Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 450/1620/16-ц
провадження № 61-10075св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
відповідач за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - Пустомитівська районна державна адміністрація Львівської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2021 року в складі судді: Кукси Д. А., та постанову Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,
Історія справи
Короткий зміст позовів
У липні 2016 року ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, звернулася з позовом до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області (правонаступника реєстраційної служби Пустомитівського РУЮ Львівської області), ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 купила у своєї тітки ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1 . Оскільки син тітки мав великі борги (більше 2 тис. доларів США), то тітка попросила позивачку дати їй ці кошти в обмін на дарування позивачці земельної ділянки площею 0,1999 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201. Позивач на такий варіант погодилася, такий договір був укладений 10 листопада 2010 року та нотаріально посвідчений. Після укладення договору дарування приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу на звороті державного акту на право власності на земельну ділянку зробила відмітку про те, що 10 листопада 2010 року № 98 посвідчено договір дарування земельної ділянки на підставі якого право власності на земельну ділянку переходить до ОСОБА_1 .
На час вчинення правочину в 2010 році реєстраційна служба, яка проводила реєстрацію земельних ділянок була відсутня, тому володіючи оригіналами документів позивач не могла припустити того факту, що тітка може повторно виготовити новий правовстановлюючий документ на земельну ділянку. 16 вересня 2015 року позивачці стало відомо, що відповідач ОСОБА_3, опублікувавши 29 травня 2014 року в газеті "Ваш магазин" оголошення про втрату оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 853810, подав в реєстраційну службу Пустомитівського РУЮ Львівської області незаконну довіреність і ксерокопію державного акту для проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1999 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, за ОСОБА_4 та реєстрації її поділу на дві земельні ділянки.
Відтак, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Паньків А. Ф. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14011166 від 24 червня 2014 року та на ім`я ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним номером НОМЕР_3 від 26 червня 2014 року замість нібито втраченого державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 853810, видавник Управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області від 12 березня 2010 року. Після проведення незаконної державної реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, Реєстраційною службою Пустомитівського РУП Львівської області прийнято рішення про поділ земельної ділянки площею 0,1999 га на дві окремі, а саме площею 0,1682 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188, та площею 0,0317 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188 та проведено їх державну реєстрацію.
Зазначала, що свідоцтво про право власності, індексний номер НОМЕР_3, видане 24 червня 2014 року на ім`я ОСОБА_4, підлягає визнанню недійсним, а державні реєстрації на дві ділянки підлягають скасуванню, оскільки відповідач ОСОБА_3 подав в реєстраційну службу довіреність виключно на представництво інтересів в суді, а не на державну реєстрацію чи поділ земельної ділянки та державну реєстрацію новоутворених в результаті поділу земельних ділянок. Зазначає, що державна реєстрація речового права на земельну ділянку за ОСОБА_4, видача їй свідоцтва про право власності на земельну ділянку, поділ і державна реєстрація двох земельних ділянок були здійснені тоді, коли земельна ділянка площею 0,1999 га була подарована позивачці ще у 2010 року згідно договору дарування від 10 листопада 2010 року. Даний договір дарування є чинним, не був та не є визнаний недійсним до цього часу, а оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку з відміткою нотаріуса про перехід права власності до ОСОБА_1 знаходиться у позивача і не втрачений, як це заявив ОСОБА_3
ОСОБА_1 просила:
визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_3 від 24 червня 2014 року, видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області;
визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14011166 від 24 червня 2014 року;
визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 18679593 від 17 січня 2015 року на земельну ділянку площею 0,1682 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188 за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 18653209 від 16 січня 2015 року на земельну ділянку площею 0,0317 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0189 за адресою: АДРЕСА_1 .
У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Пустомитівська районна державна адміністрація, про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним.
