Постанова
Іменем України
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 619/487/19
провадження № 51-5074км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 серпня
2021 року стосовно останнього в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220280000005, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Невинномиська російської федерації, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено йому за цим законом покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.
2. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року зазначений вирок залишено без змін.
3. Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
4. Так, 02 січня 2019 року приблизно о 01:00 ОСОБА_7, знаходячись у нежитловому приміщенні, що розташоване в АДРЕСА_2, де здійснює приватну підприємницьку діяльність ОСОБА_8, діючи умисно, реалізуючи раптово виниклий прямий умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, усвідомлюючи той факт, що він перебуває у громадському місці, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження раніше незнайомої йому ОСОБА_9 та супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка перебувала в цей час на робочій зміні в указаному приміщенні, став виражатися на адресу останньої нецензурною лайкою, чим принижував її честь та гідність.
5. Після цього ОСОБА_7, продовжуючи свої незаконні хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, вибив ногою дерев`яні дверцята, через які здійснюється вхід до робочого місця оператора ОСОБА_9, таким чином незаконно пошкодивши їх, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 910,00 грн, та, впритул наблизившись до ОСОБА_9, усвідомлюючи свою явну фізичну перевагу над нею, схопив її за волосся та потягнув до протилежної сторони приміщення, чим спричинив останній фізичний біль та заподіяв легкі тілесні ушкодження у виді садна на тильній поверхні правої кисті у ділянці проекції п`ятої п`ясної кістки з поширенням на правий променево-зап`ястковий суглоб у ділянці проекції ліктьового суглобу по задній поверхні.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи власний аналіз доказам у справі, вказує на те, що факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 . ОСОБА_7 не доведено, висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах, отриманих з порушенням вимог КПК України, а дії останнього неправильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки конфлікт між ним та потерпілою тривав кілька хвилин, громадський порядок порушено не було і в діях ОСОБА_7 відсутній хуліганський мотив, так як вони були зумовлені його особистими претензіями до ОСОБА_9 . Також зазначає про порушення апеляційним судом права обвинуваченого на безпосередню участь в апеляційному розгляді кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
7. Прокурор просила відхилити касаційну скаргу.
Мотиви Суду
8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
9. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
11. Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав. При перегляді судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
12. Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.