Постанова
Іменем України
19 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 372/1927/17
провадження № 61-20319св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бацай Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Державне підприємство "Сетам", Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бацай Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Державне підприємство "Сетам",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 лютого 2021 року в складі судді Проць Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсними: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 34,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 04 лютого 2017 року № 308, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М. В.; договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення від 20 лютого 2017 року № 183, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Бацай В. Ю.; договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення від 09 березня 2017 року № 916, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я. В.; та припинити зареєстроване на підставі цих договорів право власності відповідачів на це майно.
Позовна заява мотивована тим, що 27-29 вересня 2016 року Державним підприємством "Сетам" (далі - ДП "Сетам") були проведені електронні торги з реалізації арештованого майна, що належало боржникові ОСОБА_2 на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2008 року, а саме: нежитлового приміщення № 6 площею 34,1 кв. м, розташованого на АДРЕСА_2 . Він став переможцем цих торгів та 11 жовтня 2016 року провів повний розрахунок за приміщення.
Однак, отримати акт про проведені електронні торги не зміг у зв`язку з накладеною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів забороною відділу державної виконавчої служби вчиняти певні дії щодо спірного нерухомого майна.
30 березня 2017 року рішенням Обухівського районного суду Київської області, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними відмовлено.
Згодом йому стало відомо, що з 09 березня 2017 року власником спірного приміщення АДРЕСА_3 є ОСОБА_3, яке він придбав у ОСОБА_4, якій це приміщення належало на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 2017 року, а ОСОБА_4 у свою чергу придбала приміщення у ОСОБА_5, якій воно належало на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 2017 року.
Вважав, що вказані договори укладені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_2 не мала права відчужувати спірне приміщення, у зв`язку з тим, що вона достовірно знала про те, що це майно реалізоване на електронних торгах, переможцем яких став він. Крім того, вказане приміщення за наявності декількох обтяжень не могло бути предметом відчуження.
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просив визнати за ним право власності на нежитлове приміщення № 6 загальною площею 34,1 кв.м на АДРЕСА_2, що належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 09 березня 2017 року.
Зустрічні позовні вимоги мотивував тим, що він набув право власності на вказане нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу, який укладений в установленому законом порядку, проте це право ОСОБА_1 не визнається.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю порушень прав чи законних інтересів позивача, оскільки він не набув право власності на спірне нерухоме майно, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено за недоведеністю.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями в частині вирішення первісного позову, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що суди не врахували, що ставши переможцем конкурсу на сплативши за нерухоме майно обумовлену суму, позивач набув певне речове право на спірне майно, яке може бути захищене при доведеності позову, тому дійшли передчасних висновків про відмову в задоволенні його позову.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04 лютого 2017 року № 308, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В., індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 33710776 від 04 лютого 2017 року та припинено право власності ОСОБА_5 на вказане нерухоме майно.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20 лютого 2017 року № 183, укладений ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бацай В. Ю., індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 33938961 від 20 лютого 2017 року та припинено право власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09 березня 2017 року № 916, укладений ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В., індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 34200186 від 09 березня 2017 року та припинено право власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відчуження відповідачами спірного нерухомого майна в той час як воно було реалізоване на електронних торгах за борговими зобов`язаннями власника, є порушенням права позивача на законне сподівання на можливість володіння та користування цим майном, яке підлягає судовому захисту шляхом визнання недійсними договорів-купівлі-продажу майна.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення його зустрічного позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17, від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16, від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не надали оцінки аргументам відповідача ОСОБА_2, наведеним нею у відзиві на позовну заяву, не врахували, що позивач не надав доказів, що саме внаслідок оспорюваних правочинів у нього виникли перешкоди в реалізації свого майнового інтересу щодо набуття у власність нерухомого майна, а також не звернули уваги на те, що на час укладення цих договорів будь-яких обмежень чи заборон щодо відчуження спірного майна не було, внаслідок чого безпідставно задовольнили позов ОСОБА_1 .
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності не були предметом розгляду в суді першої інстанції під час нового розгляду справи, тому вимоги касаційної скарги про задоволення зустрічного позову суд касаційної інстанції не приймає та не розглядає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 травня 2022 року справа № 372/1927/17 надійшла до Верховного Суду.
АТ КБ "Приватбанк" надіслало відзив на касаційну скаргу, проте Верховний Суд його не враховує, оскільки до такого не додані докази надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надіслав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Перевіривши вказане клопотання, Верховний Суд не встановив підстав для закриття касаційного провадження.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.