Постанова
Іменем України
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 369/9429/18
провадження № 61-15329св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Приватне підприємство "Агрофірма - Додола",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_3, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року у складі судді Пінкевич Н. С., до якої включено скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Приватне підприємство "Агрофірма - Додола" (далі - ПП "Агрофірма - Додола"), про поділ майна подружжя.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 05 вересня 2012 року. Від цього шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У сторін у справі спільне життя не склалось, вони проживають окремо. Позивач наголошувала, що вона має намір розірвати шлюб. На її утриманні залишалась дитина.
За час перебування у шлюбі подружжям набуто майно: критий тік за літ. "Г" загальною площею 853,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак
НОМЕР_1 ; автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 ; частка у статутному капіталі ПП "Агрофірма-Додола". Крім того, за час шлюбу
в АТ "Райффайзен Банк Аваль" були відкриті депозитні рахунки, на яких зберігались грошові кошти.
Сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна подружжя, тому таке майно підлягає поділу в судовому порядку.
Під час поділу майна ОСОБА_1 просила врахувати те, що сторони
у справі почали проживати однією сім`єю в її квартирі. З 2013 року, коли відповідач був безробітним, вона одна працювала та забезпечувала їх сім`ю. Частка
у статутному капіталі ПП "Агрофірма-Додола" придбана за її рахунок, а відповідач на цей час не мав заробітку. Саме вона, розуміючись на агробізнесі, хоч і офіційно не займала жодної посади на підприємстві, вирішувала всі питання закупівлі насіння, засобів захисту рослин, обладнання, техніки, домовлялась про збут товару, тощо. Натомість відповідач ніде не працював та лише в 2017 році офіційно працевлаштувався на підприємство, отримував заробітну плату в розмірі 7 000,00 грн. Під час спільного проживання, відповідач постійно її зраджував. Після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 за їх спільні кошти придбав автомобіль своїй коханці, намагаючись приховати обсяг спільно нажитого ними майна. На її утриманні перебуває їх спільна дитина. Відповідач не надає коштів на утримання дитини та не бере участі в її вихованні. Тому, позивач просила під час поділу майна подружжя відступити від принципу рівності часток, виділивши їй у власність більшу частину майна.
ОСОБА_1 просила здійснити поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, наступним чином:
виділити їй у особисту приватну власність: житловий будинок загальною площею 145,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 3222486601:01:031:5297 за адресою:
АДРЕСА_2 ; автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 ; ѕ частини частки у розмірі 50 % від статутного капіталу ПП "Агрофірма - Додола", що становитиме 37,5 % від частки статутного капіталу ПП "Агрофірма - Додола" або стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію цієї частки, виходячи із реальної вартості активів підприємства на день пред`явлення позову; 50 % усіх сум, що знаходяться на депозитних рахунках ОСОБА_2 ;
виділити у особисту приватну власність ОСОБА_2 : критий тік літ. "Г" загальною площею 853,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 частини частки у розмірі 50 % від статутного капіталу ПП "Агрофірма - Додола", що становитиме 12,5 % від частки статутного капіталу підприємства, або залишити у власність відповідача усю частку у розмірі 50 % від статутного капіталу ПП "Агрофірма - Додола", якщо він погодиться виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ѕ частки у розмірі 50 % від статутного капіталу ПП "Агрофірма - Додола", виходячи із реальної вартості активів підприємства на момент пред`явлення позову; 50 % усіх сум, що знаходяться на депозитних рахунках ОСОБА_2 .
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 третя особа -ПП "Агрофірма - Додола", про поділ майна подружжя.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_1, сторони мають спільного сина ОСОБА_4, 2012 року народження. Шлюбні відносини через аморальну поведінку дружини та її спосіб життя між ними припинені 01 березня 2018 року.
За час шлюбу ОСОБА_1 працювала, але коштів він від неї не отримував, їхню сім`ю забезпечував лише він. В інтересах сім`ї ним в ПП "Агрофірма - Додола" отримувались грошові кошти як позика. Ці кошти витрачались на придбання майна, одягу, харчування, відпочинок, тощо. Станом на листопад 2018 року борг ОСОБА_2 перед ПП "Агрофірма - Додола" становив 1 382 643,00 грн.
Позивач за зустрічним позовом зазначав, що з 2008 року він постійно вкладав свої особисті кошти в ПП "Агрофірма - Додола" на загальну суму приблизно 450 000,00 грн. Частку в статутному капіталі підприємства він придбав ще до шлюбу з ОСОБА_1, тому ця частка є його особистою власністю. Також його особистою власністю є критий тік, право власності на який він набув ще у серпні 2001 року. Таким чином, вказане майно не підлягає поділу між сторонами у справі.
ОСОБА_2 вказував, що за час шлюбу подружжям були придбані житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 у рівних частинах - по Ѕ частини, тому це майно перебуває у спільній частковій власності та не може бути між ними поділено.