Зустрічний позов мотивований тим, що договір дарування земельної ділянки, укладений 10 листопада 2010 року, підлягає визнанню недійсним. ОСОБА_4 через похилий вік та хворобу очей мала значні вади зору. Станом на 2010 рік, коли за твердженням позивача був укладений договір дарування земельної ділянки площею 0,1999 га за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_4 не могла б самостійно прочитати текст договору дарування, який начебто підписаний нею. Зважаючи на викладене, та на те, що в договорі відсутні будь-які посилання на те, що текст договору прочитано ОСОБА_4 іншою особою, такий договір дарування є укладений з порушенням законодавства, оскільки особу, яка підписувала договір не було поставлено до відома, що саме вона підписувала 10 листопада 2010 року, а тому відсутні будь-які докази, що оспорюваний договір відповідав справжньому волевиявленню ОСОБА_4 .
Зазначав, що договір дарування від 10 листопада 2010 року не ґрунтувався на вільному волевиявленні ОСОБА_4, і не відповідав її внутрішній волі. ОСОБА_4 до самої смерті вважала себе власником земельної ділянки, крім того 09 грудня 2014 року підписала нотаріально посвідчену заяву про проведення поділу земельної ділянки. Вказану заяву ОСОБА_4 перед її підписанням зачитано приватним нотаріусом Мельник Г. Я., про що зроблена відповідна відмітка у заяві. Вважав, що у 2014 році ОСОБА_4 вважала себе повноправним власником спірної земельної ділянки і розпорядилася нею за власною волею, поділила її на дві окремі ділянки, чого б вона не змогла вчинити, якщо б вона дійсно свідомо, за власної волі вчинила оспорюваний правочин та подарувала земельну ділянку. За таких обставин зазначав, що договір дарування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1999 га, від 10 листопада 2010 року підлягає визнанню недійсним на підставі статті 203 ЦК України.
ОСОБА_3 просив:
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1999 га, від 10 листопада 2010 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2021 року замінено позивача у справі за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 її правонаступником - ОСОБА_2, залучивши її до участі в справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 17 червня 2021 року адвокат Лозинський І. П., який діє в інтересах ОСОБА_2, подав до суду заяву про залучення до участі у справі правонаступника померлої ОСОБА_1 її доньку ОСОБА_2, оскільки згідно договору про поділ спадщини від 03 березня 2021 року між ОСОБА_2 та її братом ОСОБА_5, посвідченим державним нотаріусом Сьомої львівської державної нотаріальної контори Гуділіною І. І., ОСОБА_2 перейде на підставі свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням домовленостей за договором, право власності на земельну ділянку площею 0,1999 га в АДРЕСА_1 . Відповідно до листа Сьомої львівської державної нотаріальної контори від 14.09.2021 року №788/02-14, 27 серпня 2000 року відкрито спадкову справу №161/2020 після смерті ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно статті 1261 ЦК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є єдиними спадкоємцями майна померлої і звернулися в держнотконтору з заявами про прийняття спадщини. Згідно статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Тому клопотання представника позивача, адвоката Лозинського І. П. підлягає задоволенню, позивача у справі за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 слід замінити на її правонаступника ОСОБА_2 та залучити її до участі у справі.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_3 від 24 червня 2014 року, видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області.
Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14011166 від 24 червня 2014 року.
Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 18679593 від 17 січня 2015 року на земельну ділянку площею 0,1682 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнно незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 18653209 від 16 січня 2015 року на земельну ділянку площею 0,0317 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0189 за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Пустомитівська районна державна адміністрація, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підписуючи договір дарування від 10 листопада 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за № 98, ОСОБА_4 вільно, на власний розсуд розпорядилася належною їй земельною ділянкою, безоплатно передавши її в дар у власність ОСОБА_1 . Факт того, що даний правочин, предметом якого була земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1999 га, в АДРЕСА_1, відбувся, підтверджується матеріалами нотаріальної справи, а саме Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, номер витягу 9231557 від 10 листопада 2010 року, реєстраційний номер в Державному реєстрі правочинів 4201918.
Суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_3 23 червня 2014 року звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області із заявою реєстраційний номер 7122302, про проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,1999 га, що розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201, за ОСОБА_4 . Для посвідчення своїх повноважень, як представника ОСОБА_4, він надав довіреність, видану від 15 травня 2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Вовком Т. Р., зареєстровану в реєстрі за № 531. Вказаною довіреністю ОСОБА_4 уповноважувала ОСОБА_3 бути її представником у судах з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі в процесі та вчинення інших дій, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень, однак жодним чином не уповноважувала ОСОБА_3 на вчинення дій, спрямованих на виникнення та здійснення на її ім`я та від її імені цивільних прав та інтересів, зокрема і проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201. 24 червня 2014 державний реєстратор прийняв рішення №14011166 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна, на земельну ділянку площею 0,1999 га, що розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201, за суб`єктом ОСОБА_4 та видано ОСОБА_4 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24.06.2014 року, індексний номер НОМЕР_3.
Суд першої інстанції зазначив, що 09 грудня 2014 року ОСОБА_4 підписала заяву серія НАЕ 874108, про проведення поділу земельної ділянки площею 0,1999 га, що розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201 на земельні ділянки площами : ділянка № НОМЕР_1 - 0,0317 га та ділянка № НОМЕР_2 - 0,1682 га. Справжність підпису ОСОБА_4 на заяві посвідчена державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я., зареєстровано в реєстрі за №3-557. Також, 09 грудня 2014 року ОСОБА_4 згідно довіреності серія НАЕ 874107, посвідченої державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г. Я., зареєстрованої в реєстрі за № 3-556, уповноважила ОСОБА_3 на вчинення дій щодо юридичних та фізичних осіб, спрямованих на виникнення та здійснення цивільних прав і обов`язків, а також захисту цих прав та інтересів на її ім`я і від її імені. Діючи на підставі довіреності, ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 здійснив поділ земельної ділянки площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, на дві земельні ділянки - площею 0,0317 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0189, та площею 0,1682 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188. Розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обмежень, подану ОСОБА_3 від 15 січня 2015 року, реєстраційний номер 9787323, що діяв на підставі вищевказаної довіреності від 09 грудня 2014 року номер 3-556, та подані документи, державний реєстратор прав на нерухоме майно Червінчак М. Є., Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, 16 січня 2015 року прийняла рішення № 18653209 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності - приватна, на земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_1, площею 0,0317 га кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:004:0189, за суб`єктом ОСОБА_4 та видано ОСОБА_4 . Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16 січня 2015 року, індексний номер НОМЕР_4. Також, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обмежень, подану ОСОБА_3 від 15 січня 2015 року, реєстраційний номер 9793059, що діяв на підставі вищевказаної довіреності від 09 грудня 2014 року номер 3-556, та подані ним документи, державний реєстратор прав на нерухоме майно Паньків А. Ф., Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, 17 січня 2015 року прийняла рішення № 18679593 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності - приватна, на земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_1, площею 0,1682 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:004:0188, за суб`єктом ОСОБА_4 та видано ОСОБА_4 . Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17 січня 2015 року, індексний номер НОМЕР_5.
Суд першої інстанції вказав, що всупереч тому, що оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 853810, виданого управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі 12 березня 2010 року, з відміткою приватного нотаріуса ОСОБА_6. про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1, долучений до договору дарування земельної ділянки від 10 листопада 2010 року та знаходиться в останньої, звертаючись до державного реєстратора відповідач ОСОБА_3, разом з іншими документами подав в реєстраційну службу копію опублікованого 29 травня 2014 року в газеті "Ваш магазин" оголошення про втрату оригіналу державного акту. Так, з оскаржуваного позивачем свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 червня 2014 року, індексний номер НОМЕР_3, вбачається, що об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видано замість втраченого державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 853810, видавник управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області від 12 березня 2010 року. Однак, на момент державної реєстрації відповідачем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, за ОСОБА_4, ця земельна ділянка вже не перебувала у власності останньої, оскільки