ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 332/1656/21
провадження № 51-3006км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Запорізького апеляційного суду від
29 червня 2022 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня
2013 року за ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, і на підставі статей 75, 76 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання
з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Запорізький апеляційний суд 29 червня 2022 року скасував зазначений вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_6 призначив покарання за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Крім того, суд виключив із вироку місцевого суду посилання як на обставину, що обтяжує покарання, на рецидив злочину.
Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він
21 березня 2021 року близько 20:30 умисно, повторно, перебуваючи поряд із будинком № 32 на вул. Радіаторній у м. Запоріжжі, відкрито викрав у ОСОБА_8 4800 грн та 500 доларів США.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить змінити вирок апеляційного суду
і звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням. Вважає, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду в частині застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК, належним чином не мотивував своїх висновків та не навів переконливих і обґрунтованих підстав, які б свідчили про необхідність призначення її підзахисному реального покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства.
Прокурор подав заперечення на касаційну скаргу захисника, у якому просить вирок апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. Вказує, що суд апеляційної інстанції врахував усі обставини кримінального провадження та обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Зазначає, що підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК немає.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та сам засуджений підтримали доводи касаційної скарги і просили її задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив її залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без змін.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.