У період зареєстрованого шлюбу подружжям за спільні кошти придбано два автомобілі. Згоди щодо їх поділу сторони досягти не можуть. Тому автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, слід виділити йому у власність, а автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, -
ОСОБА_1, та стягнути з нього різницю у вартості автомобілів в розмірі 276 550,00 грн.
Позивач за зустрічним позовом зазначав, що у нього відсутні будь-які кошти на рахунках в АТ "Райффазен Банк Аваль".
ОСОБА_2 просив:
визнати за ним право особистої власності на частку у статутному капіталі
ПП "Агрофірма - Додола" в розмірі 50 %;
визнати за ним право особистої власності на критий тік за літ. "Г" загальною площею 853,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
виділити йому у приватну власність автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
виділити у особисту приватну власність ОСОБА_1 автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
стягнути з нього на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю автомобілів в розмірі 276 550,00 грн.
У квітні 2019 року ОСОБА_2 уточнив зустрічні позовні вимоги. Зазначав, що він допустив арифметичну помилку, оскільки загальна вартість спірних автомобілів становить 1 112 950,00 грн: вартість автомобіля Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, - 694 750,00 грн, вартість автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2,- 418 200,00 грн. Тому різниця між вартістю автомобілів, яку необхідно стягнути з нього як компенсацію, становить 138 275,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1,третя особа -ПП "Агрофірма - Додола", про поділ майна подружжяприйнято до розгляду в одному провадженні разом із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа -ПП "Агрофірма - Додола", про поділ майна подружжя.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, на Ѕ частину автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, на Ѕ частину критого току за літ. "Г" загальною площею 853,00 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину автомобіля Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, на Ѕ частину автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, на Ѕ частину критого току за
літ. "Г" загальною площею 853,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та вимог зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що сторони не надали доказів стосовно придбання спірних автомобілів і току за час їх перебування у зареєстрованому шлюбі, але за особисті кошти одного з подружжя. Наявність в одного із подружжя доходу не може ототожнюватись з особистими коштами. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні автомобілі та тік є спільним майном подружжя. Також суд вказав, що ОСОБА_2 не доведено факт придбання критого току ще в 2001 році, тобто до реєстрації шлюбу.
Зважаючи на те, що сторони не погодили вартість спірного майна (автомобілів та критого току), ними подано докази, які суперечать одне одному, не заявлено клопотань щодо призначення та проведення експертизи, на підтвердження своїх доводів або заперечень, не внесено коштів на депозитний рахунок суду, тому суд першої інстанції вважав за доцільне визнати за кожним з подружжя право власності на Ѕ частину автомобілів та критого току.
Вимоги щодо поділу житлового будинку та земельної ділянки як спільного сумісного майна подружжя, на переконання суду першої інстанції, задоволенню також не підлягають, оскільки подружжя при його придбанні визначили і статус майна, і частки кожного із співвласників, тому це майно не є спільною сумісною власністю подружжя.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про поділ грошових коштів, які знаходяться на депозитних рахунках ОСОБА_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази відкриття таких рахунків в період перебування сторін у шлюбі, внесення коштів та їх наявність на рахунках на час розгляду справи судом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо частки у статутному капіталі ПП "Агрофірма - Додола", суд першої інстанції виходив із того, що сторони не довели суду своїх позовних вимог в цій частині, а саме: ОСОБА_2 не надав доказів того, що для придбання статутного капіталу підприємства були витрачені його особисті кошти; ОСОБА_1 не подала до суду доказів передання спільного майна подружжя та грошових коштів до статутного капіталу підприємства.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу
ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року в частині часткового задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 418 200,00 грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак
НОМЕР_1, вартістю 694 750,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 276 550,00 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ критого току за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації ПП "Агрофірма - Додола" є 05 серпня 2008 року, розмір статутного капіталу становить 200,00 грн, дата закінчення формування статутного капіталу - 05 серпня 2008 року. Засновниками підприємства
є ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження внесення спільних коштів подружжя до статутного капіталу ПП "Агрофірма - Додола". Крім того, позивачем за первісним позовом не подано доказів на підтвердження внесення до статутного капіталу підприємства майна, що було придбане за рахунок спільних коштів подружжя. Сама по собі реєстрація за ПП "Агрофірма - Додола" автомобілів, а також техніки, а саме: обприскувача самохідного, навантажувача телескопічного, тракторів колісних, комбайна, візка, жниварки, сівалок, машини для внесення добрив, зерномета у період з 2013 року до 2017 року не свідчить про те, що це майно придбано за кошти подружжя, і ОСОБА_2 як учасником підприємства внесено до статутного капіталу підприємства. У листі Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 13 липня 2017 року зазначено, що за ОСОБА_2 сільськогосподарської та іншої техніки за даними автоматизованої електроннооблікової системи "Агротех" в Херсонській області не зареєстровано. Таким чином, на переконання апеляційного суду, висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем за первісним позовом своїх позовних вимог щодо частки у статутному капіталі ПП "Агрофірма - Додола" є правильним.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, тому це майно не належить до спільного сумісного майна подружжя і не підлягає поділу.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поділу критого току. Рішенням зборів власників майнових прав сільськогосподарської спілки "Софіївська" від 01 серпня 2001 року, яке оформлено протоколом № 1, вирішено передати у володіння ОСОБА_2 майновий пай у вигляді частини критого току площею 1 100,00 кв. м. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на критий тік за літ. "Г" за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 04 червня 2018 року на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, виданого 01 серпня 2001 року СГС "Софіївська", а також свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), яке видано 01 серпня 2001 року. Таким чином, спірне нерухоме майно (критий тік) набуто ОСОБА_2 у власність 01 серпня 2001 року, що підтверджується актом приймання - передачі майна та свідоцтвом про право власності на майновий пай, тобто до укладення шлюбу з ОСОБА_1, а тому воно не належить до спільного сумісного майна подружжя та не підлягає поділу.
