ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16004/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Агрикова О.В., судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.)
від 07.09.2022
у справі № 910/16004/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 1 033 763, 20 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення грошових коштів в розмірі 1 033 763, 20 грн.
1.2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором № 1608000596 від 26.08.2016 в частині повної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем не спростовано факту укладення між позивачем та відповідачем угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу № 1807000316 від 18.07.2018, а тому зобов`язання AT "Укртрансгаз" за договором № 1608000596 від 26.08.2016 щодо сплати заборгованості є припиненими на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" 831 970,23 грн основної заборгованості, 127 667, 22 грн інфляційних втрат, 67 571, 30 грн 3 % річних. Також з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 031, 00 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
3.2. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №910/2181/20, від 30.06.2020 у справі №333/6816/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 05.06.2018 у справі №338/180/17.
Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 204 Цивільного кодексу України; частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України в системному аналізі зі статтею 605 Цивільного кодексу України в частині визначення правомірності договору прощення боргу у разі заперечення його підписання однією стороною, проте при його фактичному виконанні, сплаті податків та відображенні у бухгалтерському та податковому обліку операцій за цим договором.
Крім того, судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України, оскільки скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення; безпідставно відхилив обґрунтоване клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів та проведення експертизи, що мало суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи; безпідставно задовольнив клопотання позивача про долучення доказів на стадії апеляційного перегляду справи.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Також від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" на адресу Суду надійшла заява про намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (підрядник) та Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (замовник) 26.08.2016 уклали договір № 1608000596.
Згідно з п. 1 договору його об`єктом є ГРС Вузлове, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська область.
Відповідно до п. 2.1. договору виконавець бере на себе зобов`язання на свій ризик власними матеріалами і механізмами та обладнанням замовника, згідно з проектно-кошторисною документацією, розробленою згідно з умовами договору, за технічним завданням замовника, виконати наступну роботу:
Ремонт пунктів вимірювання витрат на ГРС УМГ "Львівтрансгаз" (об`єкт) (лот № 4), зокрема:
- Розробити проектно-кошторисну документацію. Склад і об`єм робіт визначаються згідно з "Технічними вимогами і якісними характеристиками предмета закупівлі" та Технічними умовами замовника і дефектними актами, які є невід`ємною частиною Технічного завдання. При цьому, повинні бути враховані всі вимоги нормативних документів в т.ч. відомчих розпорядних документів Замовника, які регулюють предмет цього договору.
Погодити готову проектно-кошторисну документацію з Замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також провести експертизу проектно-кошторисної документації у встановленому вимогами нормативних документів в т.ч. відомчими розпорядчими документами порядку і в строк встановлений цим договором.
- Здійснити поставку обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої проектно-кошторисної документації.
- Виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та провести атестацію (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здати в експлуатацію об`єкт, який є предметом цього договору.
Пунктом 3.1. договору від 29.08.2016 №1608000596 передбачено, що загальна ціна цього договору - 13 059 002, 71 грн.
Згідно з п. 3.4. договору розрахунки замовник проводить шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів приймання - передачі обладнання, або іншими, не забороненими чиним законодавством способами.
Відповідно до п. 3.8. договору остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1. цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
В пункті 5.1. договору сторони передбачили, що строк здачі робіт за договором складає 240 днів після підписання сторонами цього договору.
Відповідно до п. 14.1. договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до чинного порядку і оформляється актом. Порядок і черговість здачі об`єкта, обов`язки сторін визначаються календарним планом та технічним завданням.
Згідно з п. 21.1. договору він набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 240 днів з дати підписання, за умови наявності з 01 січня 2017 року фактичного обсягу видатків замовника на оплату послуг, що є предметом цього договору.
На виконання умов договору № 1608000596 від 26.08.2016 позивач поставив обладнання та виконав роботи, а відповідач прийняв обладнання та роботи на суму 12 246 456, 47 грн, що підтверджується відповідними актами та видатковими накладними.