була безоплатно передана у власність ОСОБА_1 згідно договору дарування земельної ділянки, укладеного 10 листопада 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 98. Вказаний факт унеможливлює повторну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, за ОСОБА_4, оскільки вона розпорядилася належною їй земельною ділянкою шляхом дарування ОСОБА_1, а тому правові підстави для проведення 23 червня 2014 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 були відсутні. Відтак проведення державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_4, а в подальшому поділ спірної земельної ділянки площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, на дві земельні ділянки - площею 0,0317 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0189, та площею 0,1682 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188, та державна реєстрація прав на них за ОСОБА_4, підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки порушують право позивача на володіння земельною ділянкою. Тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню
Суд першої інстанції зазначив, що досліджені під час розгляду цивільної справи докази, які підтверджуються показами свідків, спростовують твердження представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) про те, що на момент укладення договору дарування земельної ділянки від 10 листопада 2010 року ОСОБА_4 не знала, які саме документи вона підписує, договір не був прочитаний дарувальником, нотаріусом, та не відповідав внутрішній волі та волевиявленню дарувальника, ОСОБА_4 не було відомо про порушення її прав, а тому на момент вчинення цього правочину не додержані вимоги статті 203 ЦК України. Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, показами свідків, а також двічі допитаної як свідка приватного нотаріуса ОСОБА_6, що станом на 10 листопада 2010 року, укладаючи договір дарування земельної ділянки, ОСОБА_4 про укладення договору дарування земельної ділянки знала, наслідки його укладення розуміла, текст договору їй був зачитаний нотаріусом вголос, дієздатність ОСОБА_4 нотаріусом перевірено, а договір дарування був ОСОБА_4 підписаний власноручно. З урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не знайшли підтвердження під час розгляду цивільної справи, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, підстави недійсності правочину, визначені частиною першою статті 215 ЦК України відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Піти Я. І. залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позов ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_1 ) про визнання незаконним рішення, визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що на час державної реєстрації відповідачем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, за ОСОБА_4, дана земельна ділянка вже не перебувала у власності останньої, оскільки була безоплатно передана у власність ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки, укладеного 10 листопада 2010 року. При цьому, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 червня 2014 року, видане замість втраченого державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №853810, підлягає визнанню недійсним, оскільки такий втрачено не було, а було передано ОСОБА_1 як додаток до договору дарування від 10 листопада 2010 року. Відтак, рішення про державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_4, площею 0,1999 га, кадастровий номер 4623682400:01:008:0201, а в подальшому рішення про державну реєстрацію двох земельних ділянок - площею 0,0317 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0189, та площею 0,1682 га, кадастровий номер 4623682400:01:004:0188 за ОСОБА_4, підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки порушують право власності позивача на подаровану ОСОБА_1 земельну ділянку. З таким висновком суду колегія суддів погодилася повністю, оскільки він відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Апеляційний суд вказав, що як вбачається з матеріалів справи, на звороті договору дарування приватним нотаріусом ОСОБА_6. зроблено посвідчувальний напис: "Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_4 земельної ділянки, що відчужується, перевірено". Таким чином, підписуючи договір дарування від 10 листопада 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за № 98, ОСОБА_4 вільно, на власний розсуд розпорядилася належною їй земельною ділянкою, безоплатно передавши її в дар у власність ОСОБА_1 . Факт того, що цей правочин, предметом якого була земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1999 га, в АДРЕСА_1, відбувся, підтверджується матеріалами нотаріальної справи, а саме витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, номер витягу 9231557 від 10 листопада 2010 року, реєстраційний номер в Державному реєстрі правочинів 4201918. Звертаючись до суду ОСОБА_3 з позовом ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_1 ) про визнання договору дарування від 10.11.2010 року недійсним, ОСОБА_3 посилався на те, що на час підписання оспорюваного договору дарування ОСОБА_4 мала значні вади зору, не могла самостійно прочитати текст договору дарування та такий не було прочитано їй іншою особою, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_4 на укладення оспорюваного договору.
Оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів зробила висновок, що укладаючи договір дарування земельної ділянки 10 листопада 2010 року, ОСОБА_4 розуміла зміст та наслідки укладеного договору, текст якого їй був зачитаний нотаріусом вголос та підписаний нею власноручно. Крім того, жодна з експертиз, проведених в межах цієї справи, не дала чіткого та категоричного висновку про те, що за станом здоров`я ОСОБА_4 не могла прочитати текст договору дарування на час його укладення. Покази ж свідків щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_4 окулярів на час укладення договору, на думку колегії, носять суб`єктивний характер, а тому не можуть мати переваги над іншими зібраними у справі доказами. Крім, того позивач ОСОБА_2 при дачі пояснень в суді апеляційної інстанції зіслалась на те, що ОСОБА_4 працювала головним бухгалтером, а тому окуляри у неї були завжди. З наведених мотивів, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не встановила.
Аргументи учасників справи
13 жовтня 2022 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, в якій просив:
оскаржені судові рішення скасувати повністю;
ухвалити нове судове рішення у справі, яким зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити, визнавши недійсним договір дарування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1999 га, від 10 листопада 2010 року, а у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити;
у разі відмови судом задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3, передати справу повністю в суд першої інстанції на новий розгляд;
судові витрати у справі покласти на позивача за первісним позовом.
Касаційна скарга мотивована тим, що оцінюючи докази на підтвердження доводів зустрічного позову, суди не врахували, що медичні документи чітко вказують на наявні у ОСОБА_4 проблеми з зором і підтверджують той факт, що остання не мала окулярів, які б коригували її зір (підібрати так лікареві не вдалося). Судами першої та апеляційної інстанції проігноровано дії самої покійної ОСОБА_4 . А ці дії підтверджують той факт, що ОСОБА_4 до самої смерті вважала себе власником спірної земельної ділянки. Сама ОСОБА_4,. ще за свого життя зверталася до правоохоронних органів з заявою від 17 травня 2014року про те, що шахрайськими діями зі сторони позивача вона була позбавлена нерухомості. Підтвердженням цього є відкриття кримінального провадження № 1201414007000102.
Зазначає, що апеляційний суд не повідомив ОСОБА_3 про судове засідання, яке відбулося 08 вересня 2022 року. Повідомлення про засідання суду 08 вересня 2022 року надійшло йому тільки 15 вересня 2022 року в 08:25 год. Львівський апеляційний суд розглянув справу і виніс постанову від 08 вересня 2022 року за відсутності відповідача у справі, що є підставою для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду у справі з направленням справи на новий розгляд.
Вказує, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц). Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц. Право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц).
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року: відкрито касаційне провадження у справі;в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення дії та виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року відмовлено.
01 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 листопада 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18; від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19; від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц; від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16; від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц та постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-165цс13; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 853810, виданого на підставі рішення Давидівської сільської ради від 31 жовтня 2008 року № 380, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 12 березня 2010 року за № 01:10:458:00041.
10 листопада 2010 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана) укладений договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за № 98, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 9231590, виданим 10 листопада 2010 року, номер правочину в Державному реєстрі правочинів 4201918.
У договорі дарування від 10 листопада 2010 року вказано, що:
дарувальник безоплатно передає, а Обдаровувана приймає в дар у власність належну Дарувальнику земельну ділянку площею 0,1999 га, що розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (пункт 1 договору);
договір набуває юридичної сили з моменту його нотаріального посвідчення (пункт 13 договору);
право власності на земельну ділянку у обдаровуваної ОСОБА_1 посвідчується цим договором, додатком до якого є державний акт на право приватної власності на землю, реквізити якого зазначені в пункті 3 цього договору (пункт 17 договору);
на звороті договору дарування приватним нотаріусом ОСОБА_6. зроблено посвідчувальний напис: "Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_4 земельної ділянки, що відчужується, перевірено".
23 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області із заявою реєстраційний номер 7122302, про проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,1999 га, що розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201, за ОСОБА_4 . Для посвідчення своїх повноважень, як представника ОСОБА_4, він надав довіреність, видану від 15 травня 2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Вовком Т. Р., зареєстровану в реєстрі за № 531.
24 червня 2014 року державний реєстратор прийняв рішення № 14011166 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна, на земельну ділянку площею 0,1999 га, що розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4623682400:01:008:0201, за суб`єктом ОСОБА_4 та видано ОСОБА_4 . Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 червня 2014 року, індексний номер НОМЕР_3.