ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 321/814/20
провадження № 51-2612 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Запорізького апеляційного суду від 30 травня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080290000027 від 25 січня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 9 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 23 січня 2020 року близько 11:00 за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв`язку з її смертю, повторно викрали з неогородженої території домоволодіння на АДРЕСА_3 швелери довжиною 2 м і 3,5 м кожен, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 678,32 грн.
Також 24 січня 2020 року приблизно о 12:00 ОСОБА_6 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_10 та особою, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв`язку з її смертю, пройшли на огороджену територію домоволодіння на АДРЕСА_3, звідки таємно викрали брухт чорного металу загальною вагою 43 кг.
Надалі вищевказані особи за цією ж адресою проникли до будинку, звідки таємно викрали чавунну плиту пічного опалення і два компресори холодильника "Мінськ", а потім проникли до господарської будівлі на території цього домоволодіння, звідки також таємно викрали металеву бочку.
Своїми діями ОСОБА_6, ОСОБА_10 та особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв`язку з її смертю, заподіяли потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 1721,47 грн.
Крім того, ОСОБА_6, увійшовши до господарської будівлі з дозволу потерпілої ОСОБА_12, на АДРЕСА_4, повторно викрав звідти кутошліфувальну машинку марки "Einhell Bavaria", чим заподіяв цій потерпілій матеріальну шкоду на суму 595 грн.
Запорізький апеляційний суд 30 травня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задовольнив, скасував вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 9 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_6 у частині призначеного покарання та ухвалив свій, яким призначив йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Василівського районного суду Запорізької області від 19 серпня 2021 року остаточно призначено покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 4 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення стосовно засудженого ОСОБА_10 та особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв`язку з її смертю,у касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення на касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить змінити вирок апеляційного суду та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Вказує, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції ОСОБА_6 провину визнав у повному обсязі та у скоєному щиро розкаявся. Зазначає про те, що злочини, за які ОСОБА_6 засуджено за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 9 вересня 2021 року, вчинено ним до ухвалення вироку Василівським районним судом Запорізької області від 19 серпня 2021 року. У зв`язку з наведеним просить врахувати практику Верховного Суду та призначити ОСОБА_6 менш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Крім того, стверджує, що апеляційний суд не розглянув її клопотання від 30 травня 2022 року про відкладення апеляційного розгляду, чим порушив її право на участь у судовому засіданні.
На зазначену касаційну скаргу прокурор ОСОБА_13 подав заперечення, у яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів, викладених у ній, просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали подану касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні з огляду на позицію, висловлену засудженим і його захисником під час касаційного розгляду, просила залишити оскаржене судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до приписів ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оспорюються.
Водночас не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги захисника про те, що апеляційний суд порушив її право на участь у судовому засіданні, оскільки не розглянув її клопотання про відкладення судового засідання, яке відбулося 30 травня 2022 року.
При цьому положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України встановлено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.