РІШЕННЯ
Іменем України
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа №9901/43/21
адміністративне провадження № П/9901/43/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Гімона М. М., Усенко Є. А., Шишова О. О., Яковенка М. М.,
за участю секретаря судового засідання Кліменко Д.І.
учасників справи:
представник позивача: Лещенка О.В.
представник відповідача: Мовіле О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування повністю Указу Президента України від 29 грудня 2020 року №607/2020,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви і клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) 26.02.2021 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Президента України про визнання протиправним та скасування повністю Указу Президента України від 29 грудня 2020 року №607/2020 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" з моменту його прийняття.
1.1. Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилається на те, що Указ Президента, який він оспорює, не відповідає вимогам закону.
1.2. Зазначає, що право Президента України на прийняття рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади осіб, які призначаються Президентом України, передбачено частиною 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України. Проте, таке відсторонення, як захід забезпечення кримінального провадження, може бути застосовано Президентом України виключно у випадку, коли це прямо передбачено законодавством.
1.3. Оскільки частина 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України не передбачає правової процедури й порядку відсторонення судді Конституційного Суду України, оскаржуваний Указ не відповідає критерію законності та прийнятий внаслідок неправильного застосування норм закону.
1.4. Уважає, що за своєю суттю та правовою природою, оскаржуваний Указ, прийнято відповідачем як суб`єктом владних повноважень, оскільки відсутність у Кримінальному процесуальному кодексі України правової процедури відсторонення від посади судді Конституційного Суду України унеможливлює його розгляд у порядку кримінального процесуального законодавства.
1.5. Крім того, зазначає, що Указ не відповідає пункту 3 Положення про порядок підготовки та внесення проєктів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 року № 970/2006, яким не передбачено прийняття рішення у формі Указу для відсторонення від посади судді Конституційного Суду України.
1.6. На переконання позивача, суддя Конституційного Суду України не входить до переліку осіб, на яких поширюються випадки можливого відсторонення Президентом України від виконання повноважень чи від посади відповідно до частини 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України.
1.7. Позивач стверджує, що Президентом України при прийнятті оскаржуваного Указу безпідставно застосовано аналогію закону у правовідносинах, які не допускають її застосування. Підсумовуючи, зазначає, що є підстави для визнання Указу Президента України "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" від 29 грудня 2020 року № 607/2020 нечинним.
2. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №9901/43/21 за указаним позовом (головуючий суддя Дашутін І.В. судді: Гімон М.М., Усенко Є.А., Шишов О.О., Яковенко М.М.).
3. Також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (головуючий суддя Берназюк Я.О., судді: Бучик А.Ю., Желєзний І.В., Мороз Л.Л., Рибачук А.І.) ухвалою від 24.05.2021 було відкрито провадження у справі № 9901/20/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання незаконним та нечинним Указу Президента України від 29 грудня 2020 року №607/2020. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Указ № 607/2020 є таким, що прийнятий не на підставі визначених Конституцією України повноважень Президента України та з порушенням, зокрема, Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України", що є підставою для визнання його протиправним та нечинним з моменту прийняття.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.05.2021 (головуючий суддя Берназюк Я.О., судді: Бучик А.Ю., Желєзний І.В., Мороз Л.Л., Рибачук А.І.) об`єднано справу № 9901/20/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України № 607/2020 від 29 грудня 2020 року зі справою №9901/43/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та нечинним Указу Президента України від 29 грудня 2020 року № 607/2020, в одне провадження - № 9901/43/21. Справу № 9901/20/21 передано судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Дашутіну І.В. для розгляду в об`єднаному провадженні.
5. Під час судового засідання 24.05.2021 у справі № 9901/43/21 колегією суддів у складі головуючого судді Дашутіна І.В., суддів: Гімона М.М., Усенко Є.А., Шишова О.О., Яковенко М.М. було повідомлено учасників справи про прийняте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду рішення по справі про об`єднання провадження зі справою № 9901/20/21.
6. У подальшому у зв`язку із об`єднанням проваджень у справі та наявністю заявлених позивачем різних способів судового захисту представником позивача було заявлено про уточнення підстав позову та зменшення позовних вимог. Заявник указує, що оскаржуваний Указ Президента є актом індивідуальної дії, який у контексті Закону України "Про Конституційний Суд України" порушує право позивача на проходження публічної служби.
6.1. Зазначає, що оскаржуваний Указ є підзаконним правовим актом індивідуальної дії, який передбачає індивідуалізований припис Президента України про строкове відсторонення позивача від посади судді Конституційного Суду України. Відтак, Президент України діяв і реалізував насамперед владні управлінські функції, а тому спір виник саме із виконанням Президентом України таких функцій.
6.2. Також, на думку позивача, спірним Указом було порушено його право на повагу до "приватного життя", яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки Указ обмежує його доступ до обраної професії.
6.3. Уважає, що оскаржуваний Указ не відповідає приписам частини 2 статті 2 КАС України. На думку паозивача, незаконність (протиправність) Указу підтверджується відсутністю у спеціальному законі (Законі України "Про Конституційний Суд України") повноважень у Президента України щодо прийняття рішення про відсторонення від посади чи від виконання повноважень судді Конституційного Суду України. Відповідно до частини 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) питання відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. За відсутності встановленого законодавством порядку відсторонення від посади певного суб`єкта чи спеціального порядку, який встановлює іншу процедуру відсторонення від посади та/або від виконання повноважень певного суб`єкта, у Президента України немає повановажень щодо прийняття рішення про відсторонення від посади чи від виконання повноважень.
