ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року
м. Київ
справа №480/2418/19
касаційне провадження № К/9901/20304/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (головуючий суддя - Григоров А.М.; судді - Подобайло З.Г., Бартош Н.С.)
у справі № 480/2418/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш"
до Головного управління ДПС у Сумській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області
про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості бюджету,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач 1, контролюючий орган), Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області (далі - відповідач 2) з позовом про зобов`язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку, шляхом включення відомостей про наявність у платника податку на додану вартість податкового кредиту у сумі 1 598 591,00 грн та стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 741 313,00 грн.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2019 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач 1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу повернув контролюючому органу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Сумській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення норм процесуального права. При цьому наголошує на застосуванні Другим апеляційним адміністративним судом при постановленні оскаржуваної ухвали формального підходу.
Верховний Суд ухвалою від 30 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача 1.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії судом апеляційної інстанції) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії судом апеляційної інстанції) передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.