ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа №160/2091/21
провадження № К/990/7854/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровської обласної прокуратури,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області,
про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування матеріальної шкоди, у вигляді частини недоотриманої заробітної плати, зобов`язання вчинити певні дії,-
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 (у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 (головуючий суддя - Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій, з урахуванням уточненого позову від 03.03.2021, просив:
- визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) за період з 01.07.2015 по 14.05.2020 включно відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII);
- зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 неотриманих грошових коштів у вигляді заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати), виходячи з розміру посадового окладу, визначеного за частинами третьою та четвертою статті 81 Закону №1697-VII, з урахуванням висновків Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18) за період з 01.07.2015 по 14.05.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заробітна плата у період з 01.07.2015 по 14.05.2020 виплачувалась йому із урахуванням посадових окладів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" (далі - Постанова №505), всупереч положенням частини першої статті 81 Закону №1697-VII.
Позивач зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами) застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансування ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового соціального страхування.
На переконання позивача, з 01.07.2015 по 14.05.2020 відповідачем безпідставно не приведено розмір його посадового окладу до встановленого статтею 81 Закону №1697-VII розміру та, як наслідок, недоплачено йому заробітну плату, з урахуванням надбавок і премій та інших виплат, які є складовими заробітної плати, що зумовило звернення його до суду із даним позовом з огляду на протиправність дій відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021, позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) за період з 26.03.2020 по 14.05.2020, включно, відповідно до статті 81 Закону №1697-VII.
Зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 неотриманих грошових коштів у вигляді заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати), виходячи з розміру посадового окладу, визначеного за частинами третьою та четвертою статті 81 Закону №1697-VII з урахуванням висновків Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18) за період з 26.03.2020 по 14.05.2020.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після втрати чинності окремими положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України внаслідок визнання таких положень неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) (з 26.03.2020) позивачу заробітна плата нараховувалась відповідно до положень Постанови №505, а не відповідно до положень статті 81 Закону №1697-VІІ (зі змінами).
5. Суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 прийняте 26.03.2020, тому право на отримання заробітної плати у розмірі, виходячи із визначеного законом розміру посадового окладу, виникає з дня прийняття Рішення Конституційним Судом України, а саме з 26.03.2020.
6. Суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що з 26.03.2020, дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, нарахування та виплата заробітної плати має провадитися в розмірах, встановлених статтею 81 Закону № 1697-VІІ (зі змінами), не зважаючи на положення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із органів прокуратури" (далі - Закон №113-IX).
7. За висновками судів попередніх інстанцій відмова Дніпропетровської обласної прокуратури у проведенні перерахунку заробітної плати позивача за період з 26.03.2020 по 14.05.2020 відповідно до статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами) є протиправною.
8. Крім того, судами зазначено, що правові наслідки Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 не можуть застосовуватись до правовідносин, які мали місце до 26.03.2020.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури.
9. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, у квітні 2022 року Дніпропетровською обласною прокуратурою подано касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №160/2091/21.
10. У касаційний скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
11. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховного Суду, який викладено постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №320/1874/19, а саме стосовно того, що органи прокуратури не наділені правом самостійно встановлювати посадові оклади для працівників чи здійснювати їх перерахунок, у розмірах інших, аніж ті, які були передбачені у кошторисах на відповідні роки.
12. Крім цього відповідач посилається на відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування норми права у правовідносинах про зобов`язання обласної прокуратури провести нарахування та виплату позивачу неотриманих грошових коштів, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами).
13. Відповідач зазначає, що Законом №113-IX передбачено застереження, яким визначено, що до дня переведення прокурорів до обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата їх праці здійснюється відповідно до Постанови №505.
14. На думку скаржника, при наданні правової оцінки правовідносинам, які склалися між сторонами, які виникли після Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 щодо нарахування та виплати заборгованості по заробітній платі позивачу за період з 26.03.2020 по 14.05.2020, судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач не займав посаду прокурора обласної або окружної прокуратури відповідно до положень статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами).
15. Відповідач наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що у Дніпропетровської обласної прокуратури були відсутні будь-які невиконанні обов`язки фінансового характеру перед позивачем, що свідчить, на думку скаржника, про нерозуміння судами предмету спору у частині задоволення позовних вимог та ігнорування особливостей застосування законодавства про оплату праці прокурора на час здійснення заходів із реформування органів прокуратури.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2022 для розгляду справи №160/2091/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
17. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
18. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021.
19. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що, відповідно, до не перешкоджає касаційному перегляду справи
20. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
21. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 23.08.2013 по 14.05.2020 працював в органах прокуратури, що підтверджується копією трудової книжки, наявної в матеріалах справи.
22. Відповідно до наказу Прокуратури Дніпропетровської області №422к від 30.04.2020, керуючись пунктом 3 частини першої статті 11 Закону Закон №113-IX, звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з 14.05.2020. Відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області зобов`язано провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні виплати позивачу при звільненні.
23. Позивачем 27.01.2021 здійснено запит до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому він просив надати інформацію щодо розмірів окладу, встановлених за посадами, які позивач обіймав, працюючи в органах прокуратури у період з 01.07.2015 по 14.05.2020 (помісячно).
24. Листом від 29.01.2021 №27-62 вих-21 Дніпропетровською обласною прокуратурою надано відповідь, в якій зазначено, що посадовий оклад на посадах, які обіймав позивач, працюючи в органах прокуратури, за період з 01.07.2015 по 14.07.2020 становив: з 01.07.2015 по 14.07.2020 складав: з 01.07.2015 по 30.11.2015 - 1 444,00 грн.; з 01.12.2015 по 14.12.2015 - 1805,00 грн.; з 15.12.2015 по 05.09.2017 (щомісяця) - 2048,00 грн., з 06.09.2017 по 14.05.2020 (щомісяця) - 5730,00 грн.
25. Позивач ОСОБА_1, не погодившись із діями Дніпропетровської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати йому заробітної плати у період з 01.07.2015 по 14.05.2020 із застосування Постанови № 505, звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
28. Спірні правовідносини у цій справі склалися щодо правомірності нарахування та виплати позивачу заробітної плати у період з 01.07.2015 по 14.05.2020.
29. Разом з цим, з урахуванням вимог касаційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури, Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення у цій справі в частині задоволення позовних вимог, а саме щодо правомірності дій нарахування та виплати заробітної плати позивачу у період з 26.03.2020 по 14.05.2020.
30. В касаційній скарзі відповідач зазначає, що предметом спору, є зокрема:
- визнання протиправними його дій щодо застосування з 27.03.2020 вимог Закону №113-IX та положень Постанови №505 при визначенні розміру заробітної плати позивача до завершення проведення реформування органів прокуратури (вказуючи при цьому про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, який викладено в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №320/1874/19 та посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України);
- зобов`язання обласної прокуратури провести нарахування та виплату позивачу неотриманих грошових коштів, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами) з 26.03.2020 (зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду стосовно зобов`язання обласної прокуратури провести нарахування та виплату позивачу неотриманих грошових коштів, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону №1697-VII (зі змінами) із посиланням на пункт 3 частина четверта статті 328 КАС України).
31. Щодо доводів відповідача про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №320/1874/19, колегія суддів зазначає наступне.
32. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, в тому числі питання, пов`язані із соціальним та матеріально-побутовим забезпеченням прокурора та інших працівників органів прокуратури, визначені Законом № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015.
33. Частиною дев`ятою статті 81 Закону №1697-VII передбачено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
34. У постанові від 14.09.2021 у справі №320/1874/19 Верховний Суд зазначив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", як спеціальним законом, який регулює бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, які фінансуються з державного бюджету, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір і порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.
35. Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена Постановою №505 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 763 і від 09.12.2015 №1013).
36. Підпунктом 1 пункту 13 Перехідних положень Закону №1697-VII доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.