Апеляційний суд також не погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поділу автомобілів в натурі, вказавши, що спірні автомобілі були придбані у період шлюбу, тому вони відповідно до норм статей 60, 61, 70, 71 СК України є спільним майном подружжя і підлягають поділу між подружжям. Оскільки автомобіль є річчю неподільною, визнання за кожним із подружжя права власності на Ѕ частину автомобіля не вирішує спір між ними, тому суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо поділу автомобілів та виділу йому автомобіля Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, а ОСОБА_1 - автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 .
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що при поділі автомобілів врахуванню підлягає їх вартість, яка зазначена у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2, а саме вартість автомобіля Toyota Prado у розмірі 694 750,00 грн, а вартість автомобіля Toyota Corolla - 418 200,00 грн. Уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_2 доказів на підтвердження того, що автомобіль Toyota Prado коштує 556 475,00 грн, а не 694 750,00 грн, не надав. Таким чином, загальна вартість майна, яке підлягає поділу становить 1 112 950,00 грн, а вартість частки кожного із подружжя - 556 425,00 грн, тобто ОСОБА_2 має сплатити
ОСОБА_1 в рахунок грошової компенсації 138 325,00 грн. Разом з цим, враховуючи, що з ОСОБА_1 залишився проживати малолітній син сторін, суд вважав можливим відступити від рівності часток подружжя і збільшити частку майна позивача, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 276 550,00 грн.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_2, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Аргументи учасників справи
У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Левківський Б. К. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2019 року про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 ; скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року; справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки прийняв до провадження зустрічний позов ОСОБА_2, поданий з пропущенням строку, визначеного для вчинення цієї процесуальної дії. При цьому, клопотань щодо поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову відповідач не подавав. Крім того, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам норм статей 175, 176 ЦПК України, адже у ній не зазначено ціну позову. Апеляційний суд вказаних порушень норм процесуального права не усунув та дійшов необґрунтованого висновку про законність ухвали суду першої інстанції про прийняття зустрічного позову до розгляду;
суди не надали належної оцінки доказам, які подані позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 щодо наявного у подружжя майна, яке підлягало поділу. Такі дії судів призвели до неправильного вирішення справи та ігнорування позовної вимоги про розподіл між подружжям частки у статутному капіталі ПП "Агрофірма - Додола". Крім того, суди не звернули увагу на докази та доводи третьої особи щодо участі ОСОБА_1 у діяльності та формуванні статутного капіталу вказаного підприємства;
апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поділу критого току, оскільки вважав, що це нерухоме майно набуте
ОСОБА_2 у приватну власність у 2001 році, тобто, до укладення шлюбу.
Суд не досліджував доказів, які б підтверджували набуття у власність
ОСОБА_2 критого току, тому відповідні висновки є необґрунтованими. Сам по собі факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Крім того, рішенням зборів власників майнових прав сільськогосподарської спілки "Софіївська" від 01 серпня 2001 року, яке оформлено протоколом № 1, вирішено передати у володіння ОСОБА_2 майновий пай у розмірі 1 100,00 кв. м
у вигляді частини критого току. Питання щодо виділення всього критого току у приватну власність вказаним рішення не вирішувалось;
суди не звернули увагу на факт ухилення ОСОБА_2 від виконання обовʼязків щодо забезпечення матеріальних потреб сімʼї та утримання спільного сина сторін, тому дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для виділення у власність ОСОБА_1 більшої частини майна зі спільної власності подружжя.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано їй строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції. Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі
№ 450/624/15-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц. Крім того, вказано, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 05 вересня 2012 року між ОСОБА_2 . Та ОСОБА_1 . відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб.