник відповідача -Мельников Д.О., довіреність від 02.09.2022 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 05.10.2021

у складі судді: Борисенко І.І.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 21.06.2022

у складі колегії суддів: Демидової А.М. (головуючий), Владимиренко С.В.,

Попікової О.В.

у справі за позовом

Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про відшкодування збитків у розмірі 2 196 440,31 грн.

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - позивач, ПрАТ "СК "Укррічфлот") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - відповідач, ДП "Адміністрація морських портів України") про відшкодування збитків (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 29.03.2021 та 24.05.2021) на загальну суму 2 196 440,31 грн.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником суден: "ОСОБА_4", " ОСОБА_1 ", " ОСОБА_2 ", "Олтеница", "ОСОБА_5", "Дніпро Лайн", "Орель-2", "Орель - 3", "Мартин Лацис", "Орель - 5", "ОСОБА_6".

1.2. У період з січня 2018 року по липень 2020 року позивач здійснив перевезення вантажів вищевказаними суднами, у зв`язку з чим використовував портову інфраструктуру морських торговельних портів України - здійснив прохід Миколаївським та Херсонським морським каналами.

1.3. За прохід зазначеними каналами Херсонська філія ДП "Адміністрація морських портів України", Миколаївська філія ДП "Адміністрація морських портів України" нарахували позивачу канальний збір, який ним був сплачений.

1.4. Разом з тим, на думку позивача, він повинен бути звільнений від сплати такого збору на підставі п. 3.5 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013 "Про портові збори" (далі - Порядок № 316), у зв`язку з цим звернулось до суду про стягнення збитків в означеному вище розмірі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням від 05.10.2021 Господарський суд міста Києва позов ПрАТ "СК "Укррічфлот" задовольнив частково;

стягнув з ДП "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38727770) на користь ПрАТ "СК "Укррічфлот" (код ЄДРПОУ 00017733) грошові кошти на суму 2 134 028,25 грн, 32 010,10 грн. судового збору;

вирішив видати наказ після набрання рішенням законної сили;

в решті позову відмовив.

2.1. Судом під час розгляду справи встановлено такі обставини:

2.2. 04.01.2017 між позивачем та ПП "Флот-Сервіс" укладено договір № 0401, предметом якого є врегулювання відносин сторін, пов`язаних з питаннями морського обслуговування суден Судновласника (позивача), як власних так і зафрахтованих, включно із будь-якими чартерами про фрахтування суден при їх заходженні в морський торговельний порт Миколаїв або Миколаївський річковий порт.

2.3. 01.01.2019 між позивачем та ПП "Флот-Сервіс" укладено договір АСК/-3 з аналогічним предметом строком дії до 31.12.2019;

2.4. 21.12.2018 між позивачем та ТОВ "CKЛ" укладено договір № АСК/-153, згідно з яким Агент, діючи від імені, за дорученням/завданням та за рахунок Судновласника (позивача), зобов`язується надавати послуги щодо організації обробки і обслуговування суден закордонного та каботажного плавання останнього, при їх заходах в акваторію Херсонського морського торговельного порту, проходження по Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морському каналам, а Судновласник зобов`язується прийняти надані Агентом послуги, виплатити йому винагороду, а також відшкодувати всі попередньо погоджені та документально підтверджені витрати, понесені Агентом у зв`язку з виконанням зобов`язань, прийнятих на себе, згідно з цим договором;

2.5. 14.12.2015 між ПП "Флот-Сервіс" та ДП "Адміністрація морських портів України" укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 273- П-АМПУ-15, предметом якого, серед іншого, є врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту;

2.6. 23.04.2018 між ПП "Флот-Сервіс" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" укладено Договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 193- П-АМПУ-18 строком дії до 31.12.2018 з аналогічним предметом регулювання;

2.7. 03.12.2018 між ПП "Флот-Сервіс" та ДП "Адміністрація морських портів України" укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 367- П-АМПУ-18, який врегульовує взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації;

2.8. ПП "Флот-Сервіс", діючи від імені судновласника та за його рахунок, приєдналося до договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 шляхом надання Адміністрації декларації про приєднання №42 від 19.12.2020 до договору;

2.9. 03.12.2018 між ТОВ "CKЛ" та ДП "Адміністрація морських портів України" укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 367-П-АМПУ-18 шляхом підписання декларації про приєднання № 195 від 03.12.2020 до договору;

