ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 554/2887/21
провадження № 51-1882км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області, жителя
АДРЕСА_1 ), раніше не судимого на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2021 року
ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 30 січня 2021 року о 02:00, перебуваючи в розважальному закладі "Подіум" на вул. Гоголя, 38 у
м. Полтаві, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з іноземними студентами, умисно завдав потерпілому ОСОБА_9 одного удару передпліччям правої руки в ділянку голови. Потерпілий упав і вдарився головою об кахлеву підлогу, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, у виді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня з формуванням вогнища геморагічних забоїв лобних ділянок головного мозку, з розвитком субарахноїдального крововиливу, гематосинусу правої основної пазухи, перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, забійно-рваної рани м`яких тканин, підшкірної гематоми правої потиличної ділянки та гематоми м`яких тканин обличчя зліва.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2022 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без зміни.
Вимоги та доводи, викладені у касаційній скарзі
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у безпідставному застосуванні статей 66, 75 КК та потягло за собою призначення судом покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості. Зазначає, що суд, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК, безпідставно застосував приписи ст. 66 цього Кодексу. Вважає, що суд помилково врахував щире каяття засудженого, відшкодування потерпілому майнової і моральної шкоди, неправильно трактував позицію останнього щодо міри покарання, а також висновки органу пробації. Зазначає, що суд однобоко підійшов до оцінки тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, характеру і способу та не врахував матеріалів, що характеризують засудженого, його поведінки й позиції під час розслідування та розгляду справи. Покликається на те, що на позицію потерпілого здійснював вплив його роботодавець, який діяв на прохання знайомих засудженого. Також указує, що засуджений не надав документів про покупку ліків, а розписка потерпілого не містить підпису й була підписана під диктовку. Крім цього, прокурор зазначає, що даючи показання засуджений визнав лише причетність до злочину, проте не визнав своєї винуватості, тому в даному кримінальному проваджені неможливо вважати пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття. За твердженням касатора, суди не взяли до уваги, що засуджений у ході допиту викривався в брехні, перекладав вину на потерпілого, приховував факт володіння навичками єдиноборств, заперечував заподіяння навмисного сильного удару. Покликається, що характеристика засудженого долучена з порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) після судових дебатів, а також на момент її подання ОСОБА_7 не працював. Крім того, долучив повідомлення від Полтавського РУП ГУНП та ВОПП УПД ГУНП в Полтавській області згідно якого ОСОБА_7 з 24 лютого по 24 червня 2022 року не був залучений до чергування на блокпостах, не брав участі в патрулюванні м. Полтави та не входив до складу добровольчого формування територіальної громади "Доброволець".
Крім цього, ставить інші вимоги, що стосуються фактичних обставин.
Захисник ОСОБА_6 подав заперечення, в якому касаційну скаргу просить залишити без задоволення, а судове рішення ? без зміни. Посилається на те, що суд узяв до уваги всі фактичні дані, надав належну оцінку доказам та прийняв обґрунтоване рішення. Також зазначив, що засуджений, з 1 березня 2022 року по теперішній час, є учасником громадського формулювання "Доброволець" та залучався до охорони громадського порядку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений і захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили рішення апеляційної інстанції залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку захисника і засудженого, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі та запереченнях, матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, правильності установлення фактичних обставин кримінального провадження, а такождостовірності доказів, про що порушено питання в касаційній скарзі.