6.4. У зв`язку з тим, що законом не встановлено порядку відсторонення від посади чи від виконання повноважень судді Конституційного Суду України, а застосування аналогії закону у спірних правовідносинах не допускається, оскаржуваний Указ, згідно з доводами позивача, є протиправним.
6.5. На переконання позивача, оскаржуваний Указ прийнятий не на підставі закону, поза межами визначених повноважень Президента України, з порушенням Закону України "Про Конституційний Суд України".
6.6. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, позивач просив визнати протиправним та скасувати повністю Указ Президента України № 607/2020 від 29.12.2020 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" з моменту його прийняття.
7. У відзиві на позов Офіс Президента України зазначає, що оскаржуваний Указ прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.
7.1. Цей довід у відзиві обгрунтований посиланням на такі правові положення:
Відповідно до частини першої статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Повноваження Президента України як глави держави визначено статтею 106 Конституції України.
7.2. Згідно з нормрою пункту 22 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України призначає на посади третину складу Конституційного Суду України. Ця норма кореспондується із нормами статті 148 Конституції України та частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України".
7.3. Частиною третьою статті 106 Конституції України визначено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
7.4. За змістом частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством.
7.5. У відзиві наголошується, що норми, які забезпечують гарантію незалежності та недоторканості судді Конституційного Суду України (стаття 149 Конституції України, стаття 24 Закону України "Про Конституційний Суд України"), регламентують особливості припинення повноважень, звільнення такого судді та не визначають обмежень чи застережень при відстороненні від посади судді Конституційного Суду України. Крім того, главою 37 Кримінального процесуального кодексу України визначено особливий порядок кримінального провадження, зокрема щодо суддів Конституційного Суду України.
7.6. Законодавцем визначено спеціальні норми, які необхідно враховувати і застосовувати при здійсненні кримінального провадження стосовно суддів Конституційного Суду України. Водночас, крім спеціальних норм, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, до суддів Конституційного Суду України застосовуються загальні норми цього Кодексу, зокрема і правила статті 154.
7.7. Тому, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, відповідач наголошує, що на суддів Конституційного Суду України, які призначені за квотою Президента України, на загальних засадах поширюються правила частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України та такі судді можуть бути відсторонені Президентом України від посади за відповідним рішенням Глави Держави у порядку та на підставах, визначеним кримінальним процесуальним законодавством.
7.8. Ураховуючи, що про призначення на посаду судді Конституційного Суду України Президентом України видається указ (частина перша статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України"), рішення про відсторонення від посади такого судді має здійснюватися у такій саме формі - шляхом прийняття відповідного указу.
7.9. Також у відзиві зазначено, що оскаржуваний Указ прийнято із дотриманням визначеної кримінальним процесуальним законодавством процедури. Так, листом від 28 грудня 2020 року Офіс Генерального прокурора направив до Президента України клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Конституційного Суду України. За змістом зазначеного клопотання ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та зазначено про ризики використання ОСОБА_1 свого службового становища та авторитету посади на працівників Секретаріату Конституційного Суду України з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
7.10. Отже, у Президента України існували фактичні передумови та правові підстави, визначені, зокрема, статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України, для прийняття оскаржуваного Указу.
7.11. Одним із доводів у відзиві на позов заявлено і про те, що спірним Указом № 607/2020 ОСОБА_1 відсторонено від посади судді Конституційного Суду України строком на два місяці. Відтак, станом на час розгляду справи, Указ є таким, що вичерпав свою дію, не спричиняє для позивача будь-яких обмежень.
8. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №П/9901/43/21 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в справі №1-4/2021(133/21).
9. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2022 року скасовано ухвалу Верховного Суду від 02 листопада 2021 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2022 справу №9901/43/21 призначено до розгляду в судовому засіданні.
11. У судовому засіданні 13.12.2022 представник позивача та представник відповідача підтримали свої доводи, вимоги і заперечення, викладені в позовній заяві та відзиві на неї.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:
Обставини, встановлені судом з посиланням на докази
Норми права, мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи та висновки суду за наслідками розгляду справи:
12. Судом установлено, шо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Указу Президента України від 14 травня 2013 року був призначений суддею Конституційного Суду України.
13. 17 вересня 2019 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду України ОСОБА_1 обрано головою Конституційного Суду України.
14. Указом Президента України №607/2020 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" від 29 грудня 2020 року відповідно до частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України відсторонено ОСОБА_1 від посади судді Конституційного Суду України строком на два місяці.
15. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. У рішенні від 20 червня 2019 року № 6-р/2019 Конституційний Суд України (Велика палата) наголосив на тому, що імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. <…> Здійснення державної влади на засадах її функціонального поділу на законодавчу, виконавчу та судову завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади <…> (абзаци перший, другий пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення).
18. Статтею 6 Конституції України установлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
19. Конституційний Суд України (Велика палата) у рішенні від 20 листопада 2019 року № 6-в/2019 підкреслив, що із принципом поділу державної влади нерозривно пов`язані, зокрема, такі засадничі положення Основного Закону України: Україна є демократичною і правовою державою (стаття 1); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8) (абзац вісімнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).
20. Норми Конституції України, якими визначено статус Конституційного Суду України та його суддів, викладені в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII (далі - Закон № 1401-VIII).