ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/1086/19
адміністративне провадження № К/9901/27803/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року (головуючий суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р., судді: Бєлова Л.В., Кузьменко В.В.) у справі № 640/1086/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Приватне акціонерне товариство "Квадрат-Україна", Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану м. Києва" про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київської міської ради (далі - відповідач), треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа 1), Приватне акціонерне товариство "Квадрат-Україна" (третя особа 2), Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану м. Києва" (третя особа 3), у якому просив:
визнати протиправним та нечинним рішення відповідача від 26 червня 2018 року № 992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва".
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, позов залишено без задоволення.
3. 26 жовтня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу із суду першої інстанції.
5. 30 листопада 2020 року від Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану м. Києва" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
6. Інші учасники правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає касаційному перегляду судів попередніх інстанцій.
7. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року клопотання заступника Генерального прокурора про вступ у справу повернуто заявнику без розгляду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28 вересня 2022 року о 15.00 год.
10. 16 листопада 2022 року у судовому засіданні задоволено клопотання представника Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань, неврахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
12. Позивач вважає, що затверджений детальний план території (далі також ДПТ) у межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва суперечить положенням Генерального плану м. Києва; планування та забудова міських і сільських поселень, перевищує допустиму розрахункову щільність населення на території житлового району.
13. Відповідач заперечуючи проти позову, зазначив, що встановлені законом вимоги до проведення громадських слухань ДПТ були дотримані його замовником - Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), який забезпечив подання проєкту оскаржуваного рішення на затвердження Київраді. Також вказав на безпідставність тверджень позивача стосовно того, що ДПТ суперечить положенням Генерального плану м. Києва та що планування/забудова міських і сільських поселень перевищує допустиму розрахункову щільність на території житлового району. Наголосив, що позивач не надав доказів порушення або реальної можливості порушення таких прав.
14. З аналогічних підстав заперечували щодо задоволення позовних вимог і представники третіх осіб.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій установлено, що 13 листопада 2013 року Київською міською радою було прийнято рішення № 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві".
16. У додатку до цього рішення наведений Перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013- 2016 рр., зокрема, передбачено розроблення детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва.
17. Відповідно до пункту 2 рішення № 518/10006, третя особа 1 виступає замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.
18. На підставі рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006, між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Замовник), Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Квадрат-Україна" (Інвестор) укладено Договір від 29 липня 2015 року № 73/Пмд-15.
19. Згідно з пунктом 1.1 Договору від 29 липня 2015 року № 73/Пмд-15, у порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник доручає, Інвестор оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов`язання власними та/або залученими силами та засобами розробити детальний план території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва.
20. Рішенням Київської міської ради від 04 квітня 2017 року № 76/2298 "Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва" внесені зміни у додатки до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві", замінивши цифри та знаки " 2014- 2016 рр." і " 2013- 2016 рр." відповідно цифрами та знаками " 2014- 2017 рр." і " 2013- 2017 рр.".
21. 16 червня 2017 року третьою особою 1 було опубліковано у газеті "Хрещатик" від № 63(4976) оголошення про проведення громадських слухань Проекту детального плану.
22. В оголошені зазначено: "Пропозиції подавати у письмовому вигляді до Департаменту містобудування та архітектури за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 в строк - І місяць з моменту публікації оголошення...". Також в оголошенні вказано: "...пропозиції надаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом...". Термін подання пропозицій був установлений - до 16 липня 2017 року.
23. Судами, з урахуванням позиції позивача, було встановлено, що пропозиції і зауваження останнього до проекту ДПТ були направлені в електронному вигляді на електронну адресу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) info@kga.gov.ua, також до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації. Недотримання порядку подання пропозицій в письмовій формі зумовило їх розгляд після спливу місячного строку та залишення без розгляду.
24. 21 липня 2017 року в газеті "Хрещатик" випуск № 77 (4990) було опубліковано оголошення про завершення громадських слухань щодо проекту детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва. В оголошені була наведена інформація про можливість ознайомитись зі звітом про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних осіб, отриманих під час громадських слухань на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури www.kga.gov.ua.
