ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 727/1215/21
провадження № 51-669 км 22
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7,
суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_12,
захисників ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020260000000416, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новрузлу Агдамського району Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, який має посвідку на постійне проживання в Україні, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, за ч. 1 ст. 263 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 70 КК остаточно за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він приблизно в лютому 2018 року за місцем свого тимчасового перебування в с. Хряцька Герцаївського району Чернівецької області, умисно, всупереч Положенню про дозвільну систему, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, без передбаченого законом дозволу придбав шляхом отримання в подарунок від свого покійного сина ОСОБА_2 гладкоствольну вогнепальну зброю - пістолет «Zoraki-Mod.914-S», який потім перемістив та зберігав безпосередньо при собі в салоні автомобіля марки ВАЗ, моделі 2105.
18 липня 2020 року, приблизно о 19:20, ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Небесної Сотні, 14 у м. Чернівцях, із застосуванням заздалегідь придбаного знаряддя вчинення злочину, зазначеного пістолета, спорядженого патронами 9 мм, вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 , а саме здійснив ряд пострілів по тілу та в голову останнього, спричинивши потерпілому вогнепальне, кульове, проникаюче, сліпе поранення голови, внаслідок якого настала його смерть на місці події.
Цього ж дня приблизно о 19:40, ОСОБА_1 , усвідомлюючи вчинене ним діяння й те, що вогнепальну зброю він придбав, переносив та зберігав без передбаченого законом дозволу, а також розуміючи, що його особу викрито і встановлено працівниками поліції, прибув на вказаному автомобілі до адміністративного приміщення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, що за адресою: вул. Руська, 183, м. Чернівці, де повідомив про те, що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 . Під час огляду місця події о 19:48 у зазначеному приміщенні відділу поліції у присутності ОСОБА_1 було вилучено вказаний пістолет.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 12 листопада 2021 року задовольнив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_15, скасував вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК із застосуванням ст. 70 цього Кодексу та звільнив його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК на підставі ч. 3 ст. 263 зазначеного Кодексу. У частині призначеного покарання вирок змінив та призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК відповідно до положень ст. 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В іншій частині вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості.
На обґрунтування доводів щодо неправильного застосування положень ст. 69 КК прокурор зазначає про неврахування судом того, що вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК, належить до особливо тяжких, унаслідок вчинення якого настала смерть потерпілого; цей злочин був заздалегідь ним спланований, що свідчить про зухвалий характер його дій. Зазначає, що заяви потерпілих стосовно примирення з засудженим обумовлені позицією ОСОБА_1 як потерпілого в іншій справі, а саме за фактом вбивства його сина потерпілим ОСОБА_4 , який є учасником у цьому кримінальному провадженні. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції безпідставно визнав пом`якшуючими покарання обставинами - визнання засудженим вини та щире каяття, оскільки у суді першої інстанції останній не визнав себе винуватим в умисному вбивстві.
Враховані апеляційним судом обставини про поведінку потерпілого ОСОБА_3 зі слів засудженого нічим у справі не підтверджені, при цьому відсутній висновок суду про встановлення протиправної поведінки потерпілого щодо нього.
Крім того, в ході застосування положень ст. 69 КК у справі мають бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Прокурор вважає, що поза увагою суду залишилися конкретні обставини вчиненого злочину, а саме спосіб заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень із застосуванням заздалегідь підготовленої вогнепальної зброї, кількість та локалізація пострілів по тілу потерпілого і впритул до голови, також поведінка засудженого, який після вчинення пострілів покинув місце події та не надав потерпілому будь-яку допомоги.
Зазначає про незаконне звільнення апеляційним судом засудженого від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 263 КК. На думку прокурора, суд не врахував того, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції і в апеляційному суді ОСОБА_1 не визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, та вказував на те, що не знав, що пістолет є вогнепальною зброєю. Вважає, що останній не добровільно здав пістолет, а тому що ним вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 .
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_16 касаційну скаргу прокурора підтримала частково, просила ухвалу апеляційного суду скасувати в частині неправильного застосування положень ст. 69 КК та призначити новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_13 просили скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Захисник ОСОБА_14 заявив про припинення його участі в касаційному розгляді кримінального провадження, у зв`язку з залученням іншого захисника на підставі договору про надання правової допомоги.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Як убачається з касаційної скарги, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікація його дій прокурором не оспорюються.
Доводи в касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого колегія суддів уважає неспроможними з таких підстав.