Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 700/728/21
провадження № 61-5326св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Лисянської селищної ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ 3 у Звенигородському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області, у складі судді Бесараб Н. В., від 04 січня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Вініченка Б. Б., Фетісової Т. Л., від 11 травня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Лисянської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1997 року по 2000 рік вона була членом КСП ім. Щорса с. Смільчинці Лисянського району (далі - КСП
ім. Щорса), а після реорганізації колгоспу у період з 2000 по 2003 рік працювала в ТОВ "Кристал" с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області.
Згідно з інформацією відділу Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області державний акт на право колективної власності на землю виданий КСП ім. Щорса 25 грудня 1995 року.
Середній розмір земельної частки (паю) по Смільчинецькій сільській раді становить 2,78 умовних кадастрових гектарів. Позивач вважає, що як член КСП мала право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель колективної власності, проте її помилково не було внесено до списку членів КСП, а тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі земельної частки (паю) 2,78 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель колишнього КСП ім. Щорса.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 була прийнята в члени КСП ім. Щорса 01 листопада 1997 року, а отже під час розпаювання земель КСП, отримання 25 грудня 1995 року державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_1 не працювала в КСП і не була його членом, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2022 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Колегія суддів вказала, що районним судом було правильно встановлено, що ОСОБА_1 станом на час передачі у колективну власність земель КСП, видачу державного акта на право власності на землю та формування списків пайовиків, не була членом КСП ім. Щорса, а була прийняті в члени КСП значно пізніше.
Разом із тим апеляційний суд вважав, що районний суд, відмовляючи у задоволенні позову, не врахував, що право на позов у ОСОБА_1 виникло у 1997 році, а тому трирічний строк позовної давності, встановлений
статтею 71 ЦК Української РСР, минув до набрання чинності ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У серпні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що була членом КСП ім. Щорса і мала право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель колективної власності вказаного КСП, однак її помилково не було включено до списку членів КСП.
Стверджує, що залишалась членом КСП на момент формування додаткових списків, її право на земельну частку (пай) ніким не оспорюється, при цьому їй було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП, яке було знайдено лише у лютому 2022 року в архіві спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Щорса.
Наголошує на тому, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 січня 1995 року на звітних зборах уповноважених членів КСП ім. Щорса розглядалося питання "Про паювання землі, видачі сертифікатів та порядок одержання державного акта на право приватної власності на землю".
25 грудня 1995 року КСП ім. Щорса отримало державний акт на право колективної власності на землю з додатком списку осіб, які мають право на земельну частку пай.
03 березня 1997 року до додатку № 1 державного акту на право колективної власності на землю були внесені зміни та доповнення.
ОСОБА_1 01 листопада 1997 року прийнята в члени КСП ім. Щорса, в якому працювала до 2000 року, а після реорганізації колгоспу у період
із 2000 по 2003 рік працювала у ТОВ "Кристал" с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області.
Згідно з повідомленням відділу Держгеокадастру у Лисянському районі
№ 29-23-0.290-169/107-20 від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не була внесена до списків громадян-членів (пайовиків) КСП ім. Щорса. Державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП ім. Щорса, зареєстровано 25 грудня 1995 року серії ЧР № 10-21. Середній розмір земельної частки (паю) по Смільчинецькій сільській раді становить
2,78 умовних кадастрових гектарів.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.