2.10. 01.01.2020 між ТОВ "CKЛ" та ТОВ "Наві Шиппінг" укладено договір субагентування №01/20 від 01.01.2020, ТОВ "Наві Шиппінг" приєдналось до Договору № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 шляхом підписання декларації про приєднання № 267 від 26.11.2019;

2.11. 10.08.2017 між ТОВ "CKЛ" та ТОВ "Сервіс Транс" укладено договір субагентування №1708/10 від 10.08.2017;

2.12. відповідачем був нарахований корабельний збір, який в подальшому був сплачений позивачем (через морських агентів та субагентів) за судна позивача відповідно до переліку, що здійснювали рейси впродовж 2018-2020 років, на загальну суму 2 196 440, 31 грн (та відповідає ціні позову);

2.13. від самого початку метою проходження переважної більшості суден позивача в районах акваторій морських портів Миколаїв та Херсон був транзитний прохід до наступних портів без заходу в порти Миколаїв та Херсон, тому суд дійшов висновку про неможливість віднесення відповідних суден позивача відповідно до Порядку № 316 до групи А, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування та справляння корабельного збору з таких суден позивача;

2.14. судна позивача "Орель-3" під час виконання рейсу № 201818 та "ОСОБА_5" під час виконання рейсу № 202006 заходили в акваторію портів для виконання вантажних операцій, що свідчить про приналежність цих суден відповідно до Порядку №316 до категорії А та правомірність нарахування відповідачем корабельного збору з цих суден;

2.15. суд відхилив доводи відповідача про відсутність в Херсонському морському порту суднового ходу з огляду на його географічне розташування, що унеможливлює транзитний прохід суден без входу/виходу з акваторії цього порту.

2.16. Суд зазначив, що за відсутності інших доказів, висновки фахівця Руденка В.О. підтверджують, що судна позивача (окрім судна "Орель-3" під час виконання рейсу № 201818, судна "ОСОБА_5" під час виконання рейсу № 202006 та судна "Мартин Лацис" під час виконання рейсів №№ 201910, 201825) проходили по судновому ходу в районах акваторій морських потів Херсон та Миколаїв без виходу за його межі, що свідчить про безпідставність нарахування корабельного збору за транзитний прохід відповідних суден позивача з огляду на положення пункту 2.1 Порядку № 316.

2.17. Місцевий суд також зазначив, що відповідач неправомірно нараховував позивачу суму корабельного збору та безпідставно стягував грошові кошти шляхом виставлення відповідних рахунків позивачу в особі морських агентів (субагентів). При цьому морські агенти, з огляду на специфіку правовідносин (наявність відповідних договорів та з урахуванням положень Порядку № 316), були зобов`язані здійснювати оплату виставлених рахунків з метою уникнення негативних наслідків, у вигляді, зокрема, заборони виходу суден позивача з морського порту, що в свою чергу могло спричинити понесення позивачем збитків (прямих збитків та упущеної вигоди) від простою суден, невиконання контрактних зобов`язань тощо.

2.18. За таких обставин суд дійшов висновку, що підписання актів виконаних робіт (послуг) позивачем або морськими агентами (субагентами) та оплата рахунків за відповідними актами не може розцінюватись як факт підтвердження позивачем наданих послуг, оскільки такі дії є вимушеними.

2.19. Крім того місцевий суд встановив, що у заяві про звільнення від доказування відповідач просив суд застосувати частину четверту статті 75 ГПК України до обставин, які встановлені у справі № 910/7127/19. Разом з тим місцевий суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню оскільки

- спірний період, який досліджувався судом у справі № 910/7127/19, припадав на 2016 - 2019 роки, в той час як період спірних правовідносин у цій справі припадає на 2018 - 2020 роки;

- у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/7127/19 суд зазначає лише частину тих суден позивача, які були задіяні під час виконання спірних рейсів у цій справі; у справі № 910/7127/19 не досліджувалися спірні рейси, які є предметом розгляду у цій справі та не досліджувались обставини щодо транзитного проходу суден позивача з використанням суднового ходу до наступних портів та відсутність проведення вантажних операцій в портах Миколаїв та Херсон.

