ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 805/3703/17-а
адміністративне провадження № К/9901/38052/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/3703/17-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року (суддя Голуб В.А.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.),
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі також - відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача внести відомості щодо включення його до списків осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції з 21 липня 2014 року по 28 жовтня 2014 року, та надати довідку про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 23 березня 1995 року по 28 жовтня 2014 року проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ МВС України. На момент звільнення позивач обіймав посаду начальника Червоногвардійського РВ Макіївського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області.
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 1558 від 26 серпня 2014 року ОСОБА_1 був відряджений у зв`язку зі службовою необхідністю до Дружківського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області в період з 21 липня 2014 року по 19 серпня 2014 року.
Наказом начальника Головного управління МВС України в Донецькій області № 1651 від 23 вересня 2014 року термін відрядження було продовжено ще на 30 діб з 19 серпня 2014 року до 17 вересня 2014 року.
Відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 жовтня 2014 року № 2253 о/с позивача було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за п. 62 "а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас Збройних Сил).
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва Головного управління Національної поліції в Донецькій області з проханням роз`яснити, чи має він право на отримання статусу учасника бойових дій як такий, що брав безпосередню участь в антитерористичній операції.
Головне управління Національної поліції в Донецькій області листом № 113зі/12/01-2017 від 30 травня 2017 року надало відповідь, в якій зазначено, що за обліками ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та перевіркою наказів Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України відсутні відомості щодо включення позивача до списків осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області та відсутні відомості щодо його безпосередньої участі в АТО.
Вважаючи, що Головним управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області протиправно не включено його до списків осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про його безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, у відповідності до п. 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413). Перебування ж позивача у відрядженні на території м. Дружківки Донецької області в період з 21 липня 2014 року по 28 жовтня 2014 року не свідчить про залучення останнього до безпосередньої участі в антитерористичній операції, оскільки у вказаний період він лише виконував свої посадові обов`язки.
З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що був відряджений для подальшого проходження служби до Дружківського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області, а згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" м. Дружківка (Дружківська міська рада) входить до переліку населених пунктів, де здійснювалася АТО. Таким чином, позивач наголошує на протиправності не включення його до списків осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Відповідач у відзиві на касаційну проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, є: Конституція України, Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ), Порядок №413 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин).
Статтею 5 Закону № 3551-XII регламентовано, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з п. 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.