ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/2042/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Могил С. К., Чумак Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Агрикова О. В., Чорногуз О. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 (суддя Спичак О. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткомм"
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Державний реєстратор Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду міста Києва "Плесо" Рашков Андрій Георгійович, 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_1,
про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія"
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Державний реєстратор Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду міста Києва "Плесо" Рашков Андрій Георгійович, 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_1,
про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Суботи О. В. (самопредставництво),
третьої особи-1, на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи-2, на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи-3, на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи-1, на стороні відповідача - Серпутька Я. С. (адвокат),
третьої особи-2, на стороні відповідача - Артюхова Д. С. (адвокат),
третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - не з`явився.
СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) уклав з Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (далі - ПАТ "Банк "Юнісон") кредитний договір, на забезпечення виконання зобов`язань за яким ОСОБА_2 передав належну йому на праві власності квартиру.
АДРЕСА_1 . У зв`язку з невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (далі - ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія"), будучи поручителем за вказаним кредитним договором, сплатило заборгованість ОСОБА_2 .
3. ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", набувши статусу кредитора ОСОБА_2 та іпотекодержателя щодо квартири, відступило право вимоги до ОСОБА_2 . Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвесткомм" (далі - ТОВ "Інвесткомм").
4. ТОВ "Інвесткомм" звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на квартиру, що належала ОСОБА_2
5. ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) зі скаргою на дії державних реєстраторів щодо державної реєстрації переходу права іпотекодержателя до ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" та ТОВ "Інвесткомм", а також державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ "Інвесткомм".
6. Мін`юст своїм наказом частково задовольнив вказану скаргу ОСОБА_2 .
7. ТОВ "Інвесткомм" та ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" звернулися до суду з позовами про визнання протиправним та скасування вказаного наказу Мін`юсту про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 .
8. Рішенням суду першої інстанції частково задоволено позов ТОВ "Інвесткомм" та позов ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія". Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного господарського суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
9. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині частково задоволення позовів, Мін`юст та ОСОБА_1 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами
10. Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційних скарг, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
11. У лютому 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Інвесткомм" з вимогами до Мін`юсту про визнання протиправним, скасування наказу Мін`юсту від 23.12.2020 № 4451/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ від 23.12.2020 № 4451/5) та зобов`язання Мін`юсту вчинити дії щодо відновлення скасованих реєстраційних дій (скасування записів про їх скасування).
12. У червні 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" про визнання протиправним, скасування наказу від 23.12.2020 № 4451/5 та зобов`язання Мін`юст вчинити дії щодо відновлення скасованих реєстраційних дій (скасування записів про їх скасування).
13. Обидва позови обґрунтовані тим, що наказ від 23.12.2020 № 4451/5 був прийнятий Мін`юстом з порушенням законодавства України, зокрема, було пропущено строк для подання скарги до Мін`юсту, а Мін`юст не повідомив про розгляд скарги позивача, ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", ПАТ "Банк "Юнісон" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія"; копії скарги та доданих до неї документів не були спрямовані на адреси вказаних осіб.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. Між ПАТ "Банк "Юнісон" та ОСОБА_2 (позичальник) 25.11.2013 було укладено кредитний договір № RA-000837, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 19 000 000,00 грн строком до 25.11.2023.
15. Виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором було забезпечено, зокрема, 1) іпотекою квартири АДРЕСА_2 ), яка належить ОСОБА_2, відповідно до договору іпотеки від 26.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковською О. Р. 26.11.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 2644, 2) порукою ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" згідно з договором поруки від 25.11.2013 № RA-000837/S-1.
16. У липні 2019 року ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" сплатило заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором та набуло всі права іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.11.2013 (предмет іпотеки - квартира № 1611), відомості про що були внесено державним реєстратором Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду міста Києва "Плесо" Рашкова Андрія Георгійовича (далі - державний реєстратор Рашков А. Г.) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) 29.07.2019.
17. У подальшому на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.01.2020 та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 27.01.2020, які були укладені між ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" та ТОВ "Інвесткомм", до позивача перейшли всі права іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.11.2013, відомості про що було внесено до Державного реєстру прав 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем (далі - приватний нотаріус Войтовський В. С.).
18. У травні 2020 року ТОВ "Інвесткомм" на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон про іпотеку) набуло право власності на предмет іпотеки - квартиру № 1611.
19. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер довідки №97054192), 20.05.2020 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною (далі - приватний нотаріус Тверська І. В.) внесено запис № 36569165 про право власності на квартиру № 1611 за ТОВ "Інвесткомм" на підставі прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2020 № 52317076.
20. 01.04.2020 до Мін`юсту від ОСОБА_2 надійшла скарга, в якій скаржник просив скасувати: 1) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2019 № 47987701 державного реєстратор Рашкова А. Г. та 2) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2020 № 50830222 приватного нотаріуса Войтовського В. С.
21. У подальшому скаржником були подані письмові доповнення до скарги, в яких скаржник також просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2020 № 52317076 приватного нотаріуса Тверської І. В.
22. Наказом Мін`юсту від 23.12.2020 № 4451/5 скаргу ОСОБА_2 від 30.03.2020 задоволено частково; скасовано рішення від 29.07.2019 № 47987701, прийняте державним реєстратором Рашковим А. Г., та рішення від 21.05.2020 № 52317076, прийняте приватним нотаріусом Тверською І. В.
23. Підстава скасування - висновок колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - колегія Мін`юсту) від 03.11.2020 за результатами скарги ОСОБА_2 від 30.03.2020 з доповненнями від 23.05.2020.
24. У висновку колегії Мін`юсту від 03.11.2020 зазначено, що на підставі оскаржуваного рішення (від 29.07.2019 № 47987701) державним реєстратором Рашковим А. Г. за результатами розгляду заяви про внесення змін до Державного реєстру прав від 29.07.2019 № 35204488 внесено зміни до записів про іпотеку № 3547492 та обтяження № 3544502, а саме змінено іпотекодержателя - ПАТ "Банк "Юнісон" на ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія". Однак, з Державного реєстру прав колегією Мін`юсту встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення (від 29.07.2019 № 47987701) діяла заборона власника про заборону вчинення реєстраційних дій від 22.07.2019 № 35109193 щодо квартири, яку державним реєстратором Рашковим А. Г. не встановлено та не зупинено проведення відповідних реєстраційних дій.
25. Також, у висновку колегії Мін`юсту від 03.11.2020 вказано про встановлення з Державного реєстру прав того, що на підставі оскаржуваного рішення (від 21.05.2020 № 52317076) приватним нотаріусом Тверською І. В. здійснено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_2 до ТОВ "Інвесткомм" на квартиру № 1611. Однак, оскаржуване рішення прийняте приватним нотаріусом Тверською І. В. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, до якої не додано засвідченої іпотекодержателем копії рекомендованого поштового відправлення, яким надіслано вимогу про усунення порушення основного зобов`язання або умов іпотечного договору, з відміткою про вручення адресату, або засвідченої іпотекодержателем копії рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчених іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, та які повернулись відправнику у зв`язку з відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчених іпотекодержателем паперових копій електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
26. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 позови ТОВ "Інвесткомм" та ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 23.12.2020 № 4451/5 в частині скасування рішення від 21.05.2020 № 52317076, прийнятого приватним нотаріусом Тверською І. В., та в частині скасування рішення від 29.07.2019 № 47987701, прийнятого державним реєстратором Рашковим А. Г. В інших частинах позовів відмовлено.
27. Так, суд першої інстанції скасував наказ від 23.12.2020 № 4451/5 в частині скасування рішення від 21.05.2020 № 52317076, прийнятого приватним нотаріусом Тверською І. В., оскільки ТОВ "Інвесткомм" було дотримано порядок повідомлення боржника про порушення основного зобов`язання відповідно до статті 35 Закону про іпотеку, а докази такого повідомлення були надані приватному нотаріусу Тверській І. В., у зв`язку з чим правомірно було прийнято рішення від 21.05.2020 № 52317076 про державну реєстрацію переходу права власності на квартиру № 1611 від ОСОБА_2 до ТОВ "Інвесткомм".
28. Скасовуючи наказ від 23.12.2020 № 4451/5 в частині скасування рішення від 29.07.2019 № 47987701, прийнятого державним реєстратором Рашковим А. Г., суд першої інстанції зазначив, що Мін`юст під час розгляду скарги ОСОБА_2 не визначив ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" як заінтересовану особу, хоча рішення від 29.07.2019 № 47987701 безпосередньо стосувалося майнових прав останнього.
29. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 за результатами розгляду апеляційної скарги Мін`юсту та ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
30. Так, суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що Мін`юст, розглянувши скаргу ОСОБА_2 та скасувавши рішення від 29.07.2019 № 47987701, прийняте державним реєстратором Рашковим А. Г., діяв всупереч вимогам статті 19 Конституції України та статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон про державну реєстрацію прав), оскільки ОСОБА_2 звернувся до Мін`юсту зі скаргою, пропустивши встановлений законодавством строк.
31. Судові рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані встановленими судами обставинами порушення Мін`юстом процедури розгляду скарги та відсутністю підстав для прийняття оскаржуваного наказу у відповідній частині.
Короткий зміст вимог касаційних скарг ОСОБА_1 та Мін`юсту
32. У вересні та жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги Мін`юсту та ОСОБА_1 відповідно, в яких скаржники просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Інвесткомм" та ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги Мін`юсту та заперечень на неї
33. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
34. На обґрунтування підстави касаційного оскарження Мін`юст посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо того, що відсутність порушення права позивача у правовідносинах, які виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме щодо оскарження наказів Мін`юсту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
35. Крім того Мін`юст зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо статті 24 Закону про іпотеку стосовно того чи може відступлення права вимоги за іпотечним договором відбуватися на підставі довідки про погашення заборгованості за відсутності нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором.
36. У судовому засіданні представник Мін`юсту касаційну скаргу підтримала та просила задовольнити.
37. Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу Мін`юсту, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та заперечень на неї
38. Підставами касаційного оскарження є пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
39. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 35 Закону про іпотеку та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, (далі - Порядок реєстрації прав) щодо того чи є належним та допустимим доказом довідка Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") про вручення поштового відправлення отримувачу з урахуванням вимог законодавства про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень.
40. Крім того, ОСОБА_1 посилається на відсутність висновку суду касаційної інстанції щодо обрахунку строку на подання скарги, встановленого частиною третьою статті 37 Закону про державну реєстрацію прав з огляду на безпідставне ототожнення представника та клієнта щодо факту обізнаності про спірні рішення про державну реєстрацію.
41. ОСОБА_1 також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості набуття права іпотекодержателя на підставі довідки банку про погашення заборгованості за відсутності укладеного правочину про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням та доказів передачі документів від ПАТ "Банк "Юнісон" до ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", зокрема договорів.
42. Скаржник також зазначає про недослідження судами наданих доказів та встановлення обставин без достатніх на те підстав.
43. Так, ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує, що суд не дослідив та необґрунтовано відхилив посилання на довідку ПАТ "Банк "Юнісон" від 11.09.2019 № 848/1/13, якою відкликано раніше подану довідку від 29.07.2019 № 743/13, на підставі якої було прийнято рішення про державну реєстрацію від 29.07.2019 (реєстраційна дія, вчинена державним реєстратором Рашковим А. Г.).
44. ОСОБА_1 в касаційній скарзі також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили та необґрунтовано відхилили наданий договір про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера від 17.03.2020 № 2/1, акт приймання-передачі від 17.03.2020 та додаток № 4 (кредити), якими підтверджується передача ПАТ "Банк "Юнісон" на користь Міліган Груп Лтд вимог за кредитним договором та відповідно договорами забезпечення.
45. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
46. Представник ОСОБА_2 підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити.
47. Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
48. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
49. Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи приписи наведеної норми процесуального права, здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій лише в межах заявлених скаржниками вимоги касаційної скарги - щодо скасування наказу від 23.12.2020 № 4451/5 в частині скасування рішення від 29.07.2019 № 47987701, прийнятого державним реєстратором Рашковим А. Г., та рішення від 21.05.2020 № 52317076, прийнятого приватним нотаріусом Тверською І. В.
50. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідив наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційні скарги Мін`юсту та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на таке.
(1) Стосовно касаційної скарги Мін`юсту
51. Мін`юст, обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо того, що відсутність порушеного права у позивача у правовідносинах, які виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме щодо оскарження наказів Мін`юсту за результатом розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
52. Колегія суддів суду касаційної інстанції з приводу вказаного твердження Мін`юсту зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога про визнання протиправним, скасування наказу Мін`юсту від 23.12.2020 № 4451/5 та зобов`язання Мін`юсту вчинити дії щодо відновлення скасованих реєстраційних дій (скасування записів про їх скасування).
53. Як зазначалося раніше, до Мін?юсту зі скаргою на дії державного реєстратора та приватних нотаріусів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень звернувся ОСОБА_2 .
54. Відповідно до частини першої статті 37 Закону про державну реєстрацію прав (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Мін?юсту, його територіальних органів або до суду.
55. Згідно з частиною другою статті 37 Закону про державну реєстрацію прав Мін`юст розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
56. Частиною шостою статті 37 Закону про державну реєстрацію прав за результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, в тому числі, про скасування рішення про державну реєстрацію прав.
57. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 37 Закону про державну реєстрацію прав).
58. Згідно з пунктом 13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, (далі - Порядок розгляду скарг) (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту) за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
59. Відповідно до пункту 14 Порядку розгляду скарг за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
60. Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частини десята статті 37 Закону про державну реєстрацію прав).
61. Як зазначено раніше, суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Інвесткомм" та ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" звернулися до суду із вимогами до Мін`юсту про скасування наказу від 23.12.2020 № 4451/5, прийнятого за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 .
62. Суди попередніх інстанцій також встановили, що на момент вчинення державним реєстратором Рашковим А. Г. реєстраційної дії до ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" перейшли права кредитора та іпотекодержателя за відповідними договорами у зв`язку з виконанням ним зобов`язань за ОСОБА_2 у повному обсязі у розмірі, який існував на момент їх виконання.
63. Суд першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях також зазначили про підтвердження матеріалами справи того, що на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, які було укладено між ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" та ТОВ "Інвесткомм", до ТОВ "Інвесткомм" перейшли всі права іпотекодержателя, а у травні 2020 року ТОВ "Інвесткомм" на підставі статті 37 Закону про іпотеку набуло право власності на предмет іпотеки - квартиру № 1611. Вказане набуття права власності було зареєстроване в Державному реєстрі права приватним нотаріусом Тверською І. В.
64. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що скасування оскаржуваним наказом Мін`юсту від 23.12.2020 № 4451/5 реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Рашковим А. Г. та приватним нотаріусом Тверською І. В., безпосередньо впливає на права ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" та ТОВ "Інвесткомм" відповідно.
65. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала (зокрема у постановах 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц (провадження № 14-350цс18), від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (провадження № 12-14гс21), що, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
66. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
67. Частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
68. Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
69. Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
70. Ураховуючи встановлення наявності як у ТОВ "Інвесткомм", так і у ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" суб`єктивного матеріального права, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовів щодо скасування наказу Мін`юсту від 23.12.2020 № 4451/5 в частині скасування реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом Тверською І. В. та державним реєстратором Рашковим А. Г. відповідно.
71. Звідси, суд касаційної інстанції зазначає, про необґрунтованість доводів касаційної скарги Мін`юсту щодо викладення висновку щодо того, що відсутність порушеного права у позивача у правовідносинах, які виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме щодо оскарження наказів Мін`юсту за результатом розгляду скаргу у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
72. Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
73. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
74. Натомість у касаційній скарзі Мін`юст, зазначаючи про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо того, що відсутність порушеного права у позивача у правовідносинах, які виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме щодо оскарження наказів Мін`юсту за результатом розгляду скаргу у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, не зазначає норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, як і не обґрунтовує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо такої норми для правильного вирішення справи.
75. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Мін`юст також посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону про іпотеку у подібних правовідносинах, з приводу чого колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.
76. Як вже зазначалося раніше, суди попередніх інстанцій встановили, що між ПАТ "Банк "Юнісон" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, виконання зобов`язань ОСОБА_2 за яким було забезпечено, зокрема, іпотекою квартири № 1611 та порукою ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" відповідно до договору поруки. У липні 2019 року ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" сплатило заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором та набуло всі права іпотекодержателя за договором іпотеки щодо предмета іпотеки - квартири № 1611.
77. Відповідно до частини першої та другої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
78. Згідно з частинами першою та другою статті 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
79. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами пункту 4 договору поруки, укладеного на забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_2 перед ПАТ "Банк "Юнісон", у разі виконання поручителем вимог, заявлених до боржника, поручитель набуває прав кредитора (тобто, банку) як в основному зобов`язанні (кредитному), так і в похідних (забезпечувальних).
80. Ураховуючи вказані норми цивільного законодавства та положення договору поруки, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки матеріали справи містять докази виконання поручителем вимог, які існували на момент звернення до нього ПАТ "Банк "Юнісон" у повному обсязі, то ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" набуло права кредитора, а також права іпотекодержателя за кредитним договором та договором іпотеки.
81. Відповідно до статті 24 Закону про іпотеку, про відсутність правового висновку щодо якої стверджує Мін`юст, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов`язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.