Також відповідач за виконані позивачем роботи та поставлене обладнання розрахувався лише частково в сумі 11 414 486, 24 грн, що підтверджується виписками по особовим рахункам за 17.02.2017, за 28.02.2017, за 14.03.2017 (копії яких містяться в матеріалах справи), відтак, за рахунками позивача, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 1608000596 від 26.08.2016 року, яка становить 831 970, 23 грн.
Окрім того, факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 831 970, 23 грн також підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень актом звірки розрахунків за період з 01.08.2016 по 30.09.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2017 становить 831 970, 23 грн.
В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що на адресу АТ "Укртрансгаз" 17.07.2018 надійшов лист позивача за № 17/07 відповідно до якого було ініційовано прощення боргу на підставі ст. 605 ЦК України, який виник у зв`язку з невиконанням умов договорів від 29.08.2016 № 1608000593, № 1608000594, № 1608000595, № 1608000596, № 1608000597 на загальну суму 2 408 551, 44 грн. На підставі даного листа між сторонами підписано угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу (договір зареєстровано у філії АТ "Укртрансгаз"-"Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" 18.07.2018 № 1807000316), отже зобов`язання щодо врегулювання заборгованості у розмірі 831 970, 23 грн, яка виникла у позивача перед відповідачем при виконанні умов договору № 1608000596 від 26.08.2016, врегульовані на підставі угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу від 18.07.2018 № 1807000316.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2018 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі заступника директора УМГ "Львівтрансгаз" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (кредитор) укладено угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу. Дану угоду внесено до реєстру договорів УМГ "Львівтрансгаз" № 1807000316 від 18.07.2018.
Відповідно до п. 1 угоди, предметом цієї угоди є прощення частини кредиторської заборгованості боржника перед кредитором в сумі 2 408 551, 44 грн, яка виникла внаслідок належного виконання останнім умов договорів № 1608000593 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Звижень Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз"", № 1608000594 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Буськ Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", № 1608000595 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Жовква Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", № 1608000596 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Вузлове Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз" та № 1608000597 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрата газу на ГРС Луцьк Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз". Кредиторська заборгованість боржника перед кредитором на момент підписання цієї угоди складає 2 408 551, 44 грн, що підтверджується актами звірки станом на 01.05.2018 на суму 2 408 551, 44 грн.
Згідно з п. 3 угоди кредитор з моменту укладення цієї угоди набуває обов`язку простити борг в сумі 2 408 551, 44 грн, а боржник - право погодитися з прощенням боргу в сумі 2 408 551, 44 грн та не виконувати зобов`язання.
Сторони беруть на себе обов`язок після укладення цієї угоди невідкладно і належно, відповідно до вимог чинних на момент укладення цієї угоди нормативних актів України, відобразити зміст операції, яка є предметом цієї угоди в бухгалтерському та податковому обліках. При цьому відповідальність кожна із сторін несе самостійно за допущені нею порушення ведення бухгалтерського та податкового обліків, якщо вони виникли з цієї угоди (п. 5 угоди).
Відповідно до п. 6 угоди з моменту укладення та підписання даної угоди, сторони підтверджують відсутність претензій одна до одної з приводу форми, змісту цієї угоди та з приводу кредиторської заборгованості, зазначеної у п. 1 даної угоди.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Однією з підстав касаційного оскарження Акціонерне товариство "Укртрансгаз" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №910/2181/20, від 30.06.2020 у справі №333/6816/17.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
Так, у постанові від 30.06.2020 у справі № 333/6816/17 за позовом керівника комунальної установи про визнання недостовірними відомостей відносно нього, які зазначені у довідці інспектора ДАС за результатами перевірки дотримання законодавства під час закупівельних процедур, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
-ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою;
-не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи);
-недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим;
-такі позови не підлягають судовому розгляду. У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, а у разі, якщо провадження було відкрите, - закривати його на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу).
Наведені правові висновки враховані також у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №910/2181/20, на яку посилається скаржник. Предметом спору в зазначеній справі є матеріально-правова вимога товариства про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації, інформації, що опублікована аудиторською фірмою у висновку дослідженні спеціаліста стосовно діяльності товариства та зобов`язання аудиторську фірму спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа на адресу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Посилаючись на наведені правові позиції, скаржник зазначає, що в цій справі позивач фактично просить суд зобов`язати відповідача сплатити кошти за договором підряду, заборгованість за яким була врегульована на підставі угоди про припинення зобов`язань прощенням боргу, яка надана до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, а відомості які просить спростувати позивач, є предметом доведення у рамках кримінального провадження.
Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості за договором № 1608000596 від 26.08.2016 в розмірі 1 033 763, 20 грн.
З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що правовідносини в цій справі, що переглядається, та в справах №910/2181/20, №333/6816/17 не є подібними, оскільки відрізняються не лише за суб`єктним складом, предметом та підставами позовів, правовим регулюванням, але й за змістом таких правовідносин.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
5.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу № 1807000316 від 18.07.2018, а тому зобов`язання AT "Укртрансгаз" за договором № 1608000596 від 26.08.2016 щодо сплати заборгованості є припиненими на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погодився з огляду на таке.
Матеріали справи містять підписані без зауважень акти виконаних робіт. Крім цього, як встановив суд апеляційної інстанції, протягом усього часу з моменту підписання актів виконаних робіт грудень 2016 - червень 2017 року не було заявлено будь-якої претензії щодо якості виконаних робіт та не витребовувалось будь-яких документів, зокрема сертифікатів.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що сторонами не заперечується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 29.08.2016 №1608000596, який підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.
Надаючи оцінку угоді про припинення зобов`язання прощенням боргу № 1807000316 від 18.07.2018, суд апеляційної інстанції врахував долучений до матеріалів справи висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів за №22101/21-32/22102/21-33 від 11.11.2021, яка була проведена у господарській справі №910/16008/20 за позовом "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 335 860, 70 грн заборгованості за договором №1608000595 від 26.08.2016. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що як і у даній справі №910/16004/20, так і у справі №910/16008/20 відповідач, заперечуючи проти доводів позивача, вказав, що на адресу АТ "Укртрансгаз" 17.07.2018 надійшов лист позивача за номером 17/07, відповідно до якого було ініційовано прощення боргу на підставі ст.605 ЦК України, який виник у зв`язку з невиконанням умов договорів від 29.08.2016 року №1608000593, №1608000594, №1608000595, №1608000596, №1608000597 на загальну суму 2 408 551, 44 грн. На підставі даного листа між сторонами підписано угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу. А тому, за твердженням відповідача, зобов`язання щодо врегулювання заборгованості у розмірі, яка виникла у відповідача перед позивачем при виконанні умов договорів підряду від 29.08.2016 року №1608000596 та №1608000595, врегульовані на підставі угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу від 18.07.2018 року №1807000316. Окрім того, як і у даній справі №910/16004/20, так і у справі №910/16008/20 позивач, заперечуючи проти доводів відповідача, зазначає, що у реквізитах листа від 17.07.2018 вих. № 17/07 про прощення боргу та у п. 10 Угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу від 17.07.2018 в графі "Банківські реквізити та підписи сторін" підпис виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.
Відповідно до експертного висновку від 11.11.2021 підписи від імені ОСОБА_1, що містяться в п. 10 угоди від 17.07.2018 та в листі № 17/07 від 17.07.2018 про прощення боргу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Крім того, експерти також встановили, що у наданих на дослідження листі № 17/07 від 17.07.2018 та в угоді прощення боргу від 17.07.2018 відтиски печатки від імені ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.
Оскільки експертним висновком підтверджено, що директор позивача не підписував угоду від 17.07.2018 про прощення боргу, а відповідно, істотних умов цього договору не погоджував, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що у директора ТОВ Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" ОСОБА_1, як уповноваженого представника позивача, було відсутнє волевиявлення на укладення даного договору. Врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц з урахуванням обставин, встановлених судами, за якими спірні договори позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цих договорів не погоджував, зазначено, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
5.4. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції в цій частині, підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство "Укртрансгаз" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 204 Цивільного кодексу України; частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України в системному аналізі зі статтею 605 Цивільного кодексу України в частині визначення правомірності договору прощення боргу у разі заперечення його підписання однією стороною, проте при його фактичному виконанні, сплаті податків та відображенні у бухгалтерському та податковому обліку операцій за цим договором. При цьому скаржник також посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.