1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа №420/4179/19

касаційне провадження № К/9901/21304/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Косцова І.П.; судді - Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)

у справі № 420/4179/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "САУТ ПАРК"

до Головного управління ДФС в Одеській області,

Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "САУТ ПАРК" (далі - ТОВ "ПІІ "САУТ ПАРК"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області; відповідач-1; контролюючий орган) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ ДКС України в Одеській області; відповідач-2; орган казначейської служби), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року № 0000031202 та від 14 січня 2019 року № 000021202; визнати протиправними вчинені 27 січня 2019 року відповідачем-1 на виконання неправомірного податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року № 000021202 дії, які полягають у списанні штрафу в сумі 2290,00 грн з особового рахунку ТОВ "ПІІ "САУТ ПАРК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області неправомірно списані 27 січня 2019 року з особового рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 2290,00 грн; стягнути з Державного бюджету України через відповідача-2 суму бюджетного відшкодування в розмірі 9161,00 грн.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07 жовтня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року № 0000031202 та від 14 січня 2019 року № 0000021202. Визнав протиправними вчинені контролюючим органом 27 січня 2019 року на виконання неправомірного податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року № 0000021202 дії, які полягають у списанні штрафу в сумі 2290,00 грн з особового рахунку ТОВ "ПІІ "САУТ ПАРК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - не додано документ про сплату судового збору.

Внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2019 року повернув її контролюючому органу.

30 червня 2020 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, ГУ ДФС в Одеській області повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував контролюючому органу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали зазначити підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та надати докази сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС в Одеській області подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору. Зокрема, контролюючий орган посилався на те, що був позбавлений можливості вчасно виконати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у зв`язку з відсутністю фінансування.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 липня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач-1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року та направити справу для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС в Одеській області посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року.

Верховний Суд ухвалою від 26 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1.

11 листопада 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту