Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 824/65/22
провадження № 61-9442 ав 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Верети О. А.,
учасники справи:
заявник - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;
сторони міжнародного арбітражного розгляду: позивач - UAB «INTERCHEMAS» (Литва), відповідач - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;
за участю представників:
представників позивача: Муляра Євгенія Григоровича, Копуся Андрія Анатолійовича;
представника відповідача - Найденка Івана Олександровича ;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 за позовом UAB «INTERCHEMAS» (Литва) до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення боргу, за апеляційною скаргою державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року у складі судді Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2022 року державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом», підприємство) звернулося до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 за позовом UAB «INTERCHEMAS» (Литва) до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення боргу.
Заява мотивована тим, що 30 жовтня 2020 року між UAB «INTERCHEMAS», постачальником, та ДП «НАЕК «Енергоатом», покупцем, укладено контракт № 53-129-01-20-02196, який містить елементи поставки та арбітражної угоди, що відповідає положенням частини другої статті 628 ЦК України. На виконання вимог закону сторони у вказаному контракті погодили строк його дії, як єдиного цілого, зазначивши виключення, які застосовуються до окремих елементів контракту.
Відповідно до пункту 10.1 контракту він набирає чинності з дати його підписання і діє до 30 червня 2021 року, а у частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених контрактом, він діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію.
Таким чином, строк дії усіх умов, зафіксованих у контракті, встановлено до 30 червня 2021 року, за виключенням домовленостей щодо оплати та гарантійних зобов`язань. Отже, арбітражна угода діяла до 30 червня 2021 року.
Проте рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь UAB «INTERCHEMAS» (Литва) 59 274,09 Євро основного боргу, 380,01 Євро - 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, 4 273,40 Євро - відшкодування витрат з арбітражного збору, 2 000,00 Євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 65 927,50 Євро. Припинено провадження у справі у частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 63,33 Євро у зв`язку з відмовою позивача від стягнення цієї суми з покладенням на позивача арбітражного збору у сумі 4,71 Євро.
Отже, вищевказане рішення ухвалено Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України після закінчення дії арбітражної угоди між сторонами. Тобто, домовленість сторін про розгляд комерційним арбітражним судом спорів, що виникають із зазначеного контракту, не існувала протягом розгляду справи і під час ухвалення рішення. У комерційного арбітражного суду були відсутні правові підстави для вирішення вказаного спору, тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню на підставі підпункту а) пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України.
У розділі ІХ контракту, укладеного між сторонами, міститься арбітражне застереження. Проте, вказаним розділом не передбачено застережень про можливість передачі на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі.
Водночас, укладання зазначеного контракту відбувалося за результатами проведення публічних закупівель. Крім того, передача спору на розгляд до комерційного арбітражного суду суперечить положенням частини другої статті 22 ГПК України.
ДП «НАЕК «Енергоатом» відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Вказане рішення комерційного арбітражного суду порушує публічний порядок України, оскільки загрожує її безпеці та економіці і вплине на забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання.
Посилаючись на викладене, ДП «НАЕК «Енергоатом» просило суд скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року у задоволенні заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 за позовом UAB «INTERCHEMAS» (Литва) до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення боргу відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що у пункті 9.2 розділу ІХ контракту від 30 жовтня 2020 року, укладеного між UAB«INTERCHEMAS» (Литва) та ДП «НАЕК «Енергоатом», передбачено арбітражне застереження, яке містить усі необхідні істотні умови, у тому числі, визначення арбітражної установи, підстави передачі спору на розгляд комерційного арбітражного суду, порядок розгляду справи, місце та мову проведення арбітражного розгляду.
ДП «НАЕК «Енергоатом» у встановленому законом порядку не оспорювало дійсність арбітражної угоди. Контракт, який містить арбітражне застереження, недійсним не визнавався, а рішення комерційним арбітражним судом ухвалено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, а тому посилання заявника щодо закінчення дії арбітражної угоди є безпідставними.
Згідно з положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору, тому посилання заявника на припинення дії арбітражного застереження є безпідставним.
За своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у справі на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, є цивільно-правовим спором, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору (стягнення боргу за поставлену за контрактом продукцію та відповідних штрафних санкцій) і не стосується його публічно-правових аспектів, а саме питань дотримання положень Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні публічних закупівель. Таким чином, безпідставними є посилання заявника на те, що цей спір не може бути предметом арбітражного розгляду, оскільки стосується виконання контракту, укладеного у результаті проведення публічної закупівлі.
