Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 405/1574/20
провадження № 61-1878св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Кропивницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2020 року у складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області (далі - Відділення Фонду), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області (далі - Управляння Фонду) про відшкодування шкоди, завданої невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат.
Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (пункт 5 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня1999 року № 1105-XIV).
Позов обґрунтований тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 квітня 2004 року задоволено позов ОСОБА_1 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Кіровограді про стягнення коштів та призначення щомісячної виплати втраченого заробітку та встановлено, що розмір зазначених виплат підлягає перерахуванню у випадках підвищення розміру мінімальної заробітної плати, у визначеному законодавством порядку.
Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Кіровограді не проводило позивачу перерахунок щомісячних страхових виплат щорічно, починаючи із 2005 року, тому у квітні 2010 року він звернувся до суду з позовом.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2010 року у справі № 2а-6740/11/1111 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Кіровограді щодо перерахунку страхових виплат, у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати неправомірною та зобов`язано стягнути заборгованість через затримку перерахунку основного боргу з урахуванням інфляції станом на 30 квітня 2010 року. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції скасоване постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвалене нове, яким зобов`язано відповідача здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат через підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 01 вересня 2004 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін, проте це судове рішення не виконується відповідними органами. у зв`язку з цим, позивач отримує щомісячні страхові виплати без проведення відповідного перерахунку.
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої затримкою перерахунку щомісячних страхових виплат, за період з 01 вересня 2004 року по 31 травня 2015 року, з урахуванням інфляції.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2017 року у справі № 405/4776/15-ц у позові відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2017 року у справі № 405/4776/15-ц рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено частково. Стягнено з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Кіровограді заподіяну ним шкоду за період із 01 вересня 2004 року до 30 квітня 2010 року.
Ухвалюючи це рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання перерахування щомісячних страхових виплат після 30 квітня 2010 року повинно вирішуватися за нормами КАС України, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2011 року не було зобов`язано відповідача здійснювати такий перерахунок, починаючи із 30 квітня 2010 року.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 2а-6740/11/1111, провадження № К/9901/10501/18, зобов`язано відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді виплатити позивачу недонараховані з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати щомісячні страхові суми, відкориговані у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Рішення Верховного Суду у справі № 2а-6740/11/1111 не виконується відповідачами.
Просив стягнути з відповідачів солідарно шкоду, завдану невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати в порядку, визначеному законодавством, за період з травня 2010 року по грудень 2019 року, відкориговану у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги, у розмірі 1 722 449,52 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2020 року, яка залишена без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 січня 2021 року, провадження у справі закрито.
Суди виходили з того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини виникли щодо сплати щомісячних страхових виплат Фондом соціального страхування України, його робочими органами, які здійснюють владні управлінські функції та які спрямовані на забезпечення гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, тобто відповідачі виступають як суб`єкти владних повноважень, при здійсненні притаманних їм повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 січня 2021 року, просив їх скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позов не містить вимог, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 КАС України, тому не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 234/14299/15-ц, провадження № 14-12цс18, спори про відшкодування шкоди, спричиненої неправомірними діями чи бездіяльністю посадових осіб, розглядаються за правилами цивільного судочинства.
Суди в цивільному провадженні вже розглядали і вирішили аналогічний спір у справі №405/4776/15-ц між цими ж сторонами, з аналогічних підстав, але за вимогами, що виникли у інший календарний період (до 30 квітня 2010 року). Рішеннями судів вищої інстанції (ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 27 липня 2016 року і постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №405/4776/15-ц, провадження № 61-14744св18) встановлено, що спори про відшкодування шкоди, завданої невиконанням рішень адміністративних судів, що набрали законної сили, але не виконані відповідачем, повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Відзив Управління Фонду мотивований тим, що на сьогодні відсутні судові рішення про визнання протиправними дій відповідачів щодо перерахунку ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати, за період з травня 2010 року до грудня 2019 року.
Судові рішення, на які посилається скаржник, не охоплюють період, зазначений в позовній заяві.
Спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Відповідь ОСОБА_1 на відзив мотивований тим, що постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 2а-2684/11/1111, на час звернення з касаційною скаргою, не виконана відповідачем.
Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Якщо позов заявлений до суб`єкта владних повноважень, проте не пов`язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір, такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 756/9153/18-ц.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно зі статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а також порушення судом апеляційної інстанції статей82, 417 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.