Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 643/386/21
провадження № 61-8696св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки
за касаційними скаргами Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № HAH2GA00000052 (далі - кредитний договір) у розмірі 210 201,91 дол. США (станом на 15 травня 2012 року, з яких: 85 856,56 дол. США - заборгованість за кредитом; 45 375,22 дол. США - заборгованість за процентами; 11 770,97 дол. США - заборгованість за комісією; 57 159,75 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина); 10 008,12 дол. США - штраф (процентна складова), звернути стягнення за договором іпотеки від 19 вересня 2008 року № HAH2GA00000052 (далі - договір іпотеки) на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 82,20 кв. м, житловою площею 44,6 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 15 квітня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 15 квітня 2014 року, зареєстрованим в реєстрі за номером 205, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною продажу не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
На обґрунтування заявлених вимог банк зазначав, що 19 вересня 2008 року між банком і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії в загальному розмірі 101 882,16 дол. США на строк з 19 вересня 2008 року до 19 вересня 2028 року.
Цього ж дня на забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № НАН2GA00000052 (далі - договір іпотеки), за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,20 кв. м, яка належала йому на праві власності.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2010 року у справі № 2-1380/10/15 звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, надано банку право за рахунок продажу предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитним договором.
Однак рішення суду виконано не було через протиправний продаж 28 грудня 2010 року предмета іпотеки ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Корольовим В. В. покупцю ОСОБА_5 в межах ліквідаційної процедури у справі № Б-50/48-09 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що розглядається Господарським судом Харківської області.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року у справі № 2-5675/11 (2/638/144/13), яке набрало законної сили, визнано вказаний договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним. Отже, кредитний договір і договір іпотеки є чинними, підстав для припинення іпотеки немає.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2013 року у справі № 2011/10171/12 з ОСОБА_2 на користь банку стягнено заборгованість за кредитним договором у розмірі 210 201,91 дол. США. На підставі цього рішення видано виконавчі листи, проте рішення не виконано, що є підставою для відповідальності, встановленої законом, а підстави та розмір заборгованості ОСОБА_2 додаткового доведення не потребують.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 15 квітня 2014 року власником іпотечного майна є ОСОБА_1 - на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 квітня 2014 року, укладеного з ОСОБА_3 як продавцем.
При цьому обтяження іпотекою були зняті 10 квітня 2014 року відповідно до рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2014 року у справі № 640/531/14-ц, яке ґрунтується на нормах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже, після набрання чинності рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року у справі № 2-5675/11 (2/638/144/13) про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 28 грудня 2010 року між ліквідатором - арбітражним керуючим Корольовим В. В. і ОСОБА_5, підстав для зняття обтяжень іпотекою немає.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" іпотека за договором іпотеки для власника іпотечного майна - ОСОБА_1 є дійсною, відповідач набула статусу іпотекодавця і має всі його права та всі його обов`язки за договором іпотеки.
Ураховуючи наведене, банк просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Московський районний суд м. Харкова рішенням від 01 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване неправильно обраним банком способом захисту порушеного права.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду визначено Полтавському апеляційному суду.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд постановою від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишив без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2021 року - без змін. Стягнув з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції. Звернувшись у 2010 році з позовом до ОСОБА_2 у справі № 2-1380/10/15, який задоволено рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2010 року, банк реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду в обраний позивачем спосіб. Та обставина, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача за договором купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року, який визнано судом недійсним, не спростовує чинності вказаного судового рішення та його обов`язковості.
Короткий зміст вимог касаційних скарг, відзиву на них та їх узагальнені аргументи
У касаційних скаргах, поданих до Верховного Суду 05 і 06 вересня 2022 року, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить частково скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 757/48856/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 644/1793/16.
Як на обґрунтування вимог касаційних скарг банк посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Суди не звернули уваги, що іпотека є чинною для особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, - незалежно від наявності відомостей про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, і іпотекодержатель має право звернути стягнення на іпотеку в судовому порядку, незалежно від наявності судових рішень, які неможливо виконати через відсутність у первісного іпотекодавця права власності на предмет іпотеки.
У цій справі суди не надали належної правової оцінки тому факту, що, як підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка міститься в матеріалах справи, запис про обтяження майна боржника ОСОБА_2 був виключений з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10 квітня 2014 року, тобто лише за 5 (п`ять) днів до укладення між відповідачем і третьою особою ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири від 15 квітня 2014 року. Зазначене свідчить про те, що відповідач не могла не знати про існування обтяження квартири іпотекою АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
31 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Шепетухи В. В. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що суди з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в пункті 9.8 постанови від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) ухвалили законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банку.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не надало жодного належного і допустимого доказу щодо недобросовісності ОСОБА_1 при купівлі спірної квартири, а його посилання в касаційній скарзі на те, що договір купівлі-продажу цієї квартири був укладений через п`ять днів після виключення з Державного реєстру речових прав запису про обтяження майна боржника ОСОБА_2, свідчить про те, що відповідач не могла не знати про існування обтяження квартири іпотекою АТ КБ "ПриватБанк", - є його припущенням, яке не підтверджено жодним належним доказом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року за касаційними скаргами АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
04 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2008 року між банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № НАН2GA00000052, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти у вигляді поновлювальної лінії у загальному розмірі 101 882,16 дол. США на строк з 19 вересня 2008 року до 19 вересня 2028 року включно, зі сплатою відсотків у передбачених умовами договору розмірах.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком і ОСОБА_2 19 вересня 2008 року укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_2, згідно з яким позичальник передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 82,20 кв. м, яка належала йому на праві власності. Пунктом 33.4 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки становить 587 011,23 грн.
Згідно з пунктом 22 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2010 року у справі № 2-1380/10/15, яке набрало законної сили 20 серпня 2010 року, звернено стягнення за іпотечним договором № НАН2GA00000052, укладеним 19 вересня 2008 року, на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності. Надано право банку за рахунок продажу предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за договором кредиту від 19 вересня 2008 року № НАН2GA00000052 та всі витрати, пов`язані із збереженням та реалізацією іпотеки. Виселено та знято з реєстраційного обліку з цієї квартири всіх мешканців без надання іншого жилого приміщення. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації банку надано право обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, а також складання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.
25 серпня 2010 року Київський районний суд м. Харкова видав виконавчий лист № 2-1380/10/15 із строком пред`явлення до виконання до 20 серпня 2013 року. Відомостей щодо звернення стягувачем виконавчого листа до виконання немає.
28 грудня 2010 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий ОСОБА_4 відчужив предмет іпотеки - спірну квартиру покупцю ОСОБА_5 в межах ліквідаційної процедури у справі № Б-50/48-09 про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_2