ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 216/67/20
провадження № 51- 1276 км 22
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12016040770002941, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого: 19 березня 2007 року вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; 21 вересня 2010 року Дрогобицьким міським судом Львівської області за ст. 391, із застосуванням положень ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці, звільненого 21 січня 2014 року в зв`язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов`язки відповідно до вимог ст. 76 КК. Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно із вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він, 10 листопада 2016 року, приблизно об 18:10, знаходячись за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у ході сварки з ОСОБА_2 , на ґрунті особистої неприязні, діючи з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , умисно, зі значною силою, один за одним, завдав потерпілому, який в цей час лежав на встановленому в даній кімнаті ліжку, не менше трьох ударів кулаком лівої руки та не менше семи ударів кулаком правої руки в голову, та в подальшому, знаходячись в гостинній і спальній кімнатах вказаного помешкання, неодноразово завдав ОСОБА_2 в голову не менше дванадцяти ударів кулаками лівої і правої рук та не менше шести ударів ногами по тулубу.
Після цього, близько 19:00, ОСОБА_1 перебуваючи на кухні зазначеної квартири і продовжуючи свій намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання саме таких наслідків, взяв з газової плити металеву каструлю, в якій знаходився окріп, та утримуючи зазначену каструлю в руці, умисно вилив окріп на спину потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок чого останній втратив свідомість, при цьому завдав потерпілому правою ногою та кулаками обох рук не менше трьох ударів в голову.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 152 від 27 січня 2017 року, крім легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, а дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 26 січня 2022 року, задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду, призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі й таким чином прийняти рішення, яким надати йому можливість виправити провину перед Україною шляхом залучення його до військової служби в ЗСУ або Територіальній обороні. Вважає за необхідне врахувати обставини, що пом`якшують покарання, а саме його щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність цивільного позову. Посилається на те, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та м`якості призначеного покарання не знайшли свого підтвердження.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_7 просила касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а судове рішення - без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_8 підтримали доводи касаційної скарги, просили скасувати вирок апеляційного суду.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд кримінального провадження, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.