Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 750/10880/21
провадження № 51-3105км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2022 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігів від 13 січня 2022 року
ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави вартість проведених у справі експертиз у розмірі 22 718,16 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За цим вироком установлено, що 09 жовтня 2020 року, близько 02:01, ОСОБА_7 керував автомобілем марки "RENAULT" модель "MEGANE SCENIC" реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Чернігові по вул. Рокосовського, на ділянці дороги з одностороннім рухом зі сторони вул. 1-го Травня в напрямку вул. Доценка.
Рухаючись у вказаному напрямку, по крайній лівій смузі проїзної частини дороги, поряд з будинком № 42-А по вул. Рокосовського у м. Чернігові, перевищуючи дозволену у населених пунктах швидкість руху транспортних засобів, а також таку, що дозволяє в темну пору доби зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, порушуючи вимогу, яка зобов`язує водіїв триматися правого краю проїзної частини, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинив транспортний засіб, не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_9, який переходив по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину вулиці Рокосовського, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля ОСОБА_7, і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті.
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 (б), 11.2, 11.5, 12.2, 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Чернігівський апеляційний суд вироком від 15 липня 2022 року вирок місцевого суду за апеляційними скаргами представника потерпілої та представника публічного обвинувачення в частині призначеного покарання скасував. Ухвалив новий вирок, за яким ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через його суворість
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував вирок місцевого суду і призначив покарання у виді позбавлення волі без застосування положень ст. 75 КК при цьому не навів переконливих мотивів свого рішення.
Також при визначенні виду і розміру покарання апеляційний суд не в повній мірі врахував обставини, які мають значення при призначенні покарання визначені
ст. 65 КК. Зокрема підзахисний повністю визнав себе винуватим у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надавав постійно матеріальну допомогу потерпілому під час його лікування на стаціонарі, не заперечував фактичних обставин справи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, одружений, має сталі соціальні зв`язки, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває.
Крім того, потерпіла відмовилася від цивільного позову, згідно висновку органу пробації виправлення підзахисного можливе без позбавлення або обмеження волі, він добровільно відшкодував завдану шкоду, обставини, які обтяжують покарання відсутні.
Також захисник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на таку обставину, як відсутність порушень правил дорожнього руху з боку потерпілого оскільки судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції проводився в порядку визначеному ч. 3 ст. 349 КПК і така обставина не встановлювалася.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника і просила її відхилити, посилаючись на те, що призначене ОСОБА_7 покарання повною мірою відповідає загальним засадам, визначеним ст. 65 КК, та його особі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, думку прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.
Зі змісту ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, зроблено на доказах, досліджених у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, утому числі на показаннях засудженого, який визнав винуватість у інкримінованому йому діянні.