ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа №214/3642/16-к
провадження № 51-3169км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, постановлені у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, жителя того ж міста ( АДРЕСА_1 ),
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 06 грудня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік, без штрафу.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 цього Кодексу.
Цим же судовим рішенням ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, на підставі частини 5 статті 74, пункту 3 частини 1 статті 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності.
За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він, обіймаючи посаду начальника дільниці спуску-підйому №11 шахти "Октябрська" ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", тобто будучи службовою особою, всупереч посадової інструкції, договору про повну індивідуальну відповідальність від 13 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та засудженим, неналежно виконував свої обов`язки через несумлінне ставлення до них, чим завдав шкоди охоронюваним інтересам юридичної особи на суму, яка більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Так, ОСОБА_6, обіймаючи зазначену вище посаду, відповідно до відомостей лімітно-забірних карток за березень, червень 2014 року та лютий 2015 року одержав, серед інших товарно-матеріальних цінностей, зі складу підприємства ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" канати 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1260 м, 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 2520 м, 49,0 ГЛ-В-Н-Р 1670 (170) у кількості 1340 м та канат Метапласт 45,5-Б-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1460 м.
У подальшому ОСОБА_6 не проконтролював, що навішування цих канатів відповідно до накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення на дільниці шахти) не здійснювалося, не вжив заходів по збереженню переданих йому товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого за результатами перевірки комісія, утворена на підставі розпорядження від 28 липня 2915 року №245, встановила факт не використання стальних канатів за їх цільовим призначенням та їх нестачу на підприємстві. У результаті вищезазначеного, ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" було завдано збитків на загальну суму 1 602 022, 80 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також заперечення на касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 не погоджується із постановленими стосовно його підзахисного судовими рішеннями, просить їх скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 закрити.
В обґрунтування своїх вимог стверджує про недопустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_6, зокрема вказує на висновок судово-почеркознавчої експертизи від 13 вересня 2019 року, висновок судово-економічної експертизи від 29 жовтня 2015 року №26-15, а також копії долучених до матеріалів кримінального провадження документів.
Окрім того, стверджує про безпідставність посилань суду на те, що обов`язок по збереженню матеріальних цінностей підприємства покладався на засудженого договором про матеріальну відповідальність від 13 вересня 2014 року, тоді як за версією сторони обвинувачення канати одержані ОСОБА_6 у період часу з 11 березня 2014 року по 28 липня 2015 року.
Відтак, на думку захисника, винуватість ОСОБА_6 не доведено поза розумним сумнівом, більше того, враховуючи, що у кримінальному провадженні за фактом викрадення матеріальних цінностей винуватість особи не встановлено.
Попри посилання сторони захисту на вищезазначені обставини суд апеляційної інстанції всупереч приписам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишив їх поза увагою та не надав вичерпних відповідей на доводи, викладені у поданій захисником апеляційній скарзі.
У запереченні на касаційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_9 стверджує, що висновки місцевого та апеляційного судів ґрунтуються на матеріалах справи та є достатньо вмотивованими, а відтак не вбачає підстав для їх скасування.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити, з підстав, викладених у ній.
Засуджений підтримав касаційну скаргу свого захисника, наполягав на своїй невинуватості, а тому просив кримінальне провадження стосовно нього закрити.
Прокурор стверджував про законність та вмотивованість вироку та ухвали, постановлених у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6, а відтак відсутність підстав для задоволення касаційних вимог.
Представник потерпілого у судовому засіданні наполягав на доведенні винуватості засудженого у вчиненні службової недбалості, яка завдала потерпілому ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" збитків у розмірі 1 602 022, 80 грн, а тому просив у задоволенні скарги захисника відмовити. Окрім того, просив врахувати доводи, наведені у запереченні на касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого, прокурора, представника потерпілого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами статті 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема: короткий зміст вимог апеляційної скарги; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався.
Як зазначено в частині 2 статті 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи й обґрунтувати кожен із них.
За встановлених фактичних обставин кримінального провадження, на підставі доказів, досліджених та оцінених з точки зору належності, допустимості та достовірності у судовому засіданні, місцевий суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_6 в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, яке спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК.
Із вказаними висновками суду погодився також і суд апеляційної інстанції, який, здійснюючи перевірку кримінального провадження за доводами апеляційної скарги сторони захисту, аналогічними тим, що викладені захисником у касаційній скарзі, дійшов висновку про їх необґрунтованість, належно вмотивувавши своє рішення, згідно з вимогами статті 419 КПК.
Відповідно до частини 1 статті 367 КК України службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
У разі спричинення тяжких наслідків внаслідок службової недбалості,
відповідальність настає за частиною 2 статті 367 КК України.