Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 308/5833/20
провадження № 61-4741 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "Агропромислова фірма "Леанка", Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, -керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України,
особа, яка подала касаційну скаргу, -заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Фазикош Г. В., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Агропромислова фірма "Леанка" (далі - ДП "АПФ "Леанка", державне підприємство), Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Середнянська СР) про визнання права постійного користування земельною ділянкою припиненим.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 12 листопада 2019 року виконавчим комітетом Середнянської СР (рішення № 58), на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 . На даний час вказаний будинок, знаходиться на земельній ділянці, площею 0,466 га, кадастровий номер 2124855500:10:027:0004, яка знаходиться у постійному користуванні
ДП "АПФ "Леанка".
У січні 2020 року він звертався з листом до директора державного підприємства про припинення останнім права постійного користування вказаною земельною ділянкою на підставі пункту "е" частини першої
статті 141 ЗК України (набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці),
у відповідь на який йому повідомлено, щозгідно зі статутом державного підприємства питання припинення права постійного користування земельною ділянкою має бути погоджено з органом управління підприємства. Крім того, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 1101-р ДП АПФ "Леанка" передано
до сфери управління Фонду державного майна України. Проте, останнім
не виконано юридичні процедури, які б дали можливість у межах повноважень погодити державному підприємству відмову від права постійного користування вказаною земельною ділянкою.
Позивач зазначав, що перехід права на будівлю і споруду є однією
із законних підстав виникнення права на землю у набувача об`єкта нерухомості. Можливість реалізації ним таких прав не може залежати
від того, чи виконано попереднім землекористувачем процедуру й порядок припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування. Юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.
З урахування наведеного, ОСОБА_1, посилаючись на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі
або споруди, статтю 120 ЗК України, пункт "е" частини першої статті 141
ЗК України, просив суд припинити право постійного користування державного підприємства вищевказаною земельною ділянкою.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 жовтня 2021 року у складі судді Бенци К. К. позов ОСОБА_1 задоволено. Припинено право постійного користування ДП "АПФ "Леанка" земельною ділянкою, площею 0,466 га, кадастровий номер 2124855500:10:027:0004, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, селище міського типу Середнє, урочище "Біля Вертольотної площадки".
Суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми ЗК України та ЦК України, вказав про те, що земельним та цивільним законодавством імперативно передбачено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Хоча указане безпосередньо й не закріплено
у загальному вигляді в законі, проте вбачається зі змісту статті 120
ЗК України, статті 377 ЦК України, інших норм права.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того,
що на спірній земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні державного підприємства, знаходиться належний позивачу на праві приватної власності житловий будинок. При цьому враховано принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, а також судову практику Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду у подібних справах.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
У березні 2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури
Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, як особи, яка не приймала участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 жовтня 2021 року та одночасно клопотання про поновлення строку
на апеляційне оскарження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року апеляційну скаргу керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 жовтня 2021 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання апеляційному суду доказів бездіяльності або невиконання повноважень органом, в інтересах якого прокурор звертався за захистом інтересів держави.
У квітні 2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури
Закарпатської області подав до апеляційного суду заяву на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що прокурором
не доведено факт обізнаності Фонду державного майна України
про наявність судового рішення у даній справі, яким припинено право постійного користування ДП "АПФ "Леанка" спірною земельною ділянкою, раніше, ніж про ухвалення такого судового рішення було повідомлено даний орган прокурором.
На момент подання прокурором апеляційної скарги (23 березня 2022 року) сам по собі факт незвернення Фонду державного майна України
із апеляційною скаргою не свідчить про неналежне виконання органом своїх функцій із захисту інтересів держави з урахуванням тієї обставини,
що цьому органу, який не брав участі у справі, повідомлено прокурором
про ухвалення судового рішення лише 18 березня 2022 року.
Тому прокурор, на думку суду апеляційної інстанції, не підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України, не довів наявність причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.