25. За результатами проведення громадських слухань був складений "Звіт про результати розгляду та врахування пропозицій та зауважень громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту Детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва" (далі Звіт).
26. На підставі пункту 1.2. рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 833/4897 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві", в абзаці першому розділу 1 та абзаці першому розділу 5 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006, цифри " 2017" замінено цифрами " 2020".
27. Пунктом 1.3 рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 833/4897 передбачений Додаток до Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006, викладений в новій редакції.
28. Відповідно до пункту 16 Додатку до рішення Перелік містобудівної документації для внесення змін та територій для розроблення містобудівної документації у м. Києві (в редакції рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 833/4897) передбачено розробку детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова в Деснянському районі м. Києва.
29. 26 червня 2018 року Київською міською радою прийнято рішення № 992/5056 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва".
30. Цим рішенням затверджений детальний план території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва, відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами), що додаються, як основу визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови, розташування червоних ліній і доріг та ландшафтної організації місцевості.
31. Не погоджуючись із правомірністю оскаржуваного рішення Київської міської ради, позивач звернувся до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
32. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що оспорюваний детальний план території був розроблений та прийнятий на підставі низки рішень Київської міської ради та Договору від 29 липня 2015 року № 73/Пмд-15, який був укладений в момент чинності Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві на період 2013- 2016 рр.
33. Щодо посилання позивача на порушення процедури громадського обговорення проекту суди зазначили, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у газеті "Хрещатик" від 16 червня 2017 року випуск № 63(4976) було опубліковано оголошення про проведення громадських слухань проекту детального плану території в межах вулиць Оноре де Бальзака, Милославської, Миколи Закревського, Олександра Сабурова у Деснянському районі м. Києва протягом одного місяця з моменту публікації оголошення у засобах масової інформації.
34. Також суди дійшли висновку, що пропозиції та зауваження позивача до проекту ДПТ були правомірно залишені без розгляду, оскільки були направлені в електронному вигляді на електронну адресу третьої особи, тоді як законодавством передбачена їх подача в письмовому вигляді.
35. Водночас суди погодились із доводами відповідача щодо відсутності обов`язку утворення погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникають під час громадського обговорення, оскільки не було питань щодо яких розробник і замовник не змогли б самостійно прийняти рішення.
36. За позицією судів попередніх інстанцій, обов`язкове утворення погоджувальної комісії на той час законодавством не передбачалось.
37. Оцінивши звіт про результати розгляду та врахування пропозицій та зауважень громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань ДПТ, суди дійшли висновку, що в обговоренні брали участь представники громади - 19 осіб, а також помічники народного депутата, депутата Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та враховані пропозиції, вказані у депутатському зверненні депутата Київської міської ради Майзеля С.П.
38. За таких обставин, суди дійшли висновків про відсутність порушень щодо порядку проведення громадських слухань проекту оскаржуваного ДПТ.
39. Щодо тверджень позивача про невідповідність оспорюваного ДПТ чинному Генеральному плану міста Києва, суди наголосили, що Генпланом передбачений розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, відповідно посилання на наявні розбіжності є безпідставними.
40. Також суди не погодились із доводами позивача про недотримання у ДПТ вимог Державних будівельних положеннями щодо чисельності населення, оскільки ДБН передбачає можливість прийняття щільності населення більше як 450 люд./га без зазначення максимальної величини, за умови відповідного обґрунтування.
41. При оцінці доводів позивача щодо забезпечення в повній мірі закладами соціальної інфраструктури, освіти, суди із посиланням на розділ 4 ДПТ зазначили, що останнім передбачено ємність дитячих дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл, виходячи з розрахунку перспективної демографічної структури населення дошкільного та шкільного віку, виконаного Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України на період до 2026 року (показник забезпеченості на 1,0 тис. осіб дошкільними навчальними закладами - 34 місця, школами - 114 місць). Вказані показники були попередньо погоджені з управлінням освіти міста.
42. Водночас в Детальному плані території зазначено, що на сусідній території ЖК "Милославичі" будується дитячий дошкільний заклад на 280 місць, відповідно, потреба у місцях у дитсадках буде забезпечена. Також в межах ЖК "Милославичі" передбачається будівництво загальноосвітньої школи на 1080 місць. При її будівництві потреба у місцях у загальноосвітніх навчальних закладах також буде забезпечена.