2.20. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що у справі № 910/7127/19 суди не встановлювали тих фактів, які можна вважати преюдиційними щодо обставин у цій справі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Постановою від 21.06.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" залишив без задоволення;

рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 залишив без змін (з мотивів, викладених у постанові).

3.1. Апеляційний суд, з урахуванням положень п.п. 2.2, 2.8, 2.9, 2.10 Порядку № 316, зазначив про обґрунтованість висновків місцевого суду про те, що звільнення суден від корабельного збору безпосередньо пов`язано саме з фактом здійснення або нездійснення вантажних операцій, тому для звільнення від нарахування відповідного портового збору визначальним є відсутність здійснення вантажних операцій. При цьому, сторонами спору у справі не заперечувалось, що жодних вантажних операцій з суднами позивача (окрім судна "Орель-3" під час виконання рейсу № 201818 та судна "ОСОБА_5" під час виконання рейсу № 202006) у Херсонському та Миколаївському морських портах не здійснювалось.

3.2. Відтак, апеляційний суд визнав обґрунтованими висновки місцевого суду про те, що оскільки спірні судна позивача (крім судна "Орель-3" під час виконання рейсу № 201818 та судна "ОСОБА_5" під час виконання рейсу № 202006) слідували по судновому ходу Миколаївського та Херсонського морських портів без виходу за їх межі, а також не виконували вантажні операції в цих портах, тому відповідач не мав правових підстав для нараховування та справляння корабельного збору з цих суден позивача.

3.3. Доводи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" про те, що АСК "Укррічфлот", з огляду на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.04.2021 у справі № 916/1936/20, не є належним позивачем у цій справі, апеляційний суд визнав необґрунтованими, оскільки у зазначеній справі суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність у ТОВ "Старк Шиппінг" як морського агента, який виступає самостійним учасником правовідносин, права на звернення до суду з позовом про стягнення надмірно сплачених портових зборів. Разом з тим такий висновок Верховного Суду не позбавляє АСК "Укррічфлот" як судновласника реалізувати своє право на судовий захист як особи, чиї права та законні інтереси були порушені відповідачем.

3.4. Також апеляційний суд дійшов висновку, що при вирішенні спору місцевий господарський суд, визначаючи правову природу стягуваної суми як збитки, не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.04.2021 у справі № 916/1936/20, відповідно до якого за відсутності правових підстав для справляння ДП "Адміністрація морських портів України" портового збору, суд у зазначеній справі визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення коштів саме як безпідставно набутих відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Разом з тим апеляційний суд дійшов висновку, що це не вплинуло на правильність вирішення спору по суті.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. ДП "Адміністрація морських портів України" 01.08.2022 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 910/20675/20.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/20675/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Адміністрація морських портів України", датою проведення судового засідання визначено 06.12.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2022 задоволено клопотання ДП "Адміністрація морських портів України" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8. Ухвалою від 06.12.2022 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ДП "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 відбудеться 13.12.2022 о 12:45.

9. Від ПрАТ "СК "Укррічфлот" надійшов відзив, у якому позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.

10. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 16.11.2022 № 2738-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №910/20675/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ДП "Адміністрація морських портів України")

11. Скаржник зазначив, що Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 1212 ЦК України, частини четвертої статті 653 ЦК України, статей 5, 14, 46, 77, 78, 86 ГПК України. Скаржник зауважив, що, розглядаючи справу, апеляційний суд протиправно змінив підставу і предмет позову без наявності для цього законних підстав, а головне - волевиявлення позивача. Також, на думку скаржника, суд безпідставно проігнорував лист державної установи "Держгідрографія" від 20.08.2018 № 1/5/282, поданий відповідачем, та безпідставно врахував висновки ОСОБА_3 .

11.1. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції, висвітлені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 904/1169/17 (904/1486/20), від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 24.07.2020 у справі № 922/2216/18, від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 22.05.2019 у справі № 742/2664/18-ц, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, а також у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15. Разом з тим скаржник зазначив про неправильне застосування апеляційним судом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

11.2. Крім того скаржник зазначив підставою касаційного оскарження частину третю статті 310 ГПК України, оскільки, на думку скаржника, суди встановили обставини на підставі недопустимих доказів та не врахували докази, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 11 - 11.2. описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

18. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про відшкодування збитків (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 29.03.2021 та 24.05.2021) на загальну суму 2 196 440,31 грн.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

19. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

19.1. Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.


................
Перейти до повного тексту