Апеляційним судом ураховано не тільки відсутність розумного строку
між повідомленням компетентного органу та часом звернення прокурора
до апеляційного суду, а також й необізнаність органу (Фонду державного майна України) про наявність оскаржуваного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2021 року у справі № 308/5833/20, незалучення його до участі у цій справі та недоведеність прокурором тієї обставини, що відповідним органом не вжито з моменту такої обізнаності заходів, спрямованих на захист інтересів держави шляхом самостійного оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанцій врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 травня 2020 року у справі
№ 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), щодо обов`язку прокурора обґрунтувати та довести підстави представництва інтересів держави в суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року, у якій, посилаючись
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У листопаді 2022 року прокурор подав пояснення у справі, які направлено іншим учасникам справи.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги
та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури
про зупинення виконання рішення суду першої інстанції та дії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2022 року клопотання Фонду державного майна України про поновлення строку на подачу відзиву задоволено частково. Продовжено Фонду державного майна України строк на подачу відзиву.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відмовлено
у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської обласної прокуратурипро розгляд справи за участю сторін, про повідомлення дати, часу та місця розгляду справи. Справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга прокурора мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що прокурор не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України, не довів наявності причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, й помилково повернув апеляційну скаргу прокурору, не врахувавши, при цьому, правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у подібних справах.
Зазначає, що у даному спорі прокурор в інтересах держави в особі відповідного органу звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, а не до суду першої інстанції з позовною заявою, що має свої особливості, у першу чергу, пов`язані зі строком подання заяви.
Посилаючись на відповідні правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, вказує, що часовий проміжок, який минув
між повідомленням органу та поданням позову у справі, не завжди
є вирішальним у питанні дотримання прокурором положень статті 23
Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року
у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), має визначатися
з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно
у часовому аспекті.
Крім того, із матеріалами цивільної справи прокурор ознайомився
21 лютого 2022 року, а через три дні на території України введено правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти й зараз, що також вплинуло
на процес офіційного листування прокуратури з Фондом державного майна України щодо подання апеляційної скарги у даній справі. Факт того,
що прокурор не отримав відповідь органу на повідомлення про здійснення представництва його інтересів у суді не свідчить про відсутність підстав
для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідного органу.
Прокурор попередньо, до звернення до суду, повідомив орган про подання апеляційної скарги. При цьому спір стосується порушення принципів земельного законодавства щодо охорони і раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та їх пріоритетності, непорушності права постійного користування земельною ділянкою державним підприємством, суб`єктом управління якого є Фонд державного майна України, який фактично самоусунувся від обов`язку захисти інтереси держави у спірних правовідносинах.
Прокурор також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду фактично не зазначено правову підставу для повернення апеляційної скарги заявнику, так як суд апеляційної інстанції обмежився загальним посиланням на статтю 357 ЦПК України, не вказавши, з якої саме підстави, передбаченої указаною нормою процесуального закону, повернуто апеляційну скаргу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року Фонд державного майна України подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому викладено аргументи на підтримку доводів касаційної скарги прокурора.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "АПФ "Леанка", Середнянської СР про визнання права постійного користування земельною ділянкою припиненим (а. с. 4-39).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, припинено право постійного користування ДП "АПФ "Леанка" земельною ділянкою,
площею 0,466 га, кадастровий номер 2124855500:10:027:0004,
що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, селище міського типу Середнє, урочище "Біля Вертольотної площадки"
(а. с. 132-137).
У грудні 2021 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області про ознайомлення з матеріалами цивільних справ, у тому числі, справи № 308/5833/20 (а. с. 140).
Із матеріалами цивільної справи № 308/5833/20 прокурор ознайомився
21 лютого 2022 року (а. с. 140 зворот).
23 березня 2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури
Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, як особи, яка не приймала участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 жовтня 2021 року та одночасно клопотання про поновлення строку
на апеляційне оскарження (а. с. 142-154).
До апеляційної скарги прокурором додано повідомлення, яке направлено Фонду державного майна України 18 березня 2022 року, про представництво прокуратурою інтересів органу в порядку статті 23 Закону України
"Про прокуратуру" (а. с. 161-162).
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року вказану апеляційну скаргу керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків (а. с. 166-169).
У квітні 2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури
Закарпатської області подав до апеляційну скаргу заяву на усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 175-181).
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику (а. с. 187-193).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,
частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного
у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи
чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної
в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно
до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода
на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через
її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року
у справі № 761/3884/18, провадження № 14-36цс19).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено,
що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді
у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України
"Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.