43. На підставі змісту розділу 10 ДПТ, яким передбачається збільшення площі зелених насаджень з 36,62 га до 38,9 га, суди дійшли висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо погіршення забезпечення населення зеленими зонами загального користування.
44. Також суди дійшли висновку, що Детальний план території не передбачає та не регулює питання будівництва підземного паркінгу під спортивним стадіоном школи 20-го мікрорайону. З огляду на таке суди зазначили, що виконання будівельних робіт відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та передбачає отримання відповідних дозвільних документів.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
45. У касаційній скарзі позивач послався на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема:
неправильне тлумачення вимог Законів України "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про планування і забудову територій", "Про будівельні норми" при наданні правової оцінки щодо дотримання відповідачем процедури громадських слухань, відповідності положень спірного ДПТ вимогам державних будівельних норм та положенням Генеральному плану міста Києва.
незастосування закону, який підлягав застосуванню, а саме Закону України "Про будівельні норми" в частині обов`язковості застосування будівельних норм або їх окремих положень всіма суб`єктами господарювання (Київською міською радою, Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальною організацією Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану м. Києва") незалежно від форми власності, які провадять містобудівну діяльність (розробку та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні - детального плану території).
46. Також скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме: від 16.10.2019 у справі № 363/3101/17, від 15.05.2019 у справі № 363/3786/17 та у постановах Верховного Суду, а саме: від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 14.08.2018 у справі № 815/3880/14, від 19.02.2019 у справі № 461/4009/15-а, від 20.03.2019 у справі № 369/8195/17, від 31.07.2019 у справі № 466/1264/18, від 01.10.2019 у справі № 810/4017/17, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 30.01.2020 у справі № 826/13584/16, від 03.02.2020 у справі № 826/16737/18, від 18.03.2020 у справі № 272/2503/16-а, від 14.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 26.05.2020 у справі № 750/11932/16-а, від 29.07.2020 у справі № 826/11226/16, від 14.08.2020 у справі № 809/1602/16, від 18.08.2020 у справі № 369/10284/17.
47. Із посиланням на положення статті 5 Закону України "Про звернення громадян" скаржник не погоджується із висновками судів про порушення позивачем порядку подання пропозицій, оскільки, на його думку, звернення може бути усним чи письмовим.
48. Також скаржник не погоджується із дотриманням у спірному ДПТ вимог державних будівельних норм щодо забезпечення нормативної щільності населення, забезпечення його закладами соціальної інфраструктури.
49. Наголошує на порушені судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки, на його думку, суд "спонукав" відповідача надати пояснення, не дослідив та не порівняв доводи і відповідні документи апелянта та відповідача, не співставив їх із наявними документами у матеріалах справи.
50. На думку скаржника, порушення цього принципу призвело до неправильного висновку про допустимість у спірному ДПТ проектування (розміщення) взаємно виключних архітектурно-планувальних елементів, поєднання яких відомчі ДБН та ДержСанПіН не передбачають, зокрема розміщення під шкільним стадіоном підземного паркінгу.
51. Стверджує, що судами не враховані вимоги пункту 4 частини 1 статті 2, частини 2 статті 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно із якими має бути взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій вимоги, а також обов`язковість містобудівної документації для виконання всіх суб`єктів містобудування та не дотримана судова практика, сформована в постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 826/9713/18.
52. Наполягає на тому, що спірним рішенням відповідач змінив функціональне зонування частини території (спортивного парку та комунально-складської зони праворуч від вул. Закревського та не визначив території для розміщення скверів (а земельні ділянки зелених зон відносяться до земель рекреаційного призначення), що передусім не відповідає рішенню від 28 березня 2002 року № 370/1804 про затвердження Генерального плану міста Києва, яким визначено функціональне зонування території міста, та рішенню від 19 липня 2005 року № 806/3381 про затвердження Програму комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 р.
53. На думку скаржника, відповідачем порушена частина четверта статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється. Водночас стверджує про те, що суд не приєднав подані через систему "Електронний суд" документи, зокрема рішення від 28 липня 2020 року № 92/9171 "Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки".
54. Також зазначає про те, що суди не приєднали та не дослідили докази, подані позивачем через систему "Електронний суд" разом із відповідними клопотанням від 06 листопада 2019 року (р.н. 03-14/120383/19) та клопотанням від 13 листопада 2019 року (р.н. 03- 14/123760/19).
55. Наполягає на тому, що території праворуч від вулиці Закревського згідно з Генеральним планом міста Києва відносилася до комунально-складської зони, проте за спірним ДПТ переведена у зону громадської і житлової забудови.
56. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
57. Третя особа - Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут генерального плану м. Києва" подала заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і в цілому не містять належних та достатньо аргументованих підстав для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
VІ. ПОЯСНЕННЯ УЧАСНИКІВ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ
58. Позивач в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги, надав усні та додаткові письмові пояснення, у яких зазначив, що пропозиції до проекту оскаржуваного ДПТ подані своєчасно в письмовому вигляді трьом органам одночасно: Київській міській раді, її виконавчому органу - Київській міській державній адміністрації та її структурному підрозділу - Департаменту містобудування та архітектури. Проте їх "слід загубився" та рух у відповідних журналах реєстрації не відображений. Відповідно пропозиції до ДПТ на сесії не розглядалися і не могли розглядатися, оскільки депутати Київської міської ради розглядали проект рішення про затвердження ДПТ, а не сам зміст ДПТ і його "наповнення".
59. Стверджує, що ДПТ не містить розрахунку щільності населення, в яких мали міститися належні обґрунтування щодо можливості перевищення щільності населення. Наявний у пункті 3.3 "Розрахунок щільності населення" неможливо територіально ідентифікувати, оскільки згідно з ДПТ нова забудова передбачалася у трьох різних мікрорайонах, територіально віддалених один від одного. Проте в судах попередніх інстанцій цей довід не спростовано.
60. Наголосив на порушенні вимог Генерального плану в частині спортивного парку на перетині вулиці Милославської та проспекту Маяковського, позаяк землю ПРАТ "Квадрат Україна" надано в оренду незаконно - з порушенням вимог містобудівного та земельного законодавства, оскільки ця ділянка не є складовою житлового мікрорайону (ЖК "Милославичі"), а є окремим елементом планувальної інфраструктури Генерального плану.
61. На думку позивача, у разі збільшення чисельності населення, перевищення щільності населення внаслідок збільшенні площі житлової забудови, ДПТ не може відповідати Генплану та Державним будівельним нормам, відповідно площа зелених зон загального користування зменшується.
62. Позивач вважає, що судами попередніх інстанцій та представниками відповідача і третіх осіб ні раніше ні у судових засіданнях Верховного Суду не спростовані доводи про те, що саме завдяки збільшенню в ДПТ чисельності та щільності населення шляхом добудови до 20-го мікрорайону додаткового, непередбаченого житла, порушуватиметься (зменшуватиметься) рівень забезпечення потреб населення у соціальній інфраструктурі, насамперед у закладах освіти та медицини.
63. На думку позивача, жодного обґрунтованого розрахунку дотримання рівня забезпеченості населення соціальною інфраструктурою, місцями в школах тощо, не надано.
64. Оголошення території праворуч вулиці Закревського ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки" та заповідання цієї території з метою унеможливлення забудови, прямо суперечить положенням ДПТ, яким передбачено спорудження нових житлових кварталів.
65. Позивач наголосив, що розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ПРАТ "Квадрат-Україна", не спростовує порушень та намірів забудови, передбаченої ДПТ, у вигляді спорудження житла замість ТРЦ.
66. Стверджує, що в ДПТ розробник і Київрада повинні були усунути порушення щодо запроектованого під спортивним стадіоном школи підземного паркінгу шляхом його переміщення за межі забудови школи.
67. Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволені касаційної скарги, наголосив на відсутності письмових пропозицій, оформлених належним чином. Також зазначив, що внаслідок затвердження ДПТ зменшення зелених зон не відбулось. Не погодився із твердженням позивача щодо порушень цільового використання землі та зазначив, що Київська міська рада не є замовником ДПТ, лише затверджує останній.
68. Представник третьої особи - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) в судовому засіданні наголосив на відсутності підстав для задоволення касаційної скарги. Надав суду усні та письмові пояснення, у яких зазначив таке.
69. Вважає, що позивачем не дотриманий, визначений пунктом 9 Постанови КМ України від 25 травня 2011 року № 555, порядок подання пропозицій у письмовому вигляді, оскільки пропозиції були подані електронними листами на електронні адреси Київради та Київської міської державної адміністрації.
70. Стверджує, що судами встановлено дотримання процедури проведення громадських слухань проекту оскаржуваного ДПТ та порушення позивачем подання пропозицій. Вважає, що доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів. Наголошує на безпідставному посиланні скаржника на судову практику, сформовану у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 369/8195/17, від 19.02.2019 у справі № 461/4009/15, від 30.01.2020 у справі № 826/13584/16, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, оскільки обставини у справах не є тотожними.
71. Із посилання на вимоги частини шостої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та наказ Мінрегіону України від 16 листопада 2011 року № 290, яким затверджено Порядок розроблення містобудівної документації, наполягає на дотриманні цих норм щодо розробки, замовлення та затвердження ДПТ
72. З покликанням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 30 грудня 2021 року у справі № 826/5804/17 (п. 69 - п. 73) акцентує увагу на тому, що органом, уповноваженим на прийняття рішення про розроблення детального плану території міста, є відповідна міська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.
73. Вважає, що, незважаючи на положення ДПТ, на час його розробки і затвердження існуюча щільність населення в багатоквартирній забудові вже перевищувала 450 люд./га, застосування примітки 5 до п. 3.7 ДБН 360-92** є виправданим з огляду на прогресуюче збільшення кількості населення м. Києва. Зазначені обставини вказувались у заявах по суті справи та озвучувались відповідачем і третіми особами в судових засіданнях, у зв`язку із чим доводи позивача у цій частині були відхилені судами попередніх інстанцій.
74. Наголосив, що будівництво підземного паркінгу під стадіоном школи 20-го мікрорайону було визначено ще до початку розробки ДПТ, у 2013 році, у складі проекту будівництва 20-мікрорайону, яке здійснюється ПАТ "ДБК № 4". Отже, відповідно до пункту 12 додатку Б (Склад вихідних даних) до ДБН Б.1.1-14:2012 матеріали затвердженого проекту цього будівництва були враховані в ДПТ. Вказана обставина розглядалась в судовому засіданні в апеляційній інстанції.
75. Представник третьої особи - Комунальна організація виконавчого органу КМР (КМДА) "Інститут генерального плану м. Києва" надав суду усні та письмові пояснення у яких зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
76. Оголошення про проведення громадських слухань проєкту оскаржуваного ДПТ було опубліковано у газеті "Хрещатик" від 16.06.2017 № 63 (4976). В оголошені, між іншим, вказувалось - "Пропозиції подавати у письмовому вигляді до Департаменту містобудування та архітектури за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 в строк - 1 місяць з моменту публікації оголошення...". Також в оголошенні вказано, що "...пропозиції надаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом...".
77. Стверджує, що судами попередніх інстанцій установлено дотримання уповноваженими особами процедури проведення громадських слухань та порушення позивачем порядку подання пропозицій, що зумовило їх надходження після встановленого строку, наслідком чого стало залишення їх без розгляду. Доводи касаційній скарги не спростовують встановлених та підтверджених доказами обставин законності проведення процедури громадських слухань.
78. Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 14.08.2018 у справі № 695/725/15-а, від 19.06.2019 у справі № 815/1884/18.
79. Вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обов`язкове утворення погоджувальної комісії, чинним на той час, законодавством не передбачалось.
VІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
80. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
81. Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
82. За приписами частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
83. Пунктами 18, 19, статті 4 КАС України визначено:
18) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
84. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
85. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 3038) і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
86. У статті 1 Закону № 3038-VI визначено:
детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
87. Згідно із пунктом 1 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
88. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.