ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 527/196/16-к
провадження № 51-2484 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
особи, кримінальне провадження
щодо якої закрито ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілої ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9, котра брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170000000675 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився в с. Антонівка Шполянського району Черкаської області, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2017 року ОСОБА_6 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Прийнято рішення щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 7 серпня 2015 року приблизно о 17:25, керуючи автомобілем марки "Mersedes-Benz 210 D", державний номерний знак НОМЕР_1,рухаючись по автодорозі сполученням "Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя" в межах Глобинського району Полтавської області зі сторони с. Бугаївка в напрямку смт Градизьк в районі с. Броварки, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), під час виникнення небезпеки або перешкоди для руху несвоєчасно вжив заходів для зменшення швидкості, допустив наїзд передньою частиною автомобіля на ліву частину велосипеда під керуванням ОСОБА_10, котрий почав виконувати маневр повороту праворуч, перетинаючи основні смуги руху автомобіля, тим самим порушивши вимоги п. 1.2, п. 10.1 та п. 11.2 ПДР і створивши небезпеку для руху автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження та загинув на місці події.
26 травня 2022 року Полтавський апеляційний суд скасував вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 та закрив кримінальне провадження відносно останнього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на безпідставність проведення слідчого експерименту та комісійної судової автотехнічної експертизи під час апеляційного розгляду. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції, скасовуючи обвинувальний вирок місцевого суду відносно ОСОБА_6 та закриваючи кримінальне провадження щодо нього, свого рішення належним чином не обґрунтував, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду представник потерпілої ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 письмово підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 в повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 .
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8 вважав доводи касаційної скарги прокурора обґрунтованими.
Особа, щодо якої кримінальне провадження закрито - ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора та просив залишити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
Оскаржувана прокурором ухвала апеляційного суду про скасування обвинувального вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК та закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення вказаним вимогам закону відповідає.
Таке рішення суд апеляційної інстанції узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК, згідно з якими обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.