ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/20417/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 (головуючий суддя Пашкіна С. А., судді: Ткаченко Б. О., Владимиренко С. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 (суддя Ващенко Т. М.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний реєстратор Васильківської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Ратмир-Соло", Приватне підприємство "Раном", ОСОБА_1
про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. У грудні 2021 року Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" (далі - ПАТ "МТБ Банк", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про визнання протиправними та скасування:
- наказу Мін`юсту від 10.07.2020 № 2377/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ від 10.07.2020 № 2377/5), яким задоволено повністю скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) від 05.06.2020 № С-16371 та скасовані рішення від 17.04.2020 № 52008647, № 52009355, прийняті державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світланою Олександрівною (далі - державний реєстратор Міюц С. О.);
- наказу Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ від 10.07.2020 № 2376/5), яким задоволено повністю скаргу Приватного підприємства "Раном" (далі - ПП "Раном") від 05.06.2020 № 16602-33-20 та скасовані рішення від 17.04.2020 № 52010255, № 52010631, прийняті державним реєстратором Міюц С. О.;
- наказу Мін`юсту від 16.07.2020 № 2438/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ від 16.07.2020 № 2438/5), яким задоволено повністю скаргу Приватного підприємства "Ратмир-Соло" (далі - ПП "Ратмир-Соло") від 05.06.2020 № 16776-33-20 та скасовані рішення від 17.04.2020 № 552009689, № 52010353, прийняті державним реєстратором Міюц С. О.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накази Мін`юсту прийняті з порушенням норм чинного законодавства, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Міюц С. О., як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП "Ратмир-Соло", ПП "Раном", Свічколап Н. П.
4. Разом з позовною заявою ПАТ "МТБ Банк" (далі - заявник) подало заяву про забезпечення позову шляхом:
1) зупинення до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дії наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5;
2) заборони до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" та вчинення дій щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно наступних об`єктів нерухомості:
- комплекс будівель і споруд загальною площею 2542,2 кв. м, розташований у місті Києві по вул. Хоткевича Гната, 13а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748946280000);
- квартир 95 загальною площею 149,4 кв. м, житловою площею 105,8 кв. м, розташована в місті Києві по вул. Сєченова, б. 7а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748961380000);
- будівля прирізного цеху загальною площею 1532,3 кв. м, розташована у місті Києві по вул. Деревообробній, б. 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748957780000).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.12.2021 заяву ПАТ "МТБ Банк" про забезпечення позову задовольнив. Зупинив до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5. Заборонив до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" та вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно наступних об`єктів нерухомості: комплекс будівель і споруд загальною площею 2542,2 кв. м, розташований у місті Києві по вул. Хоткевича Гната, 13а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748946280000); квартира 95 загальною площею 149,4 кв. м, житловою площею 105,8 кв. м, розташована в місті Києві по вул. Сєченова, б. 7а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748961380000); будівля прирізного цеху загальною площею 1532,3 кв. м, розташована у місті Києві по вул. Деревообробній, б. 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748957780000).
6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.08.2022 апеляційну скаргу Мін`юсту залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 - без змін.
7. Судові рішення мотивовані тим, що фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування реальної загрози нівелювання мети звернення з даним позовом до суду - визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5, адже навіть задоволення такого позову може нівелювати ефективність судового захисту, оскільки у разі повного виконання спірних наказів таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду, так як після скасування реєстраційних дій заявнику доведеться знову звертатися до суду з новими позовами.
8. Суди дійшли висновку, що такі заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними заходами із позовними вимогами, направленими на ефективне поновлення прав ПАТ "МТБ Банк".
9. При цьому суди зазначили, що також враховують співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідки зупинення дії наказів і заборони вчиняти дії.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
10. У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мін`юсту (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
11. Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
12. Скаржник вказує, що рішення про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії не потребує виконання; їх значення полягає у констатації факту правомірності або неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування, тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.
13. Мін`юст вважає, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову є аналогічними тим, що зазначені ПАТ "МТБ Банк" у позові та їх перевірка судом фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.
14. При цьому скаржник посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17, від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20.
15. Мін`юст зазначає, що заявником не було надано належних доказів того, що застосування обраних останнім заходів забезпечення позову дійсно призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів ПАТ "МТБ Банк" у разі задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного наказу.
16. Оскільки предметом спору є немайнові вимоги - визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій повинні були дослідити чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.
17. На думку Мін`юсту, оскаржувані судові рішення не містять нормативно-правового обґрунтування застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів.
18. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
19. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
22. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
23. За змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
24. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
25. Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
26. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
27. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
28. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
29. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
30. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
31. Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
32. Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
33. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
34. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
35. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21.
36. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.