Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 501/4019/21-ц
провадження № 61-9103 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства"Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі -
ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ") про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
Позовна заява мотивована тим, щорішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 грудня 2020 року (справа № 501/2883/20-ц) визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов`язки директора
ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" Попова О. М. № 260/0-33 від 28 липня 2020 року про її звільнення з посади управителя ресторану "Готельного комплексу "Моряк" ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників. Її поновлено на посаді управителя ресторану "Готельного комплексу "Моряк" ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ". Стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за один місяць. Судове рішення набрало законної сили.
Додатковим рішенням Іллічівського міського суду Одеської області
від 05 січня 2021 року стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу
у розмірі 27 914 грн 40 коп.
Позивач зазначала, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області про поновлення її на роботі було ухвалено 02 грудня 2020 року, а наказ про поновлення роботодавцем видано лише через 2 місяці - 02 лютого 2021 року. Вважала, що відповідачем не забезпечено негайного виконання рішення суду, що є підставою для притягнення його до відповідальності шляхом стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі
№ 501/2883/20 у розмірі 12 406 грн 40 коп.
Короткий рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 14 грудня 2021 року у складі судді Смирнова В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду
у справі № 501/2883/20 у розмірі 12 406 грн 40 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не виконувалось рішення суду про поновлення на роботі, яке було допущено до негайного виконання, що відповідно до статті 236 КЗпП України
є підставою для стягнення з нього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі. При цьому посилався на відповідний висновок Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу ДП "Морський торговельний порт"Чорноморськ" задоволено частково. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 грудня 2021 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, встановивши, що з наказом № 25-К від 02 лютого 2021 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 була ознайомлена 03 лютого 2021 року, а з позовом звернулася до суду лише 22 жовтня 2021 року. Отже, позивачкою пропущено тримісячний строк, який передбачений статтею 233 КЗпП України. Поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні. При цьому посилався на відповідну правову позицію Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження
у справі, яка в силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України
є малозначною, проте касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, з якими суд касаційної інстанції погодився. Витребувано її матеріали з Іллічівського міського суду Одеської області.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у позові через пропуск строку позовної давності, так як звернення позивача до суду з позовом про стягнення належного йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не обмежується будь-яким строком. Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. При цьому посилалася на відповідну правову позицію Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 грудня 2020 року (справа № 501/2883/20-ц) позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ в. о. директора ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" Попова О. М. № 260/0-33 від 28 липня
2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади управителя ресторану "Готельного комплексу "Моряк" ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді управителя ресторану "Готельного комплексу "Моряк" ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ".
Стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду
у розмірі 5 000 грн, судові витрати у розмірі 2 102 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за один місяць. У задоволенні решти вимог - відмовлено (а. с. 9-19).
Додатковим рішенням Іллічівського міського суду Одеської області
від 05 січня 2021 року стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27 914 грн 40 коп. (а. с. 20-22).
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційні скарги ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" залишено без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області
від 02 грудня 2020 року та додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 січня 2021 року залишено без змін (а. с. 23-29).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. від 14 вересня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 грудня 2020 року, додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 липня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,відмовлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України(малозначна справа, провадження № 61-14508ск21) (а. с. 30-32).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.