1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/8964/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.,

за участю представників:

позивача - Кізленко В. А.

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/8964/20

за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (відповідач) про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

2. Разом з цим, ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позов до ДК "Укрспецекспорт" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про розірвання укладеного сторонами договору комісії № 4-109-D/K-18 від 13.08.2018.

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" грошові кошти в розмірі 39 101 214,85 грн, комісію в розмірі 5 806 368,09 грн. Розірвано договір комісії № 4-109-D/K-18 від 13.08.2018, укладений між ДК "Укрспецекспорт" та ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському". У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 скасовано в частині відмови в задоволенні вимоги ДК "Укрспецекспорт" про стягнення з ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" 52 253 700,91 грн збитків та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовної вимоги. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 910/8964/20 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 910/8964/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" 52 253 700,91 грн збитків. Справу № 910/8964/20 у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/8964/20 залишено в силі.

Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи

6. Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (позивач за первісним позовом) звернулась до Суду із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 4 472 081,89 грн, яка складається з:

- 10 000 Євро (що еквівалентно 365 247 грн) - вартість представництва в суді касаційної інстанції, відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 Додаткової угоди № 6 від 06.01.2022;

- 449 075,83 грн - 1% від суми в розмірі 44 907 583,94 грн, яка присуджена до стягнення судом першої інстанції і залишеної в силі судом апеляційної інстанції, відповідно до п.п.3.2.2. п.3.2 Додаткової угоди № 6 від 06.01.2022;

- 3 657 759,06 грн - 7% від суми в розмірі 52 253 700,91 грн, яка присуджена до стягнення судом апеляційної інстанції, відповідно до п.п.3.2.2. п.3.2 Додаткової угоди № 6 від 06.01.2022.

7. Від ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" (відповідач за первісним позовом) надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат до 0,00 грн, у якому останній заперечив проти задоволення заяви ДК "Укрспецекспорт" зазначивши, що сума заявлених позивачем адвокатських витрат в розмірі понад чотири мільйона гривень за розгляд справи в суді касаційної інстанції не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, з урахуванням обставин цієї справи та особливостей розгляду справ судом касаційної інстанції.

Щодо суті поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

8. За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

9. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

10. Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

11. Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

13. Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

14. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

15. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

16. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

18. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

19. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

20. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).


................
Перейти до повного тексту