1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/1428/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

відповідачів - Романишена Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (судді: Яковлєв М. Л. - головуючий, Куксов В. В., Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до Броварської районної державної адміністрації та Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Стандарт"

про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання договору оренди землі недійсним з припиненням зобов`язань на майбутнє

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2018 року керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави до Броварської районної державної адміністрації (далі - Броварська РДА) та Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Стандарт" (далі - ОК "СТ "Стандарт") про визнання незаконним і скасування розпорядження Броварської РДА від 30.10.2007 № 1706 "Про надання в оренду земельної ділянки ОК "СТ "Стандарт" для ведення садівництва в межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту" (далі - розпорядження від 30.10.2007) та визнання недійсним договору оренди землі від 01.11.2007, укладеного між Броварською РДА та ОК "СТ "Стандарт" (далі - договір оренди від 01.11.2007), щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3221284000:03:006:0022, 3221284000:03:006:0024, з припиненням зобов`язань за таким договором на майбутнє. Водночас прокурор просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом та поновити його.

1.2. Позов обґрунтовано порушенням вимог законодавства, а саме статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58- 61 Земельного кодексу України, статей 4, 88, 89 Водного кодексу України, під час надання в оренду кооперативу спірних земельних ділянок.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018 (суддя Лилак Т. Д.) позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив із того, що спірні земельні ділянки, які відведені кооперативу згідно з розпорядженням від 30.10.2007, розташовані поблизу озера, малої річки Дарниця та включають в себе землі, які належать до земель водного фонду (прибережна захисна смуга, болота, канали), що свідчить про те, що зазначене розпорядження прийнято Броварською РДА з порушенням вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58- 61 Земельного кодексу України, статей 4, 88, 89 Водного кодексу України, тому наявні підстави для визнання незаконним і скасування такого розпорядження та визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди від 01.11.2007. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора в інтересах держави з цим позовом до суду, зазначивши про те, що органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнаннями незаконними (недійсними) та скасування розпорядчих рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земель, договорів оренди землі.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (судді: Яковлєв М. Л. - головуючий, Куксов В. В., Шаптала Є. Ю.) рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі скасовано. Позов залишено без розгляду. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції, урахувавши правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 стосовно визначення позивача у справі за позовом прокурора, поданим в інтересах держави, про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору, дійшов висновку про те, що у наведеному випадку належним позивачем та органом, уповноваженим діяти від імені держави у спірних правовідносинах, є Держгеокадастр або його територіальний орган, натомість прокурор звернувся з позовом у цій справі як самостійний позивач.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Водночас прокурор просив цю справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" в частині наявності у органів Держгеокадастру України повноважень на звернення до суду з позовами в інтересах держави про визнання недійсними (незаконними та скасування) рішень суб`єктів владних повноважень у сфері земельних відносин, а також оскарження договорів оренди земельних ділянок, укладених на їх підставі.

Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята за неправильного застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 16, 170 Цивільного кодексу України, статті 28 Закону України "Про центральні органи влади", статей 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 1, 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України та без урахування правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, Верховним Судом у постановах від 16.02.2021 у справі № 910/1956/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1851/21. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, щодо якого наявні підстави для відступлення.

3.2. ОК "СТ "Стандарт" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що копії касаційної скарги прокурора та ухвали Верховного Суду від 25.10.2022 про відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою прокурора він не отримував; про розгляд справи 29.11.2022 дізнався з сайту "Судова влада України"; з матеріалами справи та касаційною скаргою представник ознайомився 17.11.2022, про що в матеріалах справи є відповідна відмітка. Отже, з урахуванням положень статей 42, 46, 295 Господарського процесуального кодексу України, просить суд касаційної інстанції визнати поважними причини ненадання відзиву у строк до 21.11.2022 та прийняти його; касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 - без змін. Зокрема, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та прийняв законне рішення; прокурор в поданій касаційній скарзі не наводить вагомих вад, які дають підстави для прийняття рішення про відступлення від правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2022, викладеної у справі № 925/929/19, всі його доводи з цього питання зводяться до суб`єктивної позиції прокурора у цьому питанні і власного розуміння відступлення від правової позиції у справі.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вказане клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Від Офісу Генерального прокурора надійшли пояснення у справі.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає з огляду на таке.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, розпорядженням Броварської РДА від 30.10.2007, серед іншого, затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення садівництва ОК "СТ "Стандарт" в адміністративних межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту; надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 18,9156 га заболочених сіножатей ОК "СТ "Стандарт" для ведення садівництва в адміністративних межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель державної власності (запас); доручено першому заступнику голови РДА Дармограю О. І. укласти договір оренди земельної ділянки в нотаріальному порядку.

01.11.2007 Броварська РДА (орендодавець) та ОК "СТ "Стандарт" (орендар) уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець згідно з розпорядженням від 30.10.2007 надає, а орендар приймає в оренду на 49 років земельну ділянку площею 18,9156 га заболочених сіножатей для ведення садівництва за адресою: Київська обл., Броварський р-н в адміністративних межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель державної власності (запас); кадастровий номер земельної ділянки 3221284000:03:006:0022, 3221284000:03:006:0024.

Згідно з пунктом 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 18,9156 га заболочених сіножатей.

За змістом пункту 5 договору оренди від 01.11.2007 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 69 809,10 грн відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі в національній валюті України у розмірі 7 % від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4887,00 грн (пункт 9 вказаного договору).

У пункті 8 договору оренди від 01.11.2007 сторони погодили, що цей договір укладено строком на 49 років.

Відповідно до пунктів 15, 16 оспорюваного договору земельна ділянка передається в оренду для ведення садівництва. Цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарські землі - сіножаті. Умови використання земельної ділянки згідно з діючим законодавством України.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору оренди від 01.11.2007).

01.11.2007 сторони договору підписали акт приймання-передачі земельної ділянки.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди, предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави, до Броварської РДА та ОК "СТ "Стандарт" про визнання незаконним і скасування розпорядження Броварської РДА від 30.10.2007 і укладеного між відповідачами у справі договору оренди від 01.11.2007. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Броварська РДА передала в оренду спірну земельну ділянку ОК "СТ "Стандарт" без дотримання норм земельного та водного законодавства.

4.4. Прокурор подав позов у цій справі в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Підстави представництва прокурор мотивував тим, що органи Держгеокадастру не мають права ініціювати судовий захист поза межами повноважень, наданих їм законом, а отже, позови з подібними позовними вимогами подавати не можуть.

4.5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, дослідивши підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді у наведеному випадку, з урахуванням правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, дійшов висновку про те, що уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави і який повинен був бути визначений як позивач, є Держгеокадастр/його територіальний орган, оскільки саме він здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також за додержанням вимог земельного законодавства, у тому числі органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.

4.6. У зазначеній постанові у справі № 925/929/19 (за позовом прокурора в інтересах держави про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди землі) Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зазначила, що відповідно до частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і набуває статусу позивача.

Згідно з абзацом 4 статті 152 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на час звернення прокурора до суду з цим позовом) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.


................
Перейти до повного тексту