Постанова
Іменем України
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 753/12894/21
провадження № 61-8832св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_1,
особи, дії яких оскаржуються: державний виконавець Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дарницького відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного суду від 21 липня
2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дарницького відділу Державної виконавчої служби
у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) (далі - Дарницький ВДВС у м. Києві).
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року стягнено солідарно
з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь гривневий еквівалент неповерненої частини позичених коштів за договором позики в сумі
1 569 961,65 грн, три проценти річних в сумі 79 853,81 грн, неустойку в сумі
547 500,00 грн, а всього 2 197 315,46 грн, а також судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 3 654,00 грн, по 1 218,00 грн з кожного
з відповідачів. У задоволенні решти позовних вимог первісного позову
та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
01 лютого 2016 року Дарницький районний суд видав виконавчий лист у справі № 753/16045/15 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 на його користь судових витрат у розмірі сплаченого судового збору в сумі 3 654,00 грн, по 1 218,00 грн з кожного з відповідачів.
29 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про відкриття виконавчого провадження за поданим оригіналом виконавчого листа № 753/16045/15, виданого 01 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь судових витрат в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн.
04 квітня 2016 року державний виконавець Дарницького РВ ДВС у м. Києві
на підставі цього виконавчого листа відкрив виконавче провадження
№ 50663469 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь судових витрат
в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн.
24 червня 2016 року виконавчий документ поверенено стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
10 червня 2019 ОСОБА_1 подав заяву про відкриття виконавчого провадження за поданим оригіналом виконавчого листа № 753/16045/15, виданого 01 лютого 2016 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на його користь судових витрат в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн.
12 (13) липня 2019 постановою головного державного виконавця Ушенко Ю. П. повторно відкрито виконавче провадження № 59483175.
З моменту відкриття виконавчого провадження № 59483175 за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн державний виконавець, в провадженні якого перебував вказаний виконавчий лист, взагалі не вчиняв ніяких виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, не вчиняв дій щодо розшуку майна, на яке може бути звернено стягнення.
17 червня 2021 року він, стягувач, отримав постанову від 09 квітня 2021 року про повернення виконавчого документа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв`язку з тим,
що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Посилаючись на те, що державний виконавець виконавчі дії вчинив неналежним чином та не у повному обсязі, ОСОБА_1 просив визнати неправомірною
та скасувати постанову державного виконавця Ушенко Ю. П. від 09 квітня
2021 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 59483175 про повернення виконавчого документа стягувачу; визнати неправомірними дії державного виконавця щодо невиконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року у цивільній справі № 753/1604514-ц; зобов`язати державного виконавця невідкладно належним чином і у повному обсязі виконати рішення суду від 18 травня 2015 року в частині стягнення судового збору; винести окрему ухвалу, якою направити до органів прокуратури частину матеріалів справи, достатніх для внесення інформації про злочин державного виконавця та подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності, а також стягнути з Дарницького ВДВС у м. Києві понесені витрати на правову допомогу, вказуючи їх орієнтовний розмір в сумі 2 560,00 грн (пов`язані зі складанням та поданням скарги на постанову та бездіяльність державного виконавця).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року
в задоволенні скарги відмовлено.
Відмовляючи в задоволені скарги, суд першої інстанції виходив із того,
що державний виконавець відкрив виконавче провадження, здійснив накладення арештів на усе майно боржника, направив запити з метою виявлення майна та джерел доходу боржника, здійснив декілька спроб виїзду на місце проживання боржника і лише після отримання відповідей на запити, встановивши, що майно та доходи у боржника відсутні, виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець вчинив усі необхідні в цьому випадку дії.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року скасовано
і прийнято нову постанову про часткове задоволення скарги.
Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС у м. Києві Ушенко Ю. П. від 09 квітня 2021 року
в рамках виконавчого провадження № 59483175 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2
на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Дарницького
РВ ДВС у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 59483175
за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн щодо невиконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року у цивільній справі № 753/16045/14-ц.
У задоволенні решти скарги відмовлено.
Стягнено з Дарницького ВДВС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5 760, 00 грн.
Апеляційний суд вказав, що державний виконавець не вчинив дії, спрямовані
на примусове виконання судового рішення, а саме: не звернувся до суду
за отриманням дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника. При цьому посилання виконавця на частину сьому статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" апеляційний суд визнав безпідставним, оскільки таке проникнення мало бути здійснене не з метою звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним,
а з метою виявлення іншого майна, за рахунок якого могло бути виконане рішення суду.
Також апеляційний суд вказав, що відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження не вжив заходів та не звернувся до суду
за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З огляду на вказане, апеляційний суд визнав скаргу ОСОБА_1 обґрунтованою в частині вимог про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу та визнання неправомірною його бездіяльності.
В частині інших вимог скарги про зобов`язання державного виконавця вчиняти дії щодо виконання рішення суду, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в їх задоволенні і вказав, що до компетенції виконавчої служби відноситься вирішення питання порядку забезпечення виконання рішення суду, а в порядку судового контролю суд має повноваження лише перевіряти законність і повноту дій при виконанні таких рішень.
Окремо апеляційний суд звернув увагу на те, що вимоги про винесення окремої ухвали не відносяться до тих вимог, які можуть бути ініційовані стороною
у справі. Постановлення вказаної ухвали відноситься до компетенції суду, яку він має право вчинити виключно з власної ініціативи, а не за вимогою сторони.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У вересні 2022 року Дарницький ВДВС у м. Києві подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 липня
2022 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Вважає, що державний виконавець належним чином вчинив весь обсяг дій, спрямованих на виконання рішення суду, щодо розшуку майна боржника
та виявлення джерел отримання коштів, на виявлене майно накладено арешт.
Повернення виконавчого документа не перешкоджає заявнику повторно подати його на виконання.
Особа, яка подає скаргу, вважає, що суд неправильно застосував частину четверту статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Також Дарницький ВДВС у м. Києві вважає завищеною суму стягнутих апеляційним судом витрат на правову допомогу.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Дарницького районного суду
м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 неповернену частину коштів
за договором позики від 30 грудня 2010 року, договорами про внесення змін
і доповнень від 19 травня 2011 року та від 18 січня 2012 року в сумі
2 197 315,46 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі
3 654,00 грн, а саме: по 1 218,00 грн з кожного з відповідачів у справі.
01 лютого 2016 року на підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист у справі № 753/16045/15 про стягнення з ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судових витрат
в розмірі сплаченого судового збору в сумі 3 654,00 грн, а саме: по 1 218,00 грн
з кожного з відповідачів.
29 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про примусове виконання вказаного виконавчого листа.
04 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50663469.
24 червня 2016 року виконавчий документ поверенено стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
10 червня 2019 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про відкриття виконавчого провадження за поданим оригіналом виконавчого листа
№ 753/16045/15, виданим 01 лютого 2016 року Дарницьким районним судом
м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на його користь судових витрат
в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн.
12 липня 2019 року постановою головного державного виконавця Дарницького ВДВС м. Києва Ушенко Ю. П. відкрито виконавче провадження № 59483175.
Постановами головного державного виконавця від 12 липня 2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках