Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 756/9819/21
провадження № 61-5841св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець А. М., про усунення перешкод у виконанні договору довічного утримання.
Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 2017 року між нею та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баранець А. М. та зареєстрований в реєстрі за № 237.
Відповідно до умов договору довічного утримання (догляду) право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_2 (відчужувача) до ОСОБА_1 (набувача), а позивач зобов`язувалася довічно утримувати та доглядати відповідача. Також позивачка взяла на себе зобов`язання сплачувати грошове утримання в розмірі 1000,00 грн щомісячно, сплачувати комунальні послуги та виплати одноразове грошове зобов`язання в розмірі
120 000,00 грн.
За період з 29 березня 2017 року по серпень 2019 року договір довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року між позивачем та відповідачем виконувався належним чином.
У серпні 2019 року ОСОБА_1, як фельдшер за фахом, запропонувала ОСОБА_2 цілодобовий догляд за її місцем проживання, оскільки остання отримала травму ноги, перенесла операцію та потребувала сторонньої допомоги, проте відповідач відмовила. Також ОСОБА_2 відмовилась переїхати тимчасово до ОСОБА_1 у м. Бровари. Приблизно з серпня 2019 року ОСОБА_2 повідомила, що уклала договір про догляд з сусідкою ОСОБА_3, тому догляд від позивача їй більше не потрібен, а потрібні тільки грошові кошти.
Згодом відповідачка категорично відмовилася впускати позивача у квартиру, яка належить позивачці та в якій довічно проживає відповідач. Більш того, відповідачем було встановлено додаткові нові металеві двері, ключів від яких у позивачки немає.
Посилаючись на те, що у ОСОБА_2 ніколи не було претензій щодо невиконання позивачем фінансових платежів у сумах, передбачених договором довічного утримання, та щодо ненадання відповідачу належних та комфортних умов проживання, що стосується догляду та утримання, ОСОБА_1 просила:
- усунути перешкоди у виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов`язання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року та не чинити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкод щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання (догляду)
від 29 березня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада
2021 року у складі судді Луценко О. М. позовні вимоги задоволено.
Усунуто перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов`язання ОСОБА_2 належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року.
Зобов`язано не чинити ОСОБА_1 перешкод щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання (догляду) від 29 березня
2017 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач належним чином з 29 березня 2017 року по серпень 2019 року виконувала умови договору довічного утримання, проте в подальшому ОСОБА_2 відмовилася від конкретних пропозицій ОСОБА_1 щодо піклування та догляду, у тому числі цілодобового, та повідомила про домовленість із ОСОБА_3 щодо догляду за нею за грошову винагороду, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позову в частині усунення перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов`язання ОСОБА_2 належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду).
Задовольняючи позов в частині зобов`язання відповідачки не чинити ОСОБА_1 перешкод щодо потрапляння у квартиру та виконання умов договору довічного утримання (догляду), суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка категорично відмовилася впускати позивача у квартиру, яка належить позивачці та в якій довічно мешкає відповідач, встановила додаткові нові металеві двері, ключів від яких у позивачки немає, що підтверджується відповідними зверненнями до ГУНП в м. Києві Оболонське УП.
Враховуючи, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод, суд дійшов висновку, що відповідач чинить позивачці перешкоди в користуванні житлом, в результаті чого вона не може потрапити до квартири, яка належить їй на праві власності, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада
2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_1 фактично обґрунтований обставинами належного виконання нею умов договору довічного утримання та доведення факту неможливості виконання умов договору щодо догляду через неправомірну поведінку відповідача, а саме перешкоджання в доступі до квартири шляхом заміни замків та ненадання ключів позивачу, проте позивач не вказала, яке її право було порушено діями ОСОБА_2 та яке право підлягає захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Також враховуючи, що на час подачі цього позову вже розглядався спір про розірвання договору довічного утримання, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини наявності чи відсутності перешкод у виконанні договору довічного утримання підлягають доказуванню в справі про розірвання договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод щодо права власності на квартиру, власником якої є ОСОБА_1, а саме не чинити ОСОБА_1 перешкод щодо потрапляння останньої у вказану квартиру. В іншій частині позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18, від 30 січня 2019 року у справі
№ 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19, від 16 червня
2020 року у справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не вирішив по суті питання щодо її позовних вимог в частині зобов`язання відповідачки не чинити їй перешкод щодо потрапляння у квартиру. Приймаючи до уваги, що дія договору довічного утримання не припинена, у тому числі щодо вимог, пов`язаних з правом власності, вимога позивачки до відповідачки в частині усунення перешкод щодо потрапляння у квартиру є одночасно і вимогами щодо виконання умов вказаного договору утримання.
Також зазначала, що вона не мала змоги подати зустрічний позов у справі
№ 756/1448/20 про розірвання договору довічного утримання, оскільки дізналася про неї після закінчення підготовчого провадження та розгляду справи по суті позовних вимог, проте в рамках розгляду вказаної справи подавала клопотання про об`єднання справ в одне провадження, яке не було розглянуте.
Вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з її позовними вимогами, які стосувалися як захисту її майнових прав (володіння, користування, розпорядження), як власника квартири, так і покладення обов`язків на відповідача щодо належного виконання нею умов договору довічного утримання.
Апеляційним судом було проігноровано її приватне право щодо власності на квартиру та цивільно-правового інтересу щодо усунення перешкод у здійсненні права власності на вказану квартиру, отриманого відповідно до договору довічного утримання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року до Верховного Суду поданий відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду пояснення на відзив на касаційну скаргу, а у вересні 2022 року заяву про приєднання доказів по справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, враховуючи свій вік, потреби за станом здоров`я та сімейними обставинами в утриманні та спілкуванні, вирішила скористатися роз`ясненнями ГО "Фонд допомоги Олени Орєхової" та 29 березня 2017 року уклала з позивачем договір довічного утримання, зареєстрований в реєстрі за №237.
Відповідно до умов договору позивачка взяла на себе зобов`язання сплачувати грошове утримання в розмірі 1000,00 - 1775,00 грн щомісячно, сплачувати комунальні послуги та виплатити одноразове грошове зобов`язання в розмірі 120 000,00 грн. В свою чергу відповідач зобов`язалася передати ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Також судами установлено, що за період з 29 березня 2017 року по серпень 2019 року договір довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року між позивачем та відповідачем виконувався належним чином.
В подальшому відповідач у справі, вважаючи, що позивачка не виконує умови договору довічного утримання звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом про його розірвання.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідачка категорично відмовилася впускати позивача у квартиру, яка належить позивачу та в якій довічно мешкає відповідач, встановила додаткові металеві двері, ключів від яких в позивачки немає, що підтверджується відповідними зверненнями до ГУНП в м. Києві Оболонське УП.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що її права як власника вказаної вище квартири та цивільно-правові інтереси щодо належного виконання догляду за ОСОБА_2 порушені, у зв`язку з чим просила усунути перешкоди у виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов`язання ОСОБА_2 належним чином виконувати умови договору довічного утримання та не чинити їй перешкод щодо потрапляння у квартиру та виконання умов договору довічного утримання.