РІШЕННЯ
Іменем України
15 грудня 2022 року
м. Київ
справа №990/129/22
адміністративне провадження № П/990/129/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Данилевич Н.А., Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо нормативного невизначення порядку дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або учасників кваліфікаційного оцінювання суддів у ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди у межах кваліфікаційного оцінювання суддів виникли обставини, що значно ускладнюють або навіть унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від волі судді, за станом здоров`я тощо;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести зміни до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03.11.2016 №143/зп-16 (далі - Положення), щодо унормування порядку дій учасника кваліфікаційного оцінювання суддів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди у межах кваліфікаційного оцінювання суддів виникли обставини, що значно ускладнюють або унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від його волі, за станом здоров`я тощо;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести зміни до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС України від 04.11.2016 №144/зп-16 (далі - Порядок), щодо унормування порядку дій учасника кваліфікаційного оцінювання суддів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання суддів виникли обставини, що значно ускладнюють або унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від його волі, за станом здоров`я тощо;
- стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь позивача судові витрати по справі.
Стислий виклад доводів позивача та заперечень відповідача
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нормами спірних Положення та Порядку не визначено механізму дій у ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання виникли обставини, що значно ускладнюють або навіть унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від його волі, за станом здоров`я тощо.
3. Позивач зазначає, що відсутність нормативно визначеного порядку дій у подібній ситуації та попередження з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про те, що у випадку залишення місця проведення іспиту такий суддя отримає нуль балів та буде вважатися таким, що не склав іспиту може призвести до недотримання справедливого балансу між результатом, на досягнення якого спрямоване проведення оцінювання здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, та фактичною оцінкою, яку суддя може отримати з урахуванням викладених обставин, які не дозволяють об`єктивно встановити відповідність судді визначеним у законі критеріям оцінювання.
4. Позивач стверджує, що відсутність означеного нормативного регулювання є бездіяльністю відповідача, який необхідним чином не врегулював та у межах своєї компетенції у розумні строки нормативно не визначив порядок дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або учасників кваліфікаційного оцінювання суддів у ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання суддів виникли обставини, що значно ускладнюють або унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від його волі, за станом здоров`я тощо.
5. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що такі прогалини у нормативному регулюванні процедури кваліфікаційного оцінювання можуть мати результатом неправомірний висновок Комісії щодо нездатності судді здійснювати професійну діяльність та щодо невідповідності його займаній посаді, навіть за умов недотримання при цьому процедурної справедливості. На думку позивача, в контексті порушеного питання ані Положення, ані Порядок не у повній мірі відповідають вимогам щодо якості нормативно-правового акту як складової принципу верховенства права.
6. Відзиву на позовну заяву Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не подано.
Рух справи в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 для розгляду справи №990/129/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Губська О.А., Данилевич Н.А., Калашнікова О.В., Мельник-Томенко Ж.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2022 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів. Витребувано від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України належним чином засвідчену копію Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердження ВККС України від 03.11.2016 №143/зп-16 (в редакції рішення ВККС України від 13 лютого 2018 року №20/зп-18), а також належним чином засвідчену копію Порядку проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС України 04 листопада 2016 року №144/зп-16 (у редакції рішення ВККС України 13.02.2018 №20/зп зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Комісії від 02.10.2018 №210/зп-18 та від 18 жовтня 2018 №229/зп-18).
9. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
10. 14 грудня 2022 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
11. Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у судове засідання 14.12.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
13. Указом Президента України від 16.04.2010 №544/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду Овідіопольського районного суду Одеської області.
14. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 стосовно позивача призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді.
15. Позивач стверджує, що під час проходження ним тестування в межах кваліфікаційного оцінювання виникли обставини, за яких він відчув збільшення артеріального тиску та певний розлад зору, однак навіть за таких умов він був змушений продовжувати відповідати на тестові запитання, оскільки у випадку залишення місця проведення іспиту він отримав би нуль балів та вважався таким, що не склав іспиту. Зазначає, що вказані обставини, які були результатом відсутності нормативно визначеного порядку дій у подібній ситуації, викликали в нього додаткові стресові реакції.
16. Не погоджуючись з відсутністю правового регулювання описаної ним ситуації, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом.
17. Судом також встановлено, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів щодо діяльності органів суддівського самоврядування" від 16.10.2019 №193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 07.11.2019.
Оцінка доказів, застосування норм права та мотиви прийнятого рішення
18. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, дійшов таких висновків.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Звертаючись з цим позовом, ОСОБА_1 стверджує, що ані Положення, ані Порядок не у повній мірі відповідають вимогам щодо якості нормативно-правового акту як складової принципу верховенства права, а сам позов спрямований на усунення прогалин у нормативному регулюванні процедури кваліфікаційного оцінювання.
21. Так, відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Положення неявка судді для проходження кваліфікаційного оцінювання у встановлені Комісією строки за відсутності поважних причин такої неявки є підставою для ухвалення рішення про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді або невідповідності судді займаній посаді.
Поважними причинами неявки судді для проходження кваліфікаційного оцінювання є обставини, настання яких не залежить від волі судді і які перешкоджають участі судді у кваліфікаційному оцінюванні та підтверджується відповідними документами.
Про причини неявки суддя зобов`язаний письмово повідомити Комісію протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу або припинення дії обставин, які були причиною неявки на кваліфікаційне оцінювання, а також звернутися до Комісії з письмовою заявою для встановлення строків проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання.
Неявка судді (кандидата на посаду судді) для проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді не перешкоджає проведенню конкурсу та є підставою припинення проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання.
Непідтвердження суддею відповідності займаній посаді в силу неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання без поважних причин є підставою для внесення Комісією до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення судді з посади.
22. Згідно з підпунктом 7 пункту 6 глави 1 розділу ІV Порядку під час складання іспиту учасникам забороняється залишати приміщення для проведення іспиту без дозволу уповноваженого представника.
23. Таким чином, за доводами позивача, у процедурі проведення кваліфікаційного оцінювання суддів не передбачено вирішення ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди у межах кваліфікаційного оцінювання суддів виникли обставини, що значно ускладнюють або унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від його волі.
24. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
25. На виконання вказаного Закону Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення від 03.11.2016 №143/зп-16, яким затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
26. Також, на виконання вказаного Закону Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення від 04.11.2016 №144/зп-16, яким затверджено Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
27. Тобто, процедуру кваліфікаційного оцінювання та складання іспиту суддями регламентують два вищезазначені нормативно-правові акти.
28. Колегія суддів враховує доводи позивача про те, що нормами спірних Положення та Порядку не визначено механізму дій у ситуації, якщо після початку іспиту або проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання виникли обставини, що значно ускладнюють або навіть унеможливлюють продовження їх проходження суддею з будь-яких причин, які не залежать від його волі, за станом здоров`я тощо, та вважає за необхідне зазначити, що про описані позивачем недоліки нормативного регулювання проведення кваліфікаційного оцінювання суддів вже неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема у рішеннях від 14.07.2021 у справі №9901/260/19 та від 05.08.2021 у справі №9901/1/19.
29. Так, Верховний Суд звертав увагу, що нормами Положення №143 не передбачено можливості залишити іспит в разі погіршення стану здоров`я чи фізичної неможливості виконати іспит, як і не врегульовано вирішення таких ситуацій самою Комісією.
30. Тобто в Положенні №143 передбачено можливість завчасного повідомлення Комісії про причини неявки на кваліфікаційне оцінювання, але відсутній чіткий механізм її повідомлення про неможливість, зокрема, за станом здоров`я складати іспит, для проходження якого учасник прибув, як і не визначено підстав, за яких особа має право заявити клопотання про відкладення кваліфікаційного оцінювання вже під час його проходження, адже обставина неприбуття учасника не створює для Комісії обов`язку з відкладення кваліфікаційного оцінювання.
31. В той же час, суттєві вади здоров`я особи можуть унеможливлювати проходження нею кваліфікаційного оцінювання, тобто бути однією з ознак обставин непереборної сили (vis major) - надзвичайною або невідворотною за таких умов подією (що підтверджена належними доказами), яка є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов`язана із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. В такому випадку матиме місце непряма дискримінація - коли внаслідок застосування зовні нейтральних правил певна особа опиняється в гіршому становищі, порівняно з іншими.