Виконання рішення комерційного арбітражного суду не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, відповідно це рішення поширює свою дію тільки на боржника. Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), зі змісту договору не вбачається застосування права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не порушується.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду, ДП «НАЕК «Енергоатом», 28 вересня 2022 року звернулося до Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й ухвалити нове, яким заяву підприємства задовольнити, скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» мотивована тим, що при укладенні контракту від 30 жовтня 2020 року між UAB «INTERCHEMAS» (Литва) та ДП «НАЕК «Енергоатом» погоджено строк його дії до 30 червня 2021 року, тобто це є строком дії усіх умов контракту, за виключенням домовленості щодо оплати та гарантійних зобов`язань. Отже, арбітражна угода у вказаному контракті також діяла до 30 червня 2021 року, виключень щодо неї у контракті не передбачено.
Таким чином, оспорюване рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 ухвалено після закінчення дії арбітражної угоди, тому у комерційного арбітражного суду були відсутні правові підстави для розгляду вказаної справи.
Передача на розгляд комерційного арбітражного суду спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить положенням частини першої статті 22 ГПК України, що також підтверджує відсутність у комерційного арбітражного суду повноважень на розгляд цього спору.
Крім того, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 суперечить публічному порядку України, оскільки його виконання загрожує безпеці та економіці України, так як ДП «НАЕК «Енергоатом» відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, включено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У листопаді 2022 року UAB «INTERCHEMAS» (Литва) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначало, що ухвала Київського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги - безпідставними. Арбітражне застереження є арбітражною угодою, унаслідок чого повинно розглядатися автономно від усіх положень контракту від 30 жовтня 2020 року. Крім того, дійсність основного договору не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди, основний договір та арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Вказане гарантує, що спір буде розглянуто саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.
Протягом розгляду справи комерційним арбітражним судом ДП «НАЕК «Енергоатом» не заперечувало проти компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, подавало процесуальні документи, відстоюючи свою правову позицію по суті спору.
07 грудня 2022 року представник UAB «INTERCHEMAS» (Литва) подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить: вирішити питання про розподіл судових витрат UAB «INTERCHEMAS» (Литва) на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у сумі 350,00 Євро та покласти вказані витрати на ДП «НАЕК «Енергоатом». Вказана заява надіслана електронною поштою учасникам справи.
У судовому засіданні представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Найденко І. О. просив відмовити у задоволенні заяви UAB «INTERCHEMAS» (Литва) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх розмір, оскільки він є завищеним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 жовтня 2020 року між UAB «INTERCHEMAS», постачальником, та ДП «НАЕК «Енергоатом», покупцем, укладено контракт № 53-129-01-20-02196, предметом якого є постачання запасних частин до насосів типу 400-QHD-SPEC виробництва «SIGMA GROUP» для потреб відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 59 274,09 Євро.
У пунктах 9.1-9.2 розділу ІХ контракту сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі неврегульовані за договором спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до Регламенту цього суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь UAB «INTERCHEMAS» (Литва) 59 274,09 Євро основного боргу, 380,01 Євро - 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, 4 273,40 Євро - відшкодування витрат з арбітражного збору, 2 000,00 Євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 65 927,50 Євро. Припинено провадження у справі у частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 63,33 Євро у зв`язку з відмовою позивача від стягнення цієї суми з покладенням на позивача арбітражного збору у сумі 4,71 Євро.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо підстав оскарження рішення арбітражного суду
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Державні суди і міжнародний комерційний арбітраж як юрисдикційні форми захисту цивільних прав є незалежними один від одного. Передумовою цього є визнання обов`язковості арбітражної угоди (стаття 3 Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, стаття 5 Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, статті 7 і 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», пункт 6 частини першої статті 257 ЦПК України).
Водночас арбітражний розгляд справи як інститут приватного вирішення спору не виключає взаємодії із державними судами. Згідно із законодавством України державні суди виконують щодо міжнародного комерційного арбітражу дві функції: функцію сприяння і функцію контролю. Остання передбачає, у тому числі перевірку законності арбітражного рішення, що здійснюється під час розгляду заяви про скасування арбітражного рішення або про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.