ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 903/989/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Карплюк П.М.,
відповідача - Боричевський В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Волинської області
у складі судді Вороняк А. С.
від 22.06.2022 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Миханюк М. В., Коломис В. В., Саврій В. А.
від 06.09.2022
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"
про стягнення 5 111 038,92 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" про стягнення 5 111 038,92 грн, з яких: пеня у розмірі 977 488,93 грн, 3% річних у розмірі 228 899,99 грн, інфляційні втрати у розмірі 236 764,19 грн та штраф у розмірі 3 667 885,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання умов договору № 0509-02041 від 04.06.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії в частині своєчасної оплати даних послуг.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
04.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі) та Приватним акціонерним товариством "Волиньобленерго" (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від № 0509-02041 (далі - договір).
Згідно із пунктом 1.1 договору оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: - плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених оператором системи передачі повідомлень щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий місяць; - визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.
Пунктом 5.1 договору визначено, що планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт-год).
Пунктом 6.2 договору установлено поетапний порядок здійснення розрахунку: - 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів: - 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; - 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; - 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду; - 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед.
Відповідно до пункту 6.3 договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: - передає оператору системи передачі письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; - сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
Згідно із пунктом 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з оператором системи передачі за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який оператор системи передачі надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документ в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 6.6 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від оператора системи передачі за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення оператору системи передачі повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає оператору системи передачі повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку оператор системи передачі має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, оператор системи передачі (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання оператором системи передачі цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання оператором системи передачі зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
Згідно із підпунктом 1 пункту 7.1 договору оператор системи передачі має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Цьому праву оператора системи передачі кореспондує встановлений підпунктом 3 пункту 9.3 договору обов`язок користувача здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.
Акти приймання-передачі послуги відповідачем: за червень 2020 року від 30.06.2020 отримано - 22.07.2020, оплачено- 17.07.2020; за липень 2020 від 31.07.2020 отримано 20.08.2020, оплачено 14.08.2020; за серпень 2020 від 31.08.2020 отримано 21.09.2020, оплачено 30.09.2020 (з простроченням 5 днів); за вересень 2020 від 30.09.2020 отримано 02.11.2020, оплачено 30.10.2020; за жовтень 2020 від 31.10.2020 отримано 20.11.2020, оплачено 30.11.2020 (з простроченням 4 дні); за листопад 2020 від 30.11.2020 отримано 28.12.2020, оплачено 11.01.2021 (з простроченням 10 днів); за грудень 2020 від 31.12.2020 отримано 25.01.2021, оплачено 29.01.2021; за січень 2021 від 31.01.2021 отримано 22.02.2021, оплачено 26.02.2021; за лютий 2021 від 28.02.2021 отримано 22.03.2021, оплачено 31.03.2021 (з простроченням 5 днів); за березень 2021 від 31.03.2021 отримано 26.04.2021, оплачено 30.04.2021; за квітень 2021 від 30.04.2021 отримано 21.05.2021, оплачено 31.05.2021 (з простроченням 4 дні); за травень 2021 від 31.05.2021 отримано 22.06.2021, оплачено 30.06.2021 (з простроченням 4 дні); за червень 2021 від 30.06.2021 отримано т 19.07.2021, оплачено 30.07.2021 (з простроченням 7 днів).
Також між сторонами було підписано акти коригування: від 23.09.2020 до акту від 29.02.2020 приймання-передачі, який отримано відповідачем 30.09.2020, оплачено 21.10.2020 (з простроченням 15 днів); від 29.09.2020 до акту від 31.03.2020 приймання-передачі, який отримано відповідачем 16.10.2020, оплачено 29.10.2020 (з простроченням 7 днів); від 21.12.2020 до акту від 31.07.2020 приймання-передачі, який отримано відповідачем 04.01.2021, оплачено 20.01.2021 (з простроченням 12 днів).
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.06.2022 у справі № 903/989/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022, позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 61 777,27 грн, з яких: 41 170,55 грн пені, 18 472,84 грн 3% річних, 2 133,88 грн інфляційні втрати. У задоволенні решти позову про стягнення 5 049 261,65 грн, з яких 3 667 885,81 грн штрафу, 936 318,38 грн пені, 210 427,15 грн 3% річних та 234 630,31 грн інфляційних втрат - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- суми поетапної оплати на яких фактично ґрунтуються вимоги позивача, є фактично прогнозованими плановими обсягами надання послуги, але не є простроченою заборгованістю відповідача, на яку може бути нарахований штраф та пеня. За таких обставин, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3667885,81 грн та пені в сумі 936318,38 грн, які нараховані на прогнозовані планові обсяги надання послуги є безпідставними, а отже не підлягають задоволенню;
- з огляду на те, що акти прийому-передачі за серпень, жовтень, листопад 2020 року, лютий, квітень-червень 2021 року були оплачені з порушенням строку передбаченого пунктом 6.5 договору, позивач правомірно нарахував пеню за порушення фактичних платежів в сумі 82 341,10 грн;
- враховуючи, що період прострочення відповідача був незначним (4-15 днів), сума основного боргу відповідачем сплачена повністю, доказів заподіяння збитків позивачу простроченням оплати не подано, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій підлягає задоволенню частково, а саме пеня у розмірі 82 341,10 грн підлягає зменшенню на 50%;
- перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про вірність здійсненого розрахунку та правомірність заявлених до стягнення (за фактичні платежі) 2133,88 грн інфляційних втрат та 18472,84 грн 3% річних;
- щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат в сумі 234 630,31 грн та 3 % річних в сумі 210 427,15 грн на поетапну оплату, яка фактично є прогнозованими плановими обсягами надання послуги, але не є простроченою заборгованістю відповідача, на яку може бути нараховано інфляційні втрати та 3 % річних, то дані суми не підлягають стягненню з відповідача.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.06.2022 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 3 667 885,81 грн, пені у розмірі 936 318,38 грн, інфляційних втрат у розмірі 234 630,31 грн, 3% річних у розмірі 210 427,15 грн та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме суди не врахували правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, щодо порядку оплати вартості послуг з передачі електричної енергії згідно із договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5. Позиція Верховного Суду
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Причиною виникнення даного спору стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором в частині своєчасної оплати послуги з передачі електричної енергії.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини 2 